УКРАЇНА  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                

У Х В А Л А  

Іменем України  

28 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області  

  у складі:                головуючого      Старовойта Г.С   .  

суддів     Заполовського В.Й.  

Павицької Т.М.  

з участю:    секретаря судового  

засідання                       Пеклін Л.О.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним  

за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 4 березня 2010 року  

          в с т а н о в и л а :  

       У вересні 2009 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом і просила визнати недійсним правочин, вчинений між відповідачами 26 березня 2009 року, про розірвання договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1 та повернути цей будинок ОСОБА_6. Позивач мотивує свої вимоги тим, що цей правочин укладено в порушення прав малолітньої дитини і без згоди органу опіки і піклування.  

  Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 4 березня 2010 року позов задоволено. Визнано недійсним договір від 26 березня 2009 року про розірвання договору дарування будинку АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_5 і ОСОБА_6, і повернуто цей будинок ОСОБА_6.  

  У апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_5 просить це рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що справу розглянуто без участі органу опіки і піклування, а саме виконавчого комітету Житомирської міської ради, також обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, не доведені.  

Перевіривши законність і обгрунтованість оскарженого рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню  з таких міркувань  .

 ________________________________________________________________________________

Справа №22ц/5174         Головуючий у суді 1-ї інстанції Бучик А.Ю.  

Категорія 79                                   Суддя-доповідач Старовойт Г.С.  

  Відповідно до частин 1 і 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.  

Згідно із вимогами ст. 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або   право користування   яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.    

  Судом встановлено, що 06.10.2004 року відповідач ОСОБА_5 подарувала спірний будинок відповідачу ОСОБА_6 (сину).  

  Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 08.12.2008 року у спірний будинок вселено позивача ОСОБА_3 - дружину відповідача ОСОБА_6 та їх спільну дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, інваліда з дитинства.  

  16.12.2008 року шлюб між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 розірвано. За рішенням суду неповнолітнього сина сторін – ОСОБА_4 залишено для подальшого виховання проживати з батьком.  

  26 березня 2009 року відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 уклали договір про розірвання договору дарування спірного будинку від 06 жовтня 2004 року. Цей правочин укладено без згоди органу опіки та піклування.  

  Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що малолітній ОСОБА_4, як член сім’ї власника житла має право на користування належним його батькові будинком, а тому для укладення будь-якого правочину стосовно цього будинку потрібна попередня згода органу опіки та піклування.  

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Підстав для скасування рішення немає.  

  Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308  ЦПК України,  колегія суддів  

  у х в а л и л а :  

    Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.  

  Рішення  Богунського районного суду м. Житомира від 4 березня 2010 року залишити без змін.  

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.  

  Головуючий             п і д п и с                        Судді:               п і д п и с и  

  Відповідає оригіналу.  

Суддя апеляційного суду                                                           Г. Старовойт