УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого : Романова О.В.
суддів Андрушкевича С.З.,
Ткаченка В.Л.
прокурора Кулика В.П.
адвоката ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах потерпілого ОСОБА_3 на постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 серпня 2010 р.
Цією постановою залишено без задоволення скаргу потерпілого ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінальної справи за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, яку було винесено 9.02.2010 р. слідчим відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Житомирській області, -
В С Т А Н О В И Л А:
Зі скаргою на постанову про закриття кримінальної справи ОСОБА_3 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира в березні 2010 року, після отримання вказаної постанови слідчого.
В скарзі ОСОБА_3 просив суд поновити строк на оскарження, оскільки він був пропущений не з його вини, одночасно скаржник просив скасувати постанову слідчого як незаконну та направити матеріали кримінальної справи прокурору Богунського району м. Житомира для відновлення досудового слідства.
В скарзі ОСОБА_3 вказував, що 17.12.2008 р., близько 7 години 30 хв., в м. Житомирі, в районі перехрестя проспекту Миру з вулицею Сабурова, він, в зоні дії нерегульованого пішохідного переходу виділеного дорожньою розміткою „зебра” , перетинав проїзну частину проспекту Миру в напрямку вулиці Сабурова. В момент, коли досяг роздільної смуги проїзної частини дороги – на нього здійснив наїзд водій автомобіля ЗАЗ-1103 д/н НОМЕР_1
____________________________________________________________________________________
Справа №10-321 2010 р. Головуючий у 1 інстанції Поліщук М.Г.
Категорія ст.236 6 КПК України Доповідач Ткаченко В.Л.
ОСОБА_4.
В результаті ДТП йому (пішоходу ОСОБА_3) були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому ноги.
Потерпілий в скарзі зазначив, що на протязі 2008-2009 років працівниками ДАІ неодноразово виносилися постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, однак прокуратурою Богунського району м. Житомира незаконні постанови були скасовані і 10.12.2009 року заступником прокурора Богунського району м. Житомира була порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_4 за ст.286 ч.1 КК України, але 09.02.2010 р. слідчий закрив дану кримінальну справу.
08.06.2010 року, відповідно до вимог ст.236 5 КПК України, скаргу ОСОБА_3 було направлено до Корольовського районного суду м. Житомира для розгляду за підсудністю.
25.08.2010 року, пославшись на висновок автотехнічної експертизи (а.с. 124-132) і вказавши, що даний висновок експертизи ніяких сумнівів у його правильності у суду не викликає, суд своєю постановою залишив без задоволення скаргу ОСОБА_3
Адвокат ОСОБА_2 в інтересах потерпілого ОСОБА_3 подав апеляцію на постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира 25.08.2010 р., просив скасувати зазначену постанову судді та своєю ухвалою задовольнити скаргу про скасування постанови слідчого про закриття кримінальної справи, а справу направити прокурору Богунського району м. Житомира для відновлення досудового слідства.
В обґрунтування апеляційних вимог адвокат зазначив, що постанова судді помилкова, оскільки суд як за основу прийняв висновок судово-автотехнічної експертизи, яка не відповідає фактичним обставинам справи. Ісходні дані експертам надавались недослідженими, односторонніми.
Слідчий не дослідив у повному обсязі всі обставини виникнення причин та розвитку ДТП.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, доводи адвоката на підтримку апеляції, перевіривши матеріали скарги та матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів задовольняє частково апеляційні вимоги.
Так, в матеріалах даної справи знаходяться три висновки автоекспертів одного рівня, які мають суттєві суперечності.
В такому випадку, для усунення суперечностей і остаточної оцінки фактичних обставин стосовно виникнення, розвитку ДТП, відповідності дій його учасників до вимог Правил дорожнього руху, потрібно проведення комплексних досліджень, чого, ні досудовим слідством ні судом, не було зроблено.
Посилання судді в постанові на об’єктивність і правильність саме автотехнічної експертизи на а.с. 124-132 – є невірним. Роблячи висновок щодо дій пішохода ОСОБА_3, експерт не звернув увагу на наявність вимог п.4.16 Правил дорожнього руху – Пішоход має право:
а) на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, ...
б)вимагати від органів виконавчої влади, власників автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів створення умов для забезпечення безпеки дорожнього руху.
Крім того, експерт невірно послався на п.4.4 Правил дорожнього руху, який стосується до руху пішоходів проїзною частиною чи узбіччям.
В даній ситуації, експерт мав би оцінювати відповідність дій пішохода ОСОБА_3 до вимог п.4.7 ПДР.
Досудове слідство не витребувало з мережі вуличного освітлення м. Житомира дані про стан вуличного освітлення в місті на перехресті проспекту Миру та вулиці Сабурова на період між 7 та 8 годинами ранку 17 грудня 2008 р.
З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17 грудня 2008 р. видно, що огляд почато о 8 год. 15 хв. В протоколі, в графі “Місце пригоди знаходиться у зоні дії дорожніх знаків, встановлених по ходу огляду”: зазначено: “дорожній знак 5.35.1 “Пішохідний перехід”.
В зустрічному напрямку: дорожній знак 5.35.2 “Пішохідний перехід”.
В графі: “Ділянка дороги (вулиці) в момент огляду освітлена” – зазначено: “денне освітлення”. На інші дані цієї графи (міським електроосвітленням, світлом із вікон навколишніх будинків, іншими джерелами) – запис відсутній (а.с. 7 – зворот).
В схемі до протоколу огляду місця ДТП про стан освітлення вулиці при нічній пригоді запис відсутній.
Доводи апеляції, що з’ясування вказаної обставини (щодо умов видимості на час виникнення ДТП) є суттєвим по справі, оскільки досудовому слідству необхідно встановити момент виникнення небезпеки для руху для водія ОСОБА_4 не тільки посилаючись на його суб’єктивні показання, а об’єктивно, шляхом перевірки його показань. Під час опитання свідків працівники міліції обмежились запитанням до водіїв тролейбусів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 чи бачили ДТП в районі вказаного перехрестя (а.с. 60, 61, 62). Інших питань щодо освітлення, погодних умов, інтенсивності руху транспортних засобів та інших даних, які могли би дати більшу інформацію для правильного вирішення справи – не зібрано.
9.02.2010 року виносячи постанову про закриття кримінальної справи слідчий, посилаючись на висновок автотехнічної експертизи стверджував, що причина виникнення аварійної обстановки і даної дорожньо–транспортної пригоди – є рух пішохода в темний час доби, хоча з питання №3 (а.с. 43) видно, що спеціаліст ОСОБА_8 дав відповідь – “У даній дорожній обстановці водієві автомобіля ЗАЗ-1103 ОСОБА_4 необхідно було діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.3 ПДР.”
Також з висновку спеціаліста ОСОБА_9 та питання №1, №4 видно, що причина виникнення аварійної обстановки і даної ДТП – є невідповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам п.п. 12.3; 18.1 Правил дорожнього руху України.
Стосовно дій пішохода ОСОБА_3 в питанні №3 спеціаліст ОСОБА_9 зазначає: “Для оцінки дій пішохода ОСОБА_3 не потрібно спеціальних технічних пізнань з області судової автотехніки” (а.с. 68).
Експерт-автотехнік ОСОБА_10 у питанні №5 зазначив: “Дії водія не відповідали технічним вимогам п. 12.1; п.12.2 цих Правил” (а.с.130)
Проте, слідчий взяв до уваги лише твердження питання №7 про невідповідність дій пішохода ОСОБА_3 технічним вимогам п. 4.4; п.4.14а ПДР (а.с.131).
Постанова судді ґрунтується на недостатньо перевірених, а також на суперечливих доказах, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ч.2 ст.382 КПК України матеріали по розгляду скарги та матеріали закритої кримінальної справи направляються на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі, а тому, апеляційні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 365, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію адвоката ОСОБА_2 в інтересах потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 серпня 2010 р. про залишення без задоволення скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Житомирській області від 9.02.2010 року про закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за відсутністю в його діях складу злочина, передбаченого ч.1 ст.286 КК України – скасувати.
Матеріали скарги та зазначену кримінальну справу направити на новий судовий розгляд у Корольовський районний суд м. Житомира в іншому складі.
Судді : (підписи)
Згідно: суддя апеляційного суду
Житомирської області Ткаченко В.Л.