УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 лютого 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді : Мельничук Н.М
суддів Фоміна Ю.В.,
Ткаченка В.Л.
прокурора Селюченко І.І.
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями державного обвинувача та засудженого ОСОБА_2 на вирок Коростенського міськрайонного суду від 10 грудня 2009 р.
Цим вироком
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого Коростенським міськрайонним судом: 8.05.2003 р. – за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК на 3 роки позбавлення волі – ст.75 КК іспитовим строком 2 роки; 12.01.2004 р. – за ст.185 ч.3 КК на 3 роки 3 місяці позбавлення волі; 29.01.2008 р. – за ст. 309 ч.1 КК на 1 рік позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК – з іспитовим строком 1 рік
засуджено за ст. 187 ч.2 КК України – на 7 років позбавлення волі з конфіскацією його особистого майна.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за попереднім вироком від 29.01.2008 р. і остаточно ОСОБА_2 визначено у вигляді 7(семи) років 3(трьох) місяців позбавлення волі з конфіскацією його особистого майна.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишений попередній – тримання під вартою. Строк відбуття покарання обчислений з моменту затримання ОСОБА_2, тобто з 17.01.2009 р.
_____________________________________________________________________________________
Справа №11-133 2010 р. Головуючий у 1 інстанції Коренюк В.П.
Категорія ст.187 ч.2 КК Доповідач Ткаченко В.Л.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2500 грн. на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позову ОСОБА_3 – відмовлено.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця м. Коростеня, раніше не судимого відповідно ст.89 КК України
засуджено за ст.187 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України – на 5(п’ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов’язками, передбаченими ст. 76 КК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця м. Коростеня, не судимого відповідно до ст. 89 КК України
засуджено: за ст. 187 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України – на 5(п’ять) років позбавлення волі без конфіскації майна;
за ст. 304 ч.1 КК України – на 3(три) роки позбавлення волі.
В силу ст.70 КК України ОСОБА_5 остаточно призначено покарання – 5(п’ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням на 3 роки іспитового строку з покладеними обов’язками, передбаченими ст.76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_4 та ОСОБА_5. змінений в залі суду з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Суд першої інстанції встановив, що 10.12.2008 р., біля 18 год. 30хв., в м. Коростені, на вулиці Базарній, ОСОБА_5, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, являється неповнолітнім, шляхом психічного впливу – переконання, запропонував неповнолітньому вчинити напад з метою заволодіння чужим майном, на що ОСОБА_6 погодився, тобто ОСОБА_5 втягнув неповнолітнього ОСОБА_6 у злочинну діяльність.
В той же день, 10.12.2008 р., біля 19 години, в м. Коростені, на вулиці Базарній, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вчинили розбійний напад на перехожого ОСОБА_3
ОСОБА_5 наніс удар кулаком ОСОБА_3 в груди. Неповнолітній ОСОБА_6 наздогнав тікаючого потерпілого, і підніжкою збив ОСОБА_3 з ніг. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 руками і ногами нанесли численні удари по різним частинам тіла потерпілого ОСОБА_3,. спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани в області лоба справа; струсу головного мозку; перелому основних фаланг 4-5 пальців лівої китиці; перелому кісток носу – які кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я – відкрито заволоділи майном потерпілого: мобільним телефоном „NOKIA – 1208”, вартістю 250 грн.; сім-картою „Київстар”, вартістю 25 грн. з рахунком 5 грн.;гаманцем, вартістю 50 грн.; спортивною шапкою, вартістю 70 грн., а всього на загальну суму 400 грн.
В апеляції державний обвинувач, не заперечуючи доведеності вини засуджених і кваліфікації їх дій, просить скасувати даний вирок в частині призначення міри покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за м’якістю призначеного покарання і постановити новий вирок, яким призначити остаточне покарання: ОСОБА_5 – 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_4 – 7 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 не погоджуючись з деталізацією дій співучасників та посиланням в мотивувальній частині вироку, про те, що обставиною, яка обтяжує його покарання є рецидив злочину – просив переглянути вирок в цій частині, додавши в суді – справу направити на додаткове розслідування. Від інших учасників процесу апеляцій не надходило.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який під час апеляційного розгляду надав і підтримав доповнення до апеляції з вимогою кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, залишивши без задоволення апеляцію засудженого ОСОБА_2, доводи засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.
Після проведених дебатів суд, надавши останнє слово підсудним, в тому ж числі неповнолітньому підсудному ОСОБА_6, повернувся з нарадчої кімнати 24.09.2009 р. і оголосив постанову про відновлення судового слідства. Після оголошеної перерви, 22.10.2009 р. в судовому засіданні прокурор надав і просив долучити до матеріалів справи постанову про зміну обвинувачення відносно підсудного ОСОБА_5 По справі була оголошена перерва до 9.12.2009 р.
В зазначений день в судове засідання не з’явились неповнолітній підсудний ОСОБА_6 і його адвокат ОСОБА_7, яка одночасно захищала інтереси підсудних ОСОБА_5 і ОСОБА_4
Суд, в порушення вимог ст.26 КПК України, щодо правил виділення справ – безпідставно виділив в окреме провадження матеріали кримінальної справи відносно неповнолітнього ОСОБА_6 (окремий розгляд справи щодо нього неможливий) і допустивши процесуальне спрощення вимог ст. 317 КПК України встановлюючий процесуальний порядок закінчення судового слідства – перейшов до судових дебатів лише в межах зміненого обвинувачення підсудному ОСОБА_5 не надавши в дебатах слово захиснику ОСОБА_5, та не надавши в дебатах слово для захисту підсудним ОСОБА_4, ОСОБА_2 і їх захисникам.
Крім того, в зазначених дебатах не надавалось слово прокурору для підтримки обвинувачення стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_2
Обгрунтувавши доводи апеляції про те, що суд безпідставно застосував до покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ст.69 КК України і тому стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та вказаним особам, оскільки за своїм видом і розміром є явно несправедливим внаслідок м’якості – апелянт в доповненні до апеляції, пославшись на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, обгрунтовано поставив питання про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд.
Апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню. Підстав для направлення справи на додаткове розслідування суд не знаходить, оскільки під час нового судового розгляду суд першої інстанції не позбавлений можливості ретельно дослідити фактичні обставини справи, розмежувавши дії кожного співучасника злочину.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію державного обвинувача з додатком – задовольнити, апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Коростенського міськрайонного суду від 9 грудня 2009 року стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 – скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд в той же місцевий суд в іншому складі суду, під час якого усунути зазначені недоліки та постановити законне і обгрунтоване рішення.
Судді (підписи)
Згідно: суддя апеляційного суду
Житомирської області Ткаченко В.Л.