УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Павицької Т.М.
суддів Заполовського В.Й. , Старовойта Г.С.
з участю секретаря Пеклін Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який потребує матеріальної допомоги за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 вересня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
У червні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Зазначала, що з 1986 року по 1999 рік перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Посилаючись на те, що син ОСОБА_3 є інвалідом 2 групи з дитинства, стан здоров”я його погіршується, він потребує постійного лікування, посиленого харчування, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на непрацездатного сина у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку до закінчення строку інвалідності – 01 листопада 2009 року.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 змінила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частини на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 на період його навчання, але не пізніше досягнення ним 23 –х річного віку.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 вересня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в розмірі ј частини всіх видів його заробітку щомісяця, починаючи стягнення з 01.06. 2009 року і до досягнення сином 23-х річного віку – до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просив скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
__________________________________________________ _____________________________
Справа №22ц/ 8962 Головуючий в суді 1-ї інстанції Гичко М.Г.
Категорія 48 Суддя – доповідач Павицька Т.М.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. На даний час ОСОБА_3 є студентом заочної форми навчання Житомирського державного технологічного університету, він навчається на договірній основі і стипендію не отримує. Позивачка працює лікарем Новоград-Волинського ТМО.
Відповідач є військовим пенсіонером, на його утриманні знаходиться батько ОСОБА_4, який є інвалідом 3 групи.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (ст. 199 СК України).
Статтею 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Визначаючи розмір аліментів на повнолітнього сина, суд першої інстанції правильно взяв до уваги матеріальний стан як позивачки, так і відповідача, врахував ту обставину, що відповідач, який допитаний в порядку судового доручення визнав, що він спроможний сплачувати аліменти в розмірі ј частини, а тому обґрунтовано визначив розмір аліментів на повнолітнього сина у розмірі ј частини всіх видів його доходу, з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.
Разом з тим, підлягає зміні судове рішення в частині визначення періоду стягнення аліментів.
За судовим рішенням з ОСОБА_2 стягнуто аліменти з часу звернення ОСОБА_1 із позовною заявою до суду - з 01.06. 2009 року і до досягнення сином 23-х річного віку – до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Між тим, із матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 з 01.09.2008 р. по 31.08.2009 р. перебував в академічний відпустці.
За наведених обставин з ОСОБА_2 необхідно стягнути аліменти за період з 01. 09.2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 вересня 2010 року в частині визначення періоду стягнення аліментів змінити, визначивши період стягнення аліментів з 01.09.2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді