АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

  Ухвала  

Іменем України  

  26 жовтня 2010 року   колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:  

  головуючого – судді       Мельничук Н.М.  

суддів           Єрещенка А.М., Ткаченка В.Л.  

з участю прокурора               Рихлюка О.В.      

засудженого                            ОСОБА_1  

  розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду від 22 липня 2010 року.  

  Цим вироком  

ОСОБА_1   , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого , -  

  засуджено за ст. 335 КК України - на 1 ( один ) рік обмеження волі.  

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.  

  Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.  

  Згідно вироку, 03.02.2005 року за рішенням комісії по приписці Бердичівського ОМВК Житомирської області ОСОБА_1 був взятий на військовий облік призовників.  

05.05.2010 року рішенням призовної комісії Бердичівського ОМВК Житомирської області ОСОБА_1, за результатами медичного огляду та вивчення особи останнього, був визнаний придатним до строкової військової служби та призначений для її проходження у стрілецькі та караульні частини, про що йому було оголошено.  

  Того ж дня, посадовими особами Бердичівського ОМВК Житомирської області підсудному під розписку було вручено повістку з вимогою про прибуття 20.05.2010 року о 7 год. 00 хв. до вищевказаного військового комісаріату для подальшої відправки до місця проходження строкової військової служби.  

  Отримавши вказану повістку, ОСОБА_1, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, згідно якої захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України, достовірно знаючи про свою придатність до проходження строкової військової служби і рішення призовної комісії Бердичівського ОМВК Житомирської області про призов для її проходження, а також про необхідність прибуття до Бердичівського ОМВК 20.05.2010 року о 7 год. 00 хв. для відправки до місця проходження військової строкової служби, не маючи підстав для надання відстрочки або звільнення від її проходження, маючи об’єктивні можливості для своєчасного прибуття у вказаний в повістці день і час 20.05.2010 року о 7 год. до Бердичівського ОМВК Житомирської області умисно і без поважних причин не прибув, внаслідок чого призваним для проходження строкової військової служби та відправлення до місця її проходження не був, тобто ухилився від призову на строкову військову службу і проводив час за власним розсудом.  

В апеляції засуджений просить вирок суду змінити, обрати покарання, не пов’язане з обмеженням волі, звільнити від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.  

Від інших учасників процесу апеляцій не надходило.  

Від прокурора надійшло заперечення на апеляцію засудженого.  

  Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляції, доводи засудженого на підтримку апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.  

  Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 335 КК України відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах досліджених в судовому засіданні, які детально викладені у вироку.  

  Доведеність вини ОСОБА_1 ніким не оспорюється.  

  В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою вину.  

  Суд постановив вирок і призначив покарання ОСОБА_1 з додержанням вимог ст. 323 КПК України. Міра покарання йому обрана відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням тих обставин на які в апеляції посилався засуджений: до кримінальної відповідальності притягується вперше, вчинив злочин невеликої тяжкості, позитивно характеризується, вину визнає, - а тому обране покарання ближче до найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 335 КК України.  

Посилання апелянта на сімейний стан ( виріс в багатодітній сім’ї ) не є підставою для скасування чи зміни вироку.  

  Крім того, як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду  ОСОБА_1 стверджував, що вину визнає, однак не бажає проходити строкову службу в Збройних Силах України, що вказує на суб’єктивну сторону цього злочину – прямий умисел. ОСОБА_1 знає про призов, але не бажає виконувати свій Конституційний обов’язок. Хоча мотиви не мають значення для кваліфікації, але зазначений мотив впливає на ступінь суспільної небезпеки даного ухилення.  

  Апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляції і залишає вирок без зміни.          

  На підставі наведеного   ,   керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -  

  у х в а л и л а:  

  Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду від 22 липня 2010 року, щодо нього ( ОСОБА_1.) - без зміни.  

  Судді: