УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді Кашапової Л.М.
суддів Зарицької Г.В.
Рафальської І.М.
при секретарі Ганько Ю.І.
з участю заявника, представників апелянтів,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду
за апеляційними скаргами прокурора Любарського району Житомирської області Коника В.Й. в інтересах прокуратури Житомирської області та Державного казначейства України на ухвалу Любарського районного суду Житомирської області від 08 липня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
В червні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду, в якій просив стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України 580 490 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Посилався на те, що прокуратурою Житомирської області відносно нього 12.12.2002 року була порушена кримінальна справа за ознаками злочину,
Справа № 22 ц – 6822 Головуючий у 1 інст. Паламарчук В.М.
Категорія 33 Суддя - доповідач Кашапова Л.М.
передбаченого ст.364 ч.3 КК України, а 27.11.2006 року – кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст.365 ч.3 КК України.
Вказував, що в період з грудня 2002 року по червень 2008 року він перебував під слідством і судом і лише постановою старшого слідчого прокуратури Житомирської області від 02.06.2008 року кримінальну справу було закрито на підставі ст.ст.213 п.2, 214 КПК України.
Зазначав, що в результаті незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності протягом 65 місяців 20 днів він перебував під страхом засудження на тривалий строк до реального позбавлення волі, що призвело до порушення нормальних життєвих зв’язків та моральних страждань: він зазнав знущань зі сторони правоохоронної системи, його права, гарантовані законом, безцеремонно потурались, його честь і гідність зазнали приниження та втрат, погіршились його відносини з оточуючими людьми, він був обмежений в свободі вільного пересування, позбавлений можливості протягом п’яти з половиною років поїхати на відпочинок.
Ухвалою судді Любарського районного суду від 08.06.2010 року до участі в справі в якості заінтересованої особи залучено Державне казначейство України.
Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 08.07.2010 року заяву задоволено частково. Постановлено стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди 57 636 грн. 80 коп.
В задоволенні решти заявлених вимог відмовлено.
В апеляційних скаргах прокурор Любарського району Коник В.Й., який виступає в інтересах прокуратури Житомирської області, та Державне казначейство України просять ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.
Зазначають, що суд розглянув справу у відсутності представників Державного казначейства України та прокуратури Житомирської області, які не були повідомлені про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Вказують на те, що суд, в порушення вимог процесуального законодавства, не залучив до участі в справі прокуратуру Житомирської області, не відобразив в судовому рішенні оцінки зібраних по справі доказів, не навів мотиви, з врахуванням яких вважав встановленою наявність або відсутність фактів, якими обгрунтовувалися вимоги чи заперечення сторін, неправильно застосував норми матеріального закону при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Відповідно до вимог абз.2 п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 „Про судове рішення” судовий розгляд, яким справа вирішується по суті, закінчується ухваленням рішення суду іменем України, в тому числі при відшкодуванні шкоди відповідно до Закону України від 01.12.1994 року №266/94-ВР „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду”, в якому вирішуються питання, що складають його зміст (статті 214-218 ЦПК).
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції при вирішенні по суті цивільної справи за заявою ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду винесено ухвалу, а не рішення.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції, по суті погоджуючись з нею, виходив з наявності та доведеності факту незаконності порушення кримінальної справи проти заявника, яка була остаточно закрита 02.06.2008 року за недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочинів, пред’явлення йому обвинувачення за ч.3 ст.364, ч.3 ст.365 КК України, обрання йому міри запобіжного заходу – підписки про невиїзд, віддання його до суду, що завдало йому моральних втрат, призвело до порушення його нормальних життєвих зв’язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Однак, судом не було досліджено жодного з документальних доказів, оформлених на стадії досудового слідства і судового розгляду, які б фактично і юридично підтвердили перебування заявника під слідством і судом в період з 12.12.2002 року по 02.06.2008 року, окрім постанови про закриття кримінальної справи, що вказує на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та необгрунтованість висновків суду щодо встановлення наявності або відсутності фактів, якими обгрунтовувалися вимоги чи заперечення сторін.
Поряд з тим, постановляючи ухвалу, суд першої інстанції не притягнув до участі у справі в якості заінтересованої особи прокуратуру Житомирської області, яка порушила кримінальні справи відносно заявника, та не повідомив у встановленому законом порядку (судовою повісткою) про час та місце розгляду справи Державне казначейство України. Документальних доказів на підтвердження того, що Державне казначейство України отримало листи суду від 08.06.2010 року та від 18.06.2010 року, в матеріалах справи немає (а.с.8,12). Копія оскаржуваного судового рішення на адресу Державного казначейства України судом не направлялась.
З врахуванням вищенаведеного, коли суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення вимог про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду, колегія суддів вважає, що на підставі п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід визначити належне коло зацікавлених осіб (чи відповідачів по справі у випадку уточнення позовних вимог) та притягнути їх до участі у справі у встановленому законом порядку.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів –
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги прокурора Любарського району Житомирської області Коника В.Й. в інтересах прокуратури Житомирської області та Державного казначейства України задовольнити частково.
Ухвалу Любарського районного суду Житомирської області від 08 липня 2010 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді