Судове рішення #12879741

   

    АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

 Справа №10-376\10                   Головуючий 1-ї інстанції: Дірко І.І.

Категорія: продовження строків                 Доповідач апеляційної інстанції: Пісной І.М.

тримання під вартою                

                

УХВАЛА  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  Колегія суддів судової палати у кримінальних справах  

апеляційного суду Миколаївської області  

  у складі:  головуючого Дзюби Ф.С.  

суддів Маркової Т.О., Пісного І.М.  

за участю прокурора Кременцова А.В.  

   

29 грудня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2010 року, якою  

  - в задоволенні скарги захисника ОСОБА_2 відмовлено та затримання ОСОБА_3   ,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Казань, громадянина РФ - визнано законним.  

  Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, 15.09.2010 року порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України по факту розкрадання шахрайським шляхом за допомогою втручання в електронну систему банківської установи грошових коштів в сумі 0,5 млн. доларів США.  

23.09.2010 року в 12 годин 15 хвилин за підозрою у скоєнні даного злочину затриманий ОСОБА_3  

01.10.2010 року ОСОБА_3 обрана міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою.  

Відмовляючи у задоволенні скарги захисника про визнання незаконним затримання ОСОБА_3 суддя послався на те, що підставою для законного затримання ОСОБА_3 відповідно до ст. 106 КПК України були пояснення ОСОБА_4 Також послався на те, що факт неналежного оформлення протоколу про затримання не може свідчити про те, що затримання було незаконним.  

  В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд. Стверджує, що суд не прийняв до уваги, що права та обов'язки органу дізнання в процесі провадження досудового слідства регламентуються ч. 3 ст. 114 КПК України, а згідно з поясненнями слідчого Поповича С.М., то він не давав доручення орану дізнання про затримання ОСОБА_3 Також посилається на те, що суд на дав оцінку порядку виклику свідка та обвинуваченого, передбаченому ст. 134 та 166 КПК України та не прийняв до уваги ту обставину, що у відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 106 КПК України, підставою для затримання особи є пряма вказівка очевидців на те, що дана особа скоїла злочин, тому вважає, що висновок суду про правомірність затримання ОСОБА_3, в зв'язку з наявністю у показаннях ОСОБА_4 посилання на ОСОБА_3 без вказівки на те, що в ній є відомості про нього як про особу, яка скоїла злочин є помилковим. Крім того, вважає, що суд на дав оцінки тому, що орган дізнання, затримав ОСОБА_3 всупереч ст. 106 КПК України: не склав протокол, не роз'яснив підозрюваному та відмовив в праві на побачення з захисником, не повідомив родичів затриманого та прокурора про затримання.  

  Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; думку прокурора про законність та обгрунтованість прийнятого судом рішення, який просить постанову залишити без зміни, а апеляцію без задоволення; дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію не підлягаючою задоволенню за таких підстав.  

  Як убачається із тексту апеляції та матеріалів справи, захисником оскаржено не затримання ОСОБА_3, яке здійснив слідчий у передбаченому ст.106 КПК України порядку, а фактичні дії інших працівників, що мали місце в м. Києві.  

  Виходячи із змісту пояснень слідчого та самого ОСОБА_3 (а.с.3-4), останній прибув самостійно на своєму автомобілі з м. Києва до слідчого в м. Миколаїв. По справі не встановлено, щоб слідчий надавав іншим працівникам вказівки про затримання ОСОБА_3 в м. Києві.  

  Тому суд дійшов правильного висновку про законність затримання слідчим Євграфові, оскільки воно ґрунтується на поясненнях ОСОБА_4 про причетність ОСОБА_3 до вчинення злочину та відповідає вимогам ст.106 КПК України.  

 

За таких обставин апеляція задоволенню не підлягає, а тому постанову належить залишити без зміни.  

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,  

  УХВАЛИЛА:  

    Апеляцію захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2010 р. відносно ОСОБА_3 – без зміни.  

  Головуючий  

  Судді  

               

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація