УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Прокопчука С.М
суддів Мельничук Н.М.., Ляшука В.В.
прокурора Пшевлоцкого Й.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Коростенського міськрайонного суду від 16.11.2010 року про відмову в задоволенні скарги на постанову слідчого Коростенської транспортної прокурори від 4.11.2010 року про порушення кримінальної справи стосовно нього за ознаками злочину передбаченого ст.15 ч.2 ,ст.191 ч. 3 КК України, -
в с т а н о в и л а :
Постановою слідчого Коростенської транспортної прокуратури Житомирської області 4 листопада 2010 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ст.15 ч.2, ст. 191 ч.3 КК України, як замах на привласнення чужого майна, яке перебувало у віданні особи, за попередньою змовою групою осіб.
Дану постанову обвинувачений ОСОБА_2 оскаржив до Коростенського міськрайонного суду.
Постановою суду скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову слідчого від 4.11.2010 року про порушення кримінальної справи стосовно нього за ознаками злочину передбаченого ст.15 ч. 2, ст.191 ч.3 КК України залишено без задоволення з наступних підстав.
Суд, приймаючи рішення по скарзі, вказав, що під час порушення кримінальної справи слідчим були витримані вимоги ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, була встановлена наявність законних приводів та підстав для порушення кримінальної справи, справу порушено щодо конкретної особи, повноважною особою, приводом і підставою для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, окрім того зазначив, що приводом для порушення кримінальної справи стало пояснення скаржника, дане ним на досудовому слідстві де вбачається, що він визнав себе винним в скоєнні крадіжки дизельного палива.
Справа № 10-450 2010 р. Головуючий у 1 інстанції Іонніков В.М.
Категорія ст.236-8 КПК України Доповідач Прокопчук С.М.
В апеляції обвинувачений ОСОБА_2 порушує питання про скасування постанови суду, так як вважає, що будь яких приводів і підстав для порушення кримінальної справи щодо нього у органу досудового слідства не було. На час винесення постанови суду у досудового слідства були матеріали інвентарізації де значилось, що в баку колійної машини, звідки нібито було викрадення, нестачі пального не виявлено. Окрім того, суд замість перевірки наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи, суд вийшов за межі визначених повноважень передбачених ст.236-8 КПК України та надав оцінку доказам, а саме зазначив у постанові, що одним із приводів для порушення кримінальної справи є його пояснення дане ним на досудовому слідстві, де він визнав себе винним у скоєнні крадіжки дизельного палива.
Заслухавши суддю доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора, який не підтримав апеляцію перевіривши постанову суду в межах апеляції, передбачених ст.365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи і не вправі розглядати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Згідно ч.2 ст.94 УПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії перевіряється лише наявність законних приводів та підстав. що характеризують подію злочину, при цьому закон не вимагає щоб орган дізнання, досудового слідства, при вирішенні питання про порушення кримінальної справи, надавали докази або вважали встановленими будь які обставини.
Судом перевірено, що слідчим при порушенні кримінальної справи дотримані вимоги зазначених норм закону, встановлено наявність об’єктивних приводів і підстав для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи.
Як убачається з матеріалів справи приводом і підставою для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 стали матеріали дослідчої перевірки по безперешкодному привласненню чужого майна дизельного пального з бака колійної машини ВПР- 2№ 048, яке перебувало у віданні особи за попередньою змовою групою осіб, затримання на місці злочину і безпосереднє виявлення ознак злочину.
За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про те, що на момент порушення кримінальної справи проти скаржника у слідчого були приводи і підстави для порушення кримінальної справи і тому доводи апелянта необгрунтовані.
Відповідно до вимог ст.365 КПК України слід виключити з мотивувальної частини постанови Коростенського міськрайонного суду посилання суду на пояснення скаржника даного ним на досудовому слідстві про те, що він визнав себе винним в скоєнні крадіжки дизельного пального, як помилкове.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах ,-
у х в а л и л а:
апеляцію обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Коростенського міськрайонного суду від 16.11.2010 року про відмову в задоволенні скарги на постанову слідчого Коростенської траспортної прокуратури від 4.11.2010 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ст.15 ч.2, 191 ч.3 КК України залишити без змін.
Відповідно до вимог ст.365 КПК України виключити з мотивувальної части постанови Коростенського міськрайонного суду від 16.11.2010 року посилання на пояснення скаржника даних ним на досудовому слідстві про те, що він визнав себе винним в скоєнні крадіжки дизельного пального.
Головуючий: суддя
судді