АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

 Справа №10-318\10                 Головуючий 1-ї інстанції: Дірко І.І.

Категорія: продовження строків                      Доповідач апеляційної інстанції: Пісной І.М.

тримання під вартою                

УХВАЛА  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  Колегія суддів судової палати у кримінальних справах  

апеляційного суду Миколаївської області  

  у складі:  головуючого Царюка В.В.  

суддів:  Фаріонової О.М., Пісного І.М.  

за участю прокурора: Якименка О.П.  

    захисника:  ОСОБА_2  

  29 жовтня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.10.2010 року, якою,  

  ОСОБА_3,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м. Миколаєва, українці, громадянці України, проживаючої в АДРЕСА_1, раніше не судимій, підозрюваній у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.149 КК України,  

  - продовжено строк тримання під вартою до чотирьох місяців.  

  Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, в період часу з 05.10.09 по 05.11.09 року ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на території м. Миколаєва, використовуючи уразливий стан громадянки ОСОБА_6, викликаний збігом важких особистих обставин, обумовлені неможливістю працевлаштуватися на території України і недостатністю коштів для існування, з метою наступної сексуальної експлуатації ОСОБА_6, повідомили останній свідомо неправдиві відомості про місце і умови роботи, пообіцявши, що її робота буде полягатимуть в консультації - стимулюванні попиту у відвідувачів в одному з ресторанів, розташованих на території Греції, схиливши таким чином ОСОБА_6 виїхати за кордон на територію вказаної держави. Після чого невстановлені особи зробили ОСОБА_6 фінансову і іншу допомогу в оформленні і згодом отримання паспорта громадянина для виїзду за кордон, а також віз і авіаквитків, чим ввели останню у фінансову залежність.  

Потім ОСОБА_4 ОСОБА_3 і ОСОБА_5, діючи з метою наступної сексуальної експлуатації ОСОБА_6 перевезли останню з м. Миколаєва в аеропорт м. Одеси, для переміщення через державний кордон на територію Греції, з метою наступної передачі іншим невстановленим особам, для сексуальної експлуатації.  

03.09.2010 року ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 149 КК України.  

07.09.2010 року ОСОБА_3 постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.  

23.10.2010 року постановою судді того ж суду строк взяття під варту продовжено до чотирьох місяців.  

Продовжуючи запобіжний захід суддя послався на те, що ОСОБА_3 звинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, тому при зміні міри запобіжного заходу, знаходячись на волі може ухилитися від слідства та перешкодити встановленню істини по справі. Крім того, досудовому слідству потрібно виконати певні слідчі дії по кримінальній справі, що потребує строку не менше двох місяців.  

  В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 стверджує, що судом не враховані обставини справи та особа обвинуваченої, яка має постійне місце роботи та проживання, раніше не судима, страждає на ряд тяжких захворювань, має на утриманні малолітню дитину та мати, яка також страждає на захворювання. Вказує на те, що матеріали справи не містять даних про можливість уникнення останньої від слідства та суду, перешкоджанню встановленню істини по справі та буде продовжувати злочинну діяльність. Просить постанову суду скасувати та обрати міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд.  

  Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_2 в підтримання апеляції, який просить постанову скасувати з викладених в апеляції підстав, думку прокурора про законність та обгрунтованість постанови, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її не підлягаючою задоволенню за таких підстав.  

  Відповідно до вимог ст. 165-3 КПК України, як у поданні слідчого, так і у постанові судді від 23.10.2010 р. є посилання на необхідність подальшого утримання ОСОБА_3 під вартою, неможливості зміни їй запобіжного заходу на менш суворий та обставини, що підтверджують висновок про намір обвинуваченої завадити ходу досудового слідства.  

  Задовольняючи подання, суддя послався на факт вчинення ОСОБА_3 особливо тяжкого злочину та те що, знаходячись на волі, вона може ухилитися від слідства та перешкодити встановленню істини по справі.  

  Як вказано у поданні слідчого, та підтверджено матеріалами справи, виконано значний обсяг слідчих дій, зокрема допитані потерпіла, свідки та обвинувачені, проведені очні ставки, призначено та проводяться експертизи, а також інші слідчі дії.  

  З урахуванням неможливості закінчення досудового слідства в двомісячний строк в зв’язку з необхідністю виконання й інших обов’язково необхідних слідчих дій, - провести виїмки документів, які містять банківську таємницю, провести зняття інформації з каналів зв'язку,  витребувати висновки  експертиз та ознайомити з ними обвинувачених, а також пред’явити остаточне обвинувачення, ознайомити обвинувачених з матеріалами справи та скласти обвинувальний висновок.  

  Тому суд дійшов правильного висновку про необхідність продовжити строк взяття під варту до 4 місяців.  

    За таких обставин постанову суду належить залишити без зміни.  

  Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-  

  У Х В А Л И Л А :  

  Апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.  

Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2010 року відносно обвинуваченої ОСОБА_3 про продовження строків тримання під вартою - залишити без зміни.  

  Головуючий  

  Судді