Справа № 22ц-5504/10 Головуючий у 1 інстанції: Корецька В.В.
Категорія: 41 Доповідач: Русинчук М.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Мудренко Л.І.,
суддів Бовчалюк З.А., Русинчука М.М.,
при секретарі Семенюк О.А.,
з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника позивачів ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Ківецівської міської ради про визнання недійсним розпорядження про приватизацію квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та скасування реєстрації права власності на квартиру за апеляційною скаргою позивачів на рішення Ківерцівського районного суду від 18 листопада 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Ківерцівського районного суду від 18 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати вказане рішення і ухвалити нове рішення про задоволення їх позовних вимог, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. ст. 71, 75, 76, 80 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки і позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін. Перебіг позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові.
Судом встановлено і це відповідає обставинам справи, що свідоцтво про право власності на житло ОСОБА_5 та членам його сімґї ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, яким посвідчено, що кожному із названих осіб в порядку приватизації державного житлового фонду передано у спільну власність квартиру АДРЕСА_1 б в м. Ківерці видано Ківерцівською міською радою на підставі розпорядження № 30 25 травня 2000 року (а.с. 30, 31).
З позовом до суду про визнання їх недійсними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулась у 2010 році, тобто із значним спливом строку, визначеного законом для захисту порушеного права.
Доказів про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стало відомо про приватизацію зазначеної квартири і порушення їхніх прав лише у жовтні 2008 року, матеріали справи не містять. Навпаки, на заяві, датованній груднем 1999 року, про приватизацію зазначеної квартири всіх названих осіб є підпис і позивачки ОСОБА_1, яка на той час діяла також як законний представник свого малолітнього сина ОСОБА_2 (другого позивача у справі). Доводи позивачки, що на цій заяві не її підпис нічим, окрім її пояснень, не підтверджені.
З цього випливає, що ще в грудні 1999 року позивачці ОСОБА_1, яка одночасно виступала і як законний представник свого неповнолітнього сина, було відомо про порушення свого права, оскільки у вказану заяву на приватизацію, був внесений відповідач.
Доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду за захистом порушеного права, позивачами не надано. Не були встановлені такі і в судовому засіданні.
За таких обставин суд першої інстанції, встановивши, що позивачі пропустили строк звернення до суду з даним позовом без поважних причин, правомірно відмовив в позові.
Доводи апеляційної скарги не можна визнати переконливими, оскільки вони не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Оскаржуване рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а зазначені в ньому висновки відповідають обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ківерцівського районного суду від 18 листопада 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: