Справа №22ц-11947,2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Скорик С.Л.
Категорія: 27 Доповідач – Пузанова Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця « 23 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Пузанової Л.В.
Суддів: Фурман Т.Г., Воронцової Л.П.
при секретарі – Дибі Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від «29» вересня 2010 року в справі
за позовом
ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Кредобанк», третя особа – ОСОБА_4, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Ведмідська Марина Олексіївна, про визнання недійсним договору іпотеки,
В С Т А Н О В И Л А:
В листопаді 2009 ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Кредобанк», про визнання договору іпотеки недійсним.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, з врахуванням викладених у поданій до суду в березні 2010 року заяві уточнень, позивачка посилалася на те, що договір іпотеки, яким забезпечено виконання зобов’язань ОСОБА_4 за кредитним договором, укладений нею (позивачкою) на вкрай невигідних для неї умовах внаслідок впливу тяжких обставин, а також з порушенням діючого законодавства, зокрема ст.ст. 1,11 Закону України «Про іпотеку».
Ухвалами від 10 березня 2010 року суд за заявою представника позивачки замінив процесуальний статус відповідачки ОСОБА_4 на статус третьої особи і залучив до участі в справі в якості третьої особи приватного нотаріуса Ведмідську М.О.
Рішенням суду від 29 вересня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діючий від імені ОСОБА_3, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, зазначаючи, що висновки суду в спірних правовідносинах не відповідають обставинам справи в межах наданих доказів, які суд оцінив односторонньо та суперечать вимогам ч.1 ст.215, ст. 233 ЦК України і ст. 11 Закону України «Про іпотеку».
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ВАТ «Кредобанк» її доводи не визнав, а рішення суду просить залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що 02 жовтня 2008 року між ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, в забезпечення виконання зобов’язань за яким в цей же день банк уклав із ОСОБА_3 договір іпотеки.
За умовами договору іпотеки ОСОБА_3 як майновий поручитель за борговим зобов’язанням ОСОБА_4 за кредитним договором (в повному обсязі) передала в іпотеку належну їй на праві власності трикімнатну квартиру НОМЕР_1, що знаходиться в АДРЕСА_1. Договір іпотеки посвідчений нотаріально /а.с. 4-7/.
Звернувшись до суду з позовом про визнання договору іпотеки недійсним, позивачка стверджує, що цей правочин вчинений нею на вкрай невигідних умовах під впливом тяжкої обставини, а також з порушенням діючого законодавства.
При цьому, тяжкими обставинами вважає: стан здоров’я, тяжке матеріальне становище та обіцянку боржника за кредитним договором ОСОБА_4 надати їй матеріальну допомогу у розмірі 2000 доларів США.
Відповідно до вимог ч.1 ст.233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним, незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в постанові «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року №9, правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі ст. 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім’ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.
Особа, яка оскаржила правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.
Оскільки позивачка не довела, що для усунення або зменшення наявних у неї тяжких обставин їй було необхідно укласти договір іпотеки, який не направлений на отримання матеріальних благ, і не надала суду належних доказів про те, що ВАТ «Кредобанк» був обізнаний щодо мотивів вчинення нею правочину та щодо наявних у неї тяжких обставин і скористався цими обставинами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність передбачених ст. 233 ЦК України підстав для визнання оспореного позивачкою договору іпотеки недійсним.
Не встановлені судом також обставини, які б свідчили про недійсність спірного договору з підстав, передбачених ст. 203 ЦК України, як про це стверджує позивачка.
Як роз’яснив Пленуму Верховного Суду України у названій вище постанові від 06.11.2009р. №9, судам необхідно враховувати, що згідно із ст.ст. 4,10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (ст.1,8 Конституції України).
Предметом спору в даній справі є договір іпотеки, що є одним із видів забезпечення виконання зобов’язань, а у випадку, якщо іпотекодавцем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язань іншої особи – боржника, то цей договір є різновидом договору поруки (ст. 553 ЦК, ст. 1 закону України «Про іпотеку»).
Оскільки ОСОБА_3 передала належну їй квартиру в іпотеку для забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_4, вона є іпотекодавцем – майновим поручителем.
Закон не передбачає укладення двох окремих договорів: іпотеки та поруки, тому уклавши письмово та нотаріально посвідчивши договір іпотеки, сторони дотрималися передбаченої законом форми правочину, а позивачка взяла на себе обов’язки іпотекодавця – майнового поручителя.
Та обставина, що всупереч положенням ст. 11 Закону «Про іпотеку» пунктом 3.1.7 договору іпотеки передбачена відповідальність іпотекодавця усім майном, а не лише предметом іпотеки, не є підставою для визнання договору іпотеки недійсним. Заперечення позивачки з цього приводу підлягають врахуванню при вирішенні питання щодо виконання зобов’язань, забезпечених іпотекою.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду про необґрунтованість заявлених вимог і вважає, що цей висновок відповідає обставинам справи, які підтверджені належними доказами та вимогам норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, належних доказах і, як такі, що висновки суду не спростовують із наведених вище підстав, підлягають відхиленню.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_3, відхилити.
Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 29 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
Копія вірна:
Суддя: Л.В.Пузанова
бт.