УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Заполовського В.Й.,
суддів: Павицької Т.М., Старовойта Г.С.,
при секретарі судового засідання Мартинюк І.М.,
з участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 19 жовтня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
У червні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
На обгрунтування позову вказує, що 14 травня 2010 року ОСОБА_2 умисно металевою палкою зруйнував димохідну трубу (комин) на надвірній будівлі (бані), яка належить їй та знаходиться на її земельній ділянці по АДРЕСА_1.
Цим відповідач заподіяв їй матеріальну шкоду у розмірі 2339 грн.50 коп.
Крім того, діями відповідача їй заподіяна і моральна шкода, розмір якої вона оцінює в 5000 грн.
Тому позивачка просила постановити рішення суду, яким стягнути з відповідача на її користь 2339 грн.50 коп. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також понесені судові витрати.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 19 жовтня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
__________________________________________________________________
Справа №22ц/8131 Головуючий у суді 1ї інст.Шимон Л.С. Категорія 34 Суддя - доповідач Заполовський В.Й.
Апелянт вважає, що висновки суду викладені в рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, не надана належна оцінка встановленим фактам.
Зокрема вказує, що суд прийшов до необгрунтованого висновку про недоведеність вини відповідача у пошкодженні належного їй майна та заподіянні шкоди. При цьому суд безпідставно не прийняв до уваги покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інші докази, які підтверджували вину відповідача у заподіянні їй шкоди. Також суд безпідставно відмовив у задоволенні її клопотання про приєднання до матеріалів справи довідки про вартість відновлюваних робіт пошкодженого відповідачем майна.
Зазначене, на думку апелянта, призвело до неправильного вирішення справи.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду заподіяно не з її вини.
Тобто, за нормою вказаної статті відповідальність настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи:
- протиправність поведінки; шкода; причинний зв’язок між ними; вина заподіювача шкоди.
Протиправність поведінки в цивільних правовідносинах означає будь-яке порушення чужого суб’єктивного права, що тягне заподіяння шкоди.
Під шкодою, що має бути відшкодована, розуміють знешкодження або зменшення блага потерпілого в результаті порушення його матеріального права.
Відповідальність настає за заподіяння шкоди, тобто якщо шкода причинно пов’язана з протиправною поведінкою.
Вина заподіювача шкоди в будь-якій її формі (умисел або необережність) та ступені є умовою відповідальності.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачкою ОСОБА_1 заявлені вимоги до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої їй його протиправними діями, а саме умисним зруйнуванням димохідної труби на надвірній будівлі (бані), а також про відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Відповідачем дані обставини заперечуються.
На підтвердження цих обставин позивачкою суду надано постанову Коростишівського РВ УМВС України в Житомирській області від 15.05.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст.296 КК України та надано акт депутата Коростишівської міської ради від 17.05.2010 року обстеження її помешкання.
Проте, як свідчить зміст зазначеної постанови, а також зміст акту депутата, цими документами не підтверджується факт визнання відповідача винним в неправомірних діях по відношенню до позивача, що полягали у пошкодженні її майна, зокрема у пошкодженні труби (комина) на надвірній будівлі (бані) та заподіянням у зв’язку з цим майнової і моральної шкоди.
Не доводять і вказаних обставин надані позивачкою суду фотознімки та товарні чеки про реалізацію будівельних матеріалів (а.с.13-16, 17, 18, 30-32). Зокрема вказані фотознімки не конкретизують факт пошкодження саме майна належного позивачці, здійсненого саме відповідачем. Товарні чеки та накладні не підтверджують придбання зазначених будівельних матеріалів саме позивачкою та у їх необхідності на відновлення пошкодженого майна.
Не надано позивачкою і доказів про об’єм пошкодженого майна та розміру заподіяної у зв’язку з цим їй шкоди.
Не підтверджено зазначеного, зокрема обставин, що стосуються об’єму пошкодженого майна та розміру шкоди, і показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, допитаних в суді за клопотанням позивачки в процесі розгляду справи. Хоча при зверненні до органів міліції про перевірку факту пошкодження майна у своїй заяві остання на вказаних осіб, як на очевидців цього факту, не посилалася.
Тобто зазначені документи та інші надані позивачкою докази не доводять протиправності поведінки ОСОБА_2, зокрема факту пошкодження її майна, здійсненого саме ним та з його вини, а не з інших причин, на які посилається відповідач.
Сукупність наведених обставин, зокрема недоведеність протиправності поведінки відповідача; шкоди; причинного зв’язку між ними; його вини, як заподіювача шкоди, виключає можливість покладення на ОСОБА_2 відповідальності про відшкодування майнової шкоди за нормою статті 1166 ЦК України. Крім того, оскільки вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимоги про відшкодування майнової шкоди, то підстави про відшкодування моральної шкоди також відсутні.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спору порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суд прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Підстав для скасування судового рішення в ході апеляційного розгляду справи не встановлено. Тому рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 19 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді