УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Заполовського В.Й.,
суддів: Павицької Т.М., Старовойта Г.С.,
при секретарі судового засідання Назаренко К.С.,
з участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Житомирській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и л а :
У травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Позивач посилався на те, що рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 21.12.2009 року його було поновлено на роботі в Головному державному управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Житомирській області та стягнуто середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, зокрема по 21.12.2009 року. Рішення суду допущено до негайного виконання.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 25.02.2010 року зазначене рішення суду залишено без змін.
Оскільки відповідач затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі з 21.12.2009 року по 25.02.2010 року, то останній повинен виплатити йому середній заробіток за вказаний період.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 жовтня 2010 року позов задоволено.
_______________________________________________________________
Справа №22ц/8420 Головуючий у суді 1-ї інст. Шелепа А.А.
Категорія 51 Суддя-доповідач Заполовський В.Й.
Стягнуто з Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Житомирській області на користь позивача 689 грн.76 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Стягнуто з Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Житомирській області на користь держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині обрахування середньомісячного заробітку у розмірі 0,5 ставки скасувати та постановити нове рішення про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у повному розмірі.
Апелянт посилається на те, що суд неправильно вирахував його середньомісячний заробіток. Зокрема не врахував, що він до звільнення з роботи на 0,5 ставки не працював та не отримував заробітної плати з такого посадового окладу.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем затримано виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі, що стало підставою для покладення на відповідача обов’язку про виплату середнього заробітку за час затримки.
Проте з таким висновком суду не може погодитися колегія суддів апеляційного суду з врахуванням наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 21.12.2009 року позивача було поновлено на роботі в Головному державному управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Житомирській області та стягнуто середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, зокрема по 21.12.2009 року. Рішення суду допущено до негайного виконання.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 25.02.2010 року зазначене рішення суду залишено без змін.
Статтею 236 КЗпП України передбачено, що у разі затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі суд, який розглядав трудовий спір та постановив рішення про поновлення на роботі, має право постановити ухвалу про виплату поновленому працівникові середнього заробітку за весь час затримки виконання рішення до моменту фактичного допущення працівника до виконання попередніх обов'язків.
Згідно ч.2 ст.368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається виконавчий лист.
Відповідно до ст.2 Закону України„Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.
Пунктом 8.2.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за №865/4158 передбачено, що виконавчий документ про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання вважається завершеним з моменту фактичного допущення працівника до виконання попередніх обов’язків на підставі відповідного наказу органу, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
Тобто, судове рішення повинно виконуватися на підставі виконавчого листа, який видається за волевиявленням особи на користь якої ухвалено рішення (ч.2 ст.368 ЦПК).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач після ухвалення рішення судом першої інстанції про поновлення його на роботі виконавчий лист не отримував та не пред’являв його державній виконавчій службі для примусового виконання, як-то врегульовано ст.ст.2, 24 Закону України „Про виконавче провадження”. Тому доводи позивача про те, що відповідачем затримано виконання рішення суду про поновлення його на роботі, що відповідачем заперечується, не можливо визнати обгрунтованим.
У зв’язку з цим не можливо визнати обгрунтованим і висновок суду про наявність підстав, передбачених ст.236 КЗпП України, для покладення на відповідача обов’язку про виплату позивачу середнього заробітку за час затримки виконання рішення, зокрема за період з 21.12.2009 року по 25.02.2010 року.
За таких обставин, коли висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та судом неправильно застосовані норми матеріального права, рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку підлягає скасуванню в порядку ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у позові. В решті рішення залишається без змін.
Керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду , -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 жовтня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Житомирській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді