Апеляційний суд Хмельницької області    

  УХВАЛА                                   Копія  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

“19” жовтня  2010 р.                                                         м. Хмельницький  

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного  суду  Хмельницької області     в складі:  

головуючого судді  Баса О.Г.,  

суддів:   Карпусь С.А.,  

Матковської Л.О.,  

при секретарі          Мороз А.В.  

з участю представників сторін, розглянула у відкритому судовому  засіданні  в  м. Хмельницькому цивільну справу № 22ц-4688 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 29 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільно збудованого житлового будинку.  

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія,-  

В С Т А Н О В И Л А :  

В травні 2010 року представник позивачки звернувся до суду з позовом і просив визнати право власності на ? частину будинковолодіння по АДРЕСА_1, вказуючи та те, що вказане будинковолодіння нажито сторонами в період шлюбу.  

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 29 червня 2010 року позов задоволено.  

Визнано право власності ОСОБА_3 на  ? частину будинковолодіння по АДРЕСА_1.  

В апеляційній скарзі на зазначене рішення суду ОСОБА_2 просить його скасувати, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог з урахуванням того, що на його утриманні знаходилось троє дітей.  

Відповідно до п. 1, ч. 1 та ч. 2 ст. 307 і ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

___________________________________________________________________  

Головуючий у першій інстанції – Борсук В.О.                       Справа № 22ц-4688          

Доповідач – Бас О.Г.                                                                   Категорія № 74  

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що сторони, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з 24 жовтня 1987 року придбали житловий будинок по АДРЕСА_1, який зареєстровано 28 квітня 1998 року на відповідача, який є спільною власністю подружжя.  

Відповідно до частини 1 статті 22, 29 КпШС України, чинного на час набуття права на житловий будинок, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.  

Такі ж положення щодо визначення статусу майна, набутого подружжям за час шлюбу, передбачені частиною 1 статті 60 СК України і тих обставин, що спірний будинок є спільною власністю подружжя сторонами не оспорюється. Проте, апелянт вважає що при поділі цього мана, з урахуванням інтересів дітей слід було відійти від рівності часток і залишити йому більшу частину спільного майна на підставі ч.3 ст. 70 СК України.  

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. За рішенням суду, частка майна дружини (чоловіка) може бути збільшена, якщо з нею (ним) проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син (дочка) за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.  

Таким чином, збільшення частки майна на користь того з подружжя, з ким проживає дитина, можливе при наявності певної умови - якщо розмір аліментів, які така особа одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини та її лікування.  

За змістом ст. ст. 181, 182, 183, 184, 189 СК України аліменти - кошти на утримання дитини, розмір яких визначається за домовленістю між батьками чи за рішенням суду.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що позивачка допомогу на утримання дітей надавала добровільно. За таких обставин умови для збільшення частки майна на користь ОСОБА_2 були відсутні.  

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що рішення місцевого суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для обов'язкового скасування судового рішення відсутні. Тому, колегія суддів в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції не знаходить підстав для скасування рішення суду.  

Керуючись ст. ст. 218,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів  

  У Х В А Л И Л А:  

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.  

Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 29 червня 2010 року залишити без змін.  

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржене до Верховного Суду  України протягом   двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.  

  Головуючий:/підпис/  

Судді:/підписи/  

Копія вірна  

Суддя апеляційного суду                               Бас О.Г.