УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді Кашапової Л.М.
суддів Зарицької Г.В.
Рафальської І.М.
при секретарі Ганько Ю.І.
з участю представника апелянта,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ „Валео фарм”, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2010 року , -
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Ружинського районного суду Житомирського суду від 13.08.2010 року позов ОСОБА_2 до ТОВ „Валео фарм”, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним залишено без розгляду в зв’язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на те, що всупереч вимогам цивільно-процесуального законодавства суд, будучи повідомленим про причини неявки позивача в судові засідання, не дав належної оцінки їх поважності, в зв’язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Вказує, що посилання в ухвалі на відсутність позивача в судовому засіданні 02.08.2010 року не відповідають дійсності, оскільки він був
Справа №22 ц – 5805 Головуючий у 1 інст. Руденко З.Б.
Категорія 20 Суддя - доповідач Кашапова Л.М.
присутній в цей день в судовому засіданні, висловив свою думку щодо неможливості проведення судового засідання у відсутності відповідача та особисто подав клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку із неможливістю отримання юридичної допомоги від свого представника, який зайнятий в іншому судовому засіданні в м.Києві.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з врахуванням наступного.
Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – одного місяця.
Згідно вимог ч.3 ст.169, п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України (в редакції Закону України №2453-УІ (2453-17) від 07.07.2010 року) суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання і якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_2 не з’явився в судові засідання 11.12.2009 року, 19.01.2010 року, 08.02.2010 року, 22.02.2010 року та 13.08.2010 року, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку судовими повістками (т.2 а.с.115,126,127, 149-151,170,178,179,181,186-188 та т.3 а.с.44,53,54). Заяви про розгляд справи у його відсутності ОСОБА_2 не подавав.
За вказаних обставин суд першої інстанції обгрунтовано, у відповідності до вимог цивільно-процесуального законодавства, прийшов до висновку, що саме неодноразові неявки позивача в судове засідання та неподання ним заяви про слухання справи у його відсутності перешкоджають розгляду цивільної справи, яка знаходиться на розгляді в суді першої інстанції з травня 2009 року, у розумний строк та залишив позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом вимог ч.2 ст.77 та п.2 ч.1 ст.169 ЦПК України та неврахування поважності причин неявки позивача в судове засідання є безпідставним, оскільки чинне цивільно-процесуальне законодавство не передбачає обов’язковість врахування судом поважності причин неявки. Вказані норми процесуального закону регламентують лише обов’язок сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, повідомляти суд про причини неявки в судове засідання та порядок відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст.157 ЦПК України, у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.
Твердження апелянта щодо помилковості посилання в ухвалі на його відсутність в судовому засіданні 02.08.2010 року є необгрунтованим і не відповідає дійсності, оскільки в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення посилання такого змісту немає. Судом лише зазначено, що 02.08.2010 року позивач ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи, призначений на вказану дату, перенести на іншу дату, пояснюючи це неможливістю отримання юридичної допомоги із-за зайнятості адвоката в іншому судовому засіданні в м.Києві.
Обставини, на які посилається ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, щодо неправильного тлумачення судом поняття „повторності”, оскільки жодного разу відсутність позивача або його представника не була повторною відносно попереднього судового засідання, не можуть бути враховані колегією суддів, так як повторною, з точки зору законодавця, є друга поспіль (тобто будь-яка друга) неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Крім того, наслідок неявки позивача, передбачений у ч.3 ст.169 та у п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки незалежно від того, чи є можливість вирішити спір по суті.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не містять посилань на порушення судом норм процесуального закону, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення питання, а тому підстав для скасування ухвали суду немає.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді