АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-7428/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 41 Корман О.В.
Доповідач в апеляційній
інстанції Скіць М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Сіренка Ю.В.
суддів Скіця М.І., Качана О.В.
при секретарі Шульга Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 4 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 відносно неправомочності дій і незаконності перепланування у квартирі, –
в с т а н о в и л а :
В березні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 відносно неправомочності дій і незаконності перепланування у квартирі, посилаючись на те, що він проживає в приватному багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1, який належить йому та ще декільком співвласникам будинку на праві спільної часткової власності. Окрема квартира відповідачки суміжна з його квартирою, а межовий розподіл, що проходить всередині їхніх квартир включає спільні несучі та опорні конструкції, фундаменти, капітальні і внутрішні стіни, які забезпечують ізольованість, надійність і безпечну експлуатацію часток власності.
Наприкінці 2009 року ОСОБА_7 розпочала самовільне перепланування своєї квартири, яке велось з порушенням державних, будівельних, санітарно-технічних норм і правил експлуатації. Змінений архітектурний вигляд веранди, основні розміри приміщення, що повністю не відповідає технічному паспорту бюро технічної інвентаризації.
В цілому всі фактори порушили його право власності і створили загрозу життю і здоров’ю його сім’ї.
Перепланування квартири проводилось за відсутності підтвердних і дозвільних документів та без відповідних погоджень.
Завчасно, в зв’язку з відсутністю контролю за переплануванням, позивач звертався до старшого дільничного інспектора міліції Уманського міського відділу УМВС України, до виконавчого комітету міської ради, інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області, до міського голови про необхідність прийняття надзвичайних заходів для зупинення перепланування, але це питання перебуває на стадії вирішення.
Просив суд визнати дії ОСОБА_7 при переплануванні вище зазначеної квартири неправомірними, а будівництво незаконним; зобов’язати її самочинно проведене перепланування провести за свій рахунок у попередній стан; судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи провести за рахунок відповідача.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 4 листопада 2010 року в задоволені позову відмовлено.
ОСОБА_6 на дане рішення подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, порушує питання про його скасування та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в порядку статті 303 ЦПК України, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України при ухваленні рішення суд приймає рішення щодо:
1) наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються;
2) наявності інших фактичних даних (пропуск строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, а також доказів на їх підтвердження.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р. відповідно до Закону від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів N 2, N 4, N 7 та N 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК).
Зміст права власності становлять три складові (ст. 117 ЦК України): право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.
Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду.
Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 ЦК.
Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням прав власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом за захистом як співвласник нерухомого майна, зазначаючи, що він має підстави передбачати можливість порушення свого права власності відповідачкою.
Судом встановлено, що сторонам по справі належить на праві власності по 1\6 частині житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, розташованого в АДРЕСА_1.
Сторони користуються відокремленими приміщеннями і частки їх реально виділені.
Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Усупереч викладеним вище нормам у суді першої інстанції позивачем не був доведений той факт, що він дійсно не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо 1\6 частини житлового будинку, що належить йому на праві приватної власності в результаті дій відповідачки, зокрема, при виконанні ремонтних робіт своєї частини будинку, ураховуючи, що згідно з ч. 4 ст. 319 та ст. 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що позивачем не було надано переконливих доказів на підтвердження своїх вимог та намагання перекласти тягар доказування на відповідача, що суперечить засадам змагальності.
Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи викладене та наведені вимоги закону, судова колегія приходить до висновку, що суд, встановивши, що позивачем не було надано переконливих доказів на підтвердження своїх вимог та намагання перекласти тягар доказування на відповідача, що суперечить загальним засадам, прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають. Крім того вони були предметом розгляду суду першої інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними.
Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 4 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 відносно неправомочності дій і незаконності перепланування у квартирі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя М.І.Скіць