№22-ц -30335\10р. Головуючий 1 інстанції –
Категорія: стягнення грошової суми Костенко Т.М.
та моральної шкоди Доповідач-Гальянова І.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді: Малінської С.М.
суддів: Гальянової І.Г.
Ларенка В.І.
при секретарі: Григоренко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИЛА:
23 липня 2010 року позивач звернувся у суд з позовом, в якому на підставі статей 509, 525, 526, 625, 629, 1049,1050, 1166, 1167 ЦК України , просив стягнути з відповідача подвійну грошову суму за договором завдатку в сумі 7899, 80 грн., моральну шкоду,розмір якої визначає у10 000 грн., та судові витрати у справі.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що12 квітня 2009 року що між ним та відповідачем був укладений попередній договір купівлі-продажу домоволодіння ,що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, оскільки договір купівлі-продажу вказаного домоволодіння не міг бути укладений одразу, у зв»язку з тим, що у відповідача було не все гаразд з право установчими документами. В забезпечення його наміру щодо укладання договору купівлі-продажу ним було передано відповідачу в якості завдатка грошову суму, еквівалентну 500 доларів США. Вирішивши проблеми з документами, відповідач продала домоволодіння іншій особі, а завдаток залишила собі.
Вважає, що вказаними діями відповідача йому спричинена моральна шкода, розмір якої визначає у 10 000 грн. .
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги з зазначених підстав.
Відповідач, в особі свого представника в судовому засіданні суду першої інстанції позовні вимоги позивача не визнав. Не заперечуючи факту отримання відповідачем суми еквівалентній 500 доларів США, для наведення порядку в право установчих документах з пропозицію у майбутньому оформити договір купівлі-продажу частини домоволодіння за вказаною адресою яке було оформлено її розпискою про завдаток. Не заперечує повернути позивачу грошові кошти ,що були еквівалентні 500 доларів США на дату написання нею розписки.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2010 року позовні вимоги позивача,задоволені частково . З ОСОБА_4 на його користь стягнуто 7899, 80 матеріальної шкоди, 5000 грн. –моральної шкоди , а також 499 грн. судових витрат у справі.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права , невідповідність висновків суду обставинам справи .
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач, в особі свого представника , посилаючись на законність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з”явились, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача та стягуючи з відповідача на користь позивача подвійної суми завдатку, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами 12 квітня 2009 року був укладений договір завдатку , а також з вини відповідача щодо порушень зобов»язань.
Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Так судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, що між сторонами слугувала домовленість про оформлення в майбутньому договору купівлі-продажу домоволодіння та 12 квітня 2009 року відповідач отримала від позивача суму еквівалентну 500 доларів США, оформивши це розпискою про завдаток.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України , завдаток, є одним із видів забезпечення виконання зобов”язань.
Стаття 547 ЦК України встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов”язань вчиняється у письмовій формі , а в разі недодержання такої форми, є нікчемним.
Крім того, як договір купівлі-продажу житлового будинку, так і попередній договір у відповідності до вимог ст.657 ЦК України, ч.1 ст. 635 ЦК України підлягає нотаріальному посвідченню, а згідно до ч.3 ст. 209 ЦК України, нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим ст. 203 ЦК України.
Таким чином, виходячи зі змісту вказаних вище норм матеріального права, письмова форма договору завдатку та його нотаріальне посвідчення, є обов”язковою , а тому здійснення правочину щодо завдатку не може доказуватись розпискою його одержувача.
В ч.2 ст.570 ЦК України встановлено, що якщо не буде встановлено, що сума , сплачена в рахунок належних з боржника платежів ,є завдатком, вона вважається авансом.
З огляду на наведене, висновок суду, що одержана відповідачем від позивача за розпискою від 12 квітня 2009 року сума, еквівалентна 500 доларів США є договором завдатку, не відповідає вимогам вказаних вище норм матеріального права.
За таких обставин, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача та стягнення на його користь з відповідача 3949 грн. 90 коп. авансу, факт отримання яких відповідачем не заперечується.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача в частині відшкодування йому відповідачем завданої йому моральної (немайнової) шкоди в розмірі 5000 грн., суд першої інстанції на підставі ст. 1167 ЦК України, виходив з того , що невиконання відповідачем зазначених вище взятих на себе зобов»язань, спричинило позивача таку шкоду.
При цьому суд першої інстанції не звернув увагу, що між сторонами виникли договірні зобов»язання, а не зобов»язання, пов»язані з відшкодуванням шкоди, а тому невірно застосував до вказаних правовідносин вказану норму матеріального права.
З огляду на наведене, рішення і в цій частині також підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в цій частині з тих підстав ,що ні договором ні законом відшкодування моральної шкоди відповідачем в разі порушення нею вказаних вище зобов»язань, не передбачено.
Крім того, згідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України, у зв»язку з частковим задоволенням позовних вимог позивача, з відповідача на його користь повинні бути стягнуті судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та складають 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 313, 316, 317, 319, 218, 209, 88 ЦПК України, судова колегія ,-
ВИРІШИЛА :
апеляційну скаргу ОСОБА_4 , задовольнити частково.
Скасувати рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2010 року,
Позовні вимоги ОСОБА_5, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 3949 грн. 90 коп. авансу та судові витрати у справі : 51 грн. 00 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5, відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий, суддя:
Судді :