УКРАЇНА  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

  РІШЕННЯ  

Іменем   України  

 23 листопада  2010 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах  апеляційного суду Житомирської області в складі:

      головуючого судді – Павицької Т.М.

суддів Заполовського В.Й., Старовойта Г.С.

при секретарі Сапінській Н.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про  зміну розміру аліментів та визначення  способу участі у вихованні дитини за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 на рішення  Житомирського районного суду Житомирської області  від  13 жовтня 2010 року, -

  в с т а н о в и л а   :

 В березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_2 про  зміну розміру аліментів та визначення  способу участі у вихованні дитини, мотивуючи вимоги тим, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира з його на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти в розмірі ј частини заробітку на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після набрання рішенням законної сили  змінився його сімейний стан. З 03 серпня 2007 року він перебуває у шлюбі з ОСОБА_3, на утриманні має троє малолітніх дітей та  непрацюючу дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дітьми. Крім того, відповідачка ОСОБА_2 перешкоджає йому спілкуватися із сином ОСОБА_4. Тому позивач просив зменшити розмір аліментів з ј частини до 1/8 частини заробітку та  визначити   місце і час  спілкування із сином.

 У процесі розгляду справи ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив суд зменшити розмір аліментів, які він виплачує на чотирьох дітей  до 1/8 частини  його заробітку.

Ухвалою  Житомирського районного суду Житомирської області  від  13 жовтня 2010 року закрито провадження у справі за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення  способу участі у вихованні дитини на підставі п.3 ч.1 ст.205 ЦПК України.      

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області  від  13 жовтня 2010 року  позов задоволено частково. Зменшено   __________________________________________________________________  

   Справа №22 ц/7500           Головуючий в суді  1-ї інст.Баренко С.Г.  

  Категорія 48                Суддя-доповідач Павицька Т.М.  

 розмір  аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь  ОСОБА_2 на утримання сина  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за рішенням  Богунського районного суду м. Житомира від 23.04.2004 року з ј частини до 1/6 частини  всіх  доходів, починаючи стягнення з 17 березня 2010 року. Зменшено розмір  аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь  ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2,  доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 і доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3  за рішенням  Деснянського районного суду м. Києва від 11.05.2010 року з 1/2 частини до 1/6 частини  всіх  доходів, починаючи стягнення з 06 липня 2010 року на кожну дитину.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм  матеріального  та  процесуального права  просила скасувати рішення суду і ухвалити нове  – про відмову у задоволенні позову.

Відповідачка ОСОБА_3 рішення суду першої інстанції не оскаржувала, а тому  його законність та обґрунтованість в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Перевіривши  законність та обгрунтованість рішення відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23.04.2004 року з ОСОБА_1 на користь  ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів  заробітку щомісячно до досягнення ним повноліття.  

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю сторін між батьками, може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров”я когось із них.

В п. 23 постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року „Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” роз”яснено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю сторін між батьками, може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров”я когось із них, у тому числі при  присудженні аліментів з платника аліментів на дитину від іншої матері або утримання  на інших осіб.

Судом встановлено, що  ОСОБА_1 з 03 серпня 2007 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_3, від шлюбу мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2,  доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 і доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, на їх утримання із позивача за рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11.05.2010 року  стягуються аліменти в 1/2 частині заробітку на користь ОСОБА_3

 Згідно ч.4 ст.70 Закону України “ Про виконавче провадження” загальний розмір відрахувань при кожній виплаті  заробітної плати при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей не може перевищувати  70% заробітної плати.

Таким чином, за двома виконавчими листами  із заробітної плати ОСОБА_1 відраховується 75 %  заробітної плати.

Оскільки після  судового рішення  змінився сімейний та матеріальний стан  ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зменшення розміру аліментів, які стягуються  з його на користь ОСОБА_2 з ј частини до 1/6 частини.  

За таких обставин, колегія суддів  вважає, що рішення в частині задоволення позову ОСОБА_1 про зменшення  розміру аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_2  є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Разом з тим, не можна погодитися із судовим рішенням в частині  визначення дати стягнення аліментів в розмірі 1/6 частини заробітку на користь  ОСОБА_2  

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред”явлення позову.

Між тим, оскаржуваним судовим рішенням задоволено позов ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.  Тому в даному випадку  аліменти повинні стягуватись від дня набрання чинності рішенням суду, а не від дня пред”явлення позову.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання  апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду  справи апеляційним судом.

За наведених обставин із ОСОБА_1 на користь   ОСОБА_2  повинні стягуватись аліменти в розмірі 1/6 частини з 23 листопада 2010 року.

В зв”язку з цим судове рішення необхідно змінити.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів  

  в и р і ш и л а:  

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.  

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області  від  13 жовтня 2010  року  в частині визначення  дати  стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 в 1/6 частині змінити з 17 березня 2010  року на 23 листопада 2010 року.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

   Головуючий  

  Судді