УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Кашапової Л.М.
суддів Трояновської Г.С. . Забродського М.І.
при секретарі Ганько Ю.І.
з участю представників сторін, відповідача ОСОБА_2
М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі цивільну справу за позовом ФОП ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_2 про відшкодування збитків (упущеної вигоди)
за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_5 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 12 серпня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
В вересні 2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся в суд з вказаним позовом, в якому просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та його працівника ОСОБА_2 в солідарному порядку 55 000 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 11.05.2009 року і винуватцем якої був відповідач ОСОБА_2, та судові витрати в сумі 670грн.
Посилався на те, що якби його право на експлуатацію пошкодженого автомобіля ГАЗ-3110, державний номер НОМЕР_1, не було порушено, він би міг реально за період з 11.05.2009 року до дня звернення з позовом отримати дохід в зазначеному розмірі.
Справа №22 ц – 6259 Головуючий у 1 інст. Галасюк Р.А.
Категорія 34 Суддя - доповідач Кашапова Л.М.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 12.08.2010 позов залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не дано належної оцінки довідкам державної податкової інспекції м.Житомира, в яких зазначено, що ФОП ОСОБА_3 здійснює діяльність за спрощеною системою оподаткування, та договору №10 від 01.12.2008 року про надання інформаційно-диспетчерських послуг з ТОВ „Поліська транспортна компанія”, який діяв до 31.12.2009 року.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з врахуванням наступного.
Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно вимог п.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Згідно вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 11.05.2009 року о 02год 00хв. в м.Житомирі на перехресті вулиць Б.Тена та Мануїльського водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ГАЗ 31029, номерний знак НОМЕР_2, який належить на праві власності ФОП ОСОБА_4, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав перевагу автомобілю. ГАЗ 3110, номерний знак НОМЕР_1, який належить ФОП ОСОБА_3 і яким керувала особа, не притягнута до участі в справі. Внаслідок дорожньо- транспортної пригоди обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 30.06.2009 року ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафу (а.с.25-27,32-36,38).
У відповідності з отриманою ліцензією ФОП ОСОБА_3 використовував автомобіль ГАЗ 3110, номерний знак НОМЕР_1, для внутрішніх перевезень пасажирів на таксі (а.с.7-10,12).
На підставі договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ СК „Провідна” виплатила ОСОБА_3 24 822грн. 55коп. страхового відшкодування (а.с.18,50).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає, що відповідачами було порушено його право на зайняття господарською діяльністю з перевезення пасажирів легковим транспортом на таксі, а саме по причині пошкодження внаслідок ДТП автомобіля ГАЗ 3110, номерний знак НОМЕР_1, і що в результаті простою за період з моменту ДТП (11.05.2009 року) по день звернення до суду (16.09.2009 року) він не зміг отримати вигоду в розмірі 55 000грн.
Не одержаними доходами (упущеною вигодою) є така втрата особою очікуваного збільшення (приросту) у майні, які грунтуються на точних даних, безспірно підтверджуючих можливість одержання нею грошових сум або інших цінностей, якби її право не було порушене.
Однак, позивач не надав суду не лише доказів, які б свідчили про понесені ним збитки у вигляді упущеної вигоди (не зазначив часу перебування автомобіля в ремонті, документально не підтвердив розмір щоденних витрат на обслуговування транспортного засобу, а саме: оплата бензину, оплата послуг водія, оплата послуг інформаційно-диспетчерської служби, сплата податку та розмір запланованого щоденного чи середньомісячного прибутку), а й не надав розрахунку на підтвердження зазначеної в позовній заяві суми збитків.
За вказаних обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що спірні правовідносини не передбачають солідарної відповідальності і в задоволенні позову слід відмовити в зв’язку з його необгрунтованістю.
Посилання апелянта на те, що суд не дав належної оцінки довідкам державної податкової інспекції м.Житомира, в яких зазначено, що ФОП ОСОБА_3 здійснює діяльність за спрощеною системою оподаткування, та договору №10 від 01.12.2008 року про надання інформаційно-диспетчерських послуг з ТОВ „Поліська транспортна компанія”, який діяв до 31.12.2009 року, є безпідставними, оскільки поквартальний обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) не є показником отримуваного фізичною особою-підприємцем прибутку (доходу) від підприємницької діяльності, а наявність письмовою угоди про надання інформаційно-диспетчерських послуг не свідчить про те, що такими послугами позивач користувався, оскільки жодного акту прийому-передачі наданих послуг чи банківських документів про їх оплату суду не пред’явлено, хоча згідно пп.4.1, 4.2, 4.3 вказаного договору такі документи повинні оформлятися щомісячно.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального закону чи порушення норм процесуального закону, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому підстав для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст.ст.218, 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів –
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 12 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді