Судове рішення #12879582

     

УКРАЇНА  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

  У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

       21 грудня  2010 року   колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

                  головуючого – судді       Павицької Т.М.  

суддів       Заполовського В.Й. , Старовойта Г.С.                      

з участю секретаря      Пеклін Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про усунення перешкод в користуванні  житловим приміщенням, визнання недійсними договорів дарування та скасування реєстрації права власності  на рухоме майно  за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення  Радомишльського районного суду  Житомирської області від 11 листопада 2010 року, -

  в с т а н о в и л а :  

   В лютому 2009 року ОСОБА_1  звернулася до суду з вказаним позовом. Позивачка зазначала, що  з 03.11.1970 року  по 20.04.1978 року вона перебувала  у шлюбі з ОСОБА_5 05.02.1972 року відповідно до договору, на підставі рішення виконкому Радомишльської  міської ради №22 від 27.01.1972 року їм було виділено  600 м-2  земельної ділянки для будівництва індивідуального  житлового будинку по АДРЕСА_1.  Ще до введення будинку в експлуатацію, ОСОБА_2  на підставі  рішення виконкому №193 від 14.07.1975 року  було безпідставно видано  свідоцтво про право  власності на 44/100  частин  вказаного будинку. Житловий будинок був введений в експлуатацію  17.01.1984 року. Р  ішенням  Радомишльського районного суду  Житомирської області від 29.09. 1976  року проведено розподіл  будинку АДРЕСА_1 та визнано за нею  право власності на 28/100 частин будинку.  В 1988 році це  судове  рішення скасовано.   29.10.1979 року ОСОБА_5 подарував ОСОБА_2 28/100 частин будинку, які йому були виділені рішенням суду.  Через певний час, 09.12. 2004 року  ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_5 72/100 частини будинку, а останній  28 травня 2005 року цю частину будинку подарував  ОСОБА_3

Вважала, що  договори дарування є недійсними, оскільки будинок  був тільки її з ОСОБА_5, ніяких рішень судів по розподілу майна, фактично прийнято не було, тому ОСОБА_5 не мав права відчужувати майно, яке  ні йому, ні його матері  не належало. У зв”язку у цим позивачка просила визнати недійсними договори дарування,  усунути перешкоди користуванні житлом,  шляхом   зобов”язання   ОСОБА_3  повернути  їй    28/100  

__________________________________________________  _____________________________

Справа №22ц/ 9195                                        Головуючий в суді 1-ї інстанції  Невмержицький І.М.  

Категорія 5, 21                                                Суддя – доповідач Павицька Т.М.  

 

частин  житлової площі, в тому числі  незаконно захоплені 5,5 квадратних метрів та скасувати реєстрацію права власності  на будинок АДРЕСА_1 Житомирської області.  

Рішенням  Радомишльського районного суду  Житомирської області від 11 листопада 2010  року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на  неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просила  скасувати  рішення суду, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.  

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає  частковому задоволенню виходячи з наступного.        

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просила визнати  недійсними  договори дарування з тих підстав, що   ні ОСОБА_5, а ні ОСОБА_2 не мали права на спірний будинок, а тому  не мали права відчужувати частину будинку.  

Ухвалою судді Радомишльського районного суду  Житомирської області від 09 березня 2009 року ОСОБА_1  відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі  п.2 ч.2 ст.122 ЦПК України.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від  05 травня 2009 року скасовано ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовом    ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про усунення перешкод в користуванні  житловим приміщенням та скасування реєстрації права власності  на рухоме майно. В решті ухвала залишена без змін.  

Разом з тим, ухвалою судді Радомишльського районного суду  Житомирської області від 01 липня 2010  року  відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання договорів дарування недійсними.    

Відповідно до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо є таке, що набрало  законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв”язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як видно з матеріалів справи, рішенням Радомишльського районного суду  від 23 жовтня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавчого комітету  Радомишльської міської ради  про визнання  недійсним рішення  виконавчого комітету  та недійсними договорів дарування. Із змісту судового рішення вбачається, що ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір дарування укладений ОСОБА_5 та ОСОБА_2 09.10 1979 року, договір дарування  від 09.12.2004 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, договір дарування  від 28.05.2005 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, з тих підстав, що   ні ОСОБА_5, а ні ОСОБА_2 не мали права на спірний будинок, а тому  не мали права відчужувати частину будинку.  

Тобто, на час  ухвалення рішення суду спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже був вирішений судом і ухвалено рішення, яке набрало законної сили.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав для  ухвалення рішення суду по суті позовних вимог про визнання договір дарування недійсними.  Тому судове рішення  в цій  частині підлягає  скасуванню із закриттям  провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.205, ст.310 ЦПК України.

      Разом з тим, є правильним рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог про усунення перешкод в користуванні житлом, шляхом  зобов”язання відповідачів повернути ОСОБА_1  28/100 частин житлової площі, в тому числі  незаконно захоплені 5,5 квадратних метрів та скасування реєстрації права власності  на будинок АДРЕСА_1 Житомирської області, оскільки ці вимоги є похідними від вимог про визнання договорів дарування недійсними.

Судове рішення в цій частині є законним, обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304,307,308, 310, 313-  315, 317, 319 України, колегія суддів, -  

  у х в а л и л а :  

              Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Рішення  Радомишльського районного суду  Житомирської області від 11 листопада 2010 року в  частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про визнання недійсними договорів дарування скасувати та закрити провадження у цій частині.

В решті рішення залишити  без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ протягом двадцяти днів.

 

      

             Головуючий    

            Судді            

           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація