АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ухвала
Іменем України
16 листопада 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Ткаченка В.Л.
суддів Заліщука М.С., Захарчука С.В.
з участю прокурора Сидоренка О.П.
адвоката ОСОБА_1
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5 на вирок Коростишівського районного суду від 21 вересня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вишкове Хустівського району Закарпатської області, українця, громадянина України, освіта середня, працюючого в ПП «ОСОБА_6.» різноробочим, неодруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого ,-
засуджено за ч.1 ст.122 КК України - 2 (два) роки обмеження волі.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Соловіївка Брусилівського району Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, неодруженого, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого, -
засуджено за ч.1 ст.122 КК України - 2 (два) роки обмеження волі.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Більківці Коростишівського району
Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня, працює в ПП, різноробочім, неодружеого, проживаючого в АДРЕСА_3, раніше не судимого, -
засуджено за ч.1 ст.125 КК України - 1 (один) рік 6 місяців обмеження волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити без змін: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – підписку про невиїзд.
Згідно вироку, 06 жовтня 2009 року, близько 15 години, на полі між с. Старосільці та с. Більківці Коростишівського району, на ґрунті виниклих особистих неприязних відносин, виник конфлікт між підсудними ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 . та потерпілим ОСОБА_5 В ході якого у підсудних виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5
Реалізовуючи свій намір направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 стягнув ОСОБА_5 з коня на землю і разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 почали наносити йому удари рука та ногами по різних частинах тіла. При цьому, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нанесли декілька ударів ОСОБА_5 в голову, чим спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми у вигляді саден на обличчі, струсу головного мозку, які є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров'я.
Потім за ОСОБА_5 заступився ОСОБА_4 і ОСОБА_3 припинив побиття потерпілого.
ОСОБА_3 з ОСОБА_2 нанесли руками та ногами декілька ударів ОСОБА_5 по тулубу, чим спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді синців в поперекових ділянках, забою лівої нирки з гематурією (наявність крові в сечі), які є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров'я, закритої травми грудної клітки у вигляді правобічного пневмотораксу (наявність в плевральній порожнині повітря), перелому 9, 10 ребер зліва та забою паренхіми легень, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такі, що не є небезпечним для життя, але привели до довготривалого розладу здоров'я.
В своїх апеляціях засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 просили вирок змінити, у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особам засуджених, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку.
В апеляції потерпілий ОСОБА_5 також просив вирок змінити - застосувавши ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від відбування покарання.
Від інших учасників процесу апеляцій не надходило.
Від прокурора надійшли заперечення на апеляції засуджених та потерпілого.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляцій, доводи засуджених, їх захисника, та потерпілого на підтримку апеляцій, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню.
Висновок суду про винність у вчиненні злочину ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за який вони засудженні, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, які детально викладені у вироку і ніким не оспорюється.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи і правильно кваліфікував дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ст. 122 ч.1 КК України та ОСОБА_4 за ст.125 ч.2 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, визнали свою вину і погодились на судовий розгляд за правилами ст. 299 КПК України.
Суд постановив вирок і призначив підсудним покарання з додержанням вимог ст. 323 КПК України. Міра покарання обрана кожному відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням тих обставин на які в апеляціях посилалися засудженні.
Суд врахував, що до кримінальної відповідальності вони притягуються вперше, проте, негативно характеризується і хоча вони вину визнали, але не розкаялись, - а тому обрав кожному покарання ближче до найнижчої межі, встановленої в санкціях ст.ст. 122 ч.1, 125 ч.2 КК України.
Апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляцій і залишає вирок без зміни.
На підставі наведеного , керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляції засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Коротишівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2010 року щодо засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4- без зміни.
Судді: