АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-7309/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія 27 - Романенко В.А.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Нерушак Л.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Нерушак Л.В., Бондаренка С.І.
при секретарі Наконечній М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором в односторонньому порядку та зобов'язання банку здійснити перерахунок, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_7 звернувся 18.04. 2010 року до суду з позовом до Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором в односторонньому порядку та зобов’язання банку здійснити перерахунок, мотивуючи свої вимоги тим, що між ним та АТ Банк «Фінанси та Кредит» 14 січня 2008 року був укладений кредитний договір № 1417-ЧД про надання споживачу кредиту на соціальні потреби, а саме придбання ним легкового автомобіля.
Згідно даного договору було визначено, що відповідач надає йому кредитні ресурси в сумі 8 353,00 дол. США із зобов’язанням повернення їх відповідачу до 13.01.2013 року.
Пунктом 3.3. кредитного договору було визначено, що протягом першого року кредитування процентна ставка за користування кредитними коштами складає 11,3%, протягом другого року кредитування - 11,1 %, протягом третього року – 10,8 %, протягом четвертого року – 10,6 %, протягом п’ятого року – 10,4 %.
Весь цей час позивач своєчасно та в повному обсязі погашав кредит та проценти за користування кредитними коштами.
Під час погашення ним чергового платежу за кредитним договором в листопаді 2009 року, касир повідомила про те, що у нього існує прострочена заборгованість за кредитним договором, оскільки процентна ставка за користування кредитом була збільшена банком до 20 % річних.
Таким чином відповідач без згоди позивача в односторонньому порядку, грубо порушуючи вимоги чинного законодавства України, змінив розмір процентної ставки з 10,8 % річних до 20 % річних, здійснив перерахунок сплачених позивачем у відповідності до умов кредитного договору сум, що призвело до формального виникнення заборгованості, на яку відповідачем нараховано пеню. Вважає дії відповідача незаконними.
Позивач декілька разів змінював позовні вимоги, в кінцевому результаті просив суд зобов’язати відповідача припинити нарахування процентної ставки за кредитним договором № 1417-ЧД від 14.01.2008 року в розмірі 20 % річних, зобов’язати відповідача провести перерахунок заборгованості за кредитним договором № 1417-ЧД від 14.01.2008 року та визнати недійсним п.7.10 кредитного договору № 1417-ЧД від 14.01.2008 року. Стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 жовтня 2010 року позов задоволено частково.
Зобов’язано ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» припинити нарахування процентної ставки за кредитним договором № 1417-ЧД від 14.01.2008 року в розмірі 20 % річних.
Зобов’язано ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» провести перерахунок заборгованості за кредитним договором № 1417-ЧД від 14.01.2008 року.
Зобов’язано ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» нарахувати проценти за користування кредитними коштами у відповідності до п.4.1. кредитного договору № 1417-ЧД від 14.01.2008 року.
Визнано частково недійсним п. 7.10 кредитного договору № 1417-ЧД від 14.01.2008 року, а саме в частині здійснення страхування предмету застави відповідно до п. п. 5.2., 5.3 кредитного договору у Закритому акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Омега».
Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі АТ "Банк "Фінанси та Кредит", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального закону, просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягає застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Задовольняючи позовні вимоги позивача частково, суд першої інстанції виходив з того, що збільшення відсоткової ставки відповідачем до 20 % річних суперечить вимогам чинного законодавства та умовам кредитного договору.
Колегія суддів вважає, що з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки суд дійшов до них із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 14 січня 2008 року між ВАТ «Банк Фінанси та Кредит « та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № 1417 – ЧД за умовами якого були надані кошти в сумі 8353 дол. США з оплатою за процентними ставками, встановленими п. 4.1 Договору, з кінцевим погашенням кредиту 13 січня 2013 року.
14.01. 2008 року був укладений договір застави автомобіля ОСОБА_7, який передав в заставу Банку свій автомобіль.
Як вбачається із п.7. 10 кредитного договору - ОСОБА_7 зобов’язаний протягом періоду кредитування, починаючи з другого року кредитування та, закінчуючи кінцевою датою повернення кредитних коштів, здійснювати страхування предмету застави відповідно до п. п. 5.2, 5. 3 Договору у Закритому акціонерному товаристві «Акціонерна компанія «Омега», або за окремою згодою банку у іншого страховика, особу якого позичальник зобов’язаний попередньо письмово погодити з банком.
Згідно п. 5.2. передбачено, що Позичальник зобов’язується протягом дії цього договору щорічно укладати кожний наступний рік кредитування договори страхування предмету застави на користь банку на погоджених з Банком умовах. При цьому Позичальник зобов’язаний здійснювати зазначене переукладення договору страхування на надавати Банку укладений договір страхування на наступний рік кредитування не пізніше, ніж за 30 днів до дати закінчення строку дії попереднього договору страхування.
Позичальник зобов’язується на умовах, погоджених з Банком, на весь період дії цього договору здійснити обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власника наземного транспортного засобу.
Згідно п.4.8 кредитного договору сторони підписанням цього Договору домовилися, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов’язань , передбачених п. 5.2 цього Договору (Позичальник не уклав з страховиком договір страхування предмету застави на наступний рік кредитування або Позичальник уклав договір страхування на не погоджених з Банком умовах ), за користування Кредитними ресурсами застосовується процента ставка у розмірі 20 % та подальше нарахування процентів проводиться за вказаною новою процентною ставкою , починаючи з наступного дня після дня, який визначений у п.5.2 цього Договору як останній день строку, у який Позичальник був зобов’язаний укласти договір страхування на наступний рік кредитування, але не здійснив такого переукладення або уклав договір страхування предмету застави на не погоджених з Банком умовах . При цьому Позичальник підписанням цього Договору підтверджує, що для вказаного вище застосування нової процентної ставки не вимагається підписання Сторонами будь – яких інших додаткових документів, крім цього Договору.
Суд першої інстанції не звернув уваги на доводи відповідача, що позивачем порушено умови Договору, передбачені п.4.8 цього Договору та , що Банк неодноразово звертався
письмово до ОСОБА_7 із вимогою про усунення порушення умов Договору, що було підставою для підняття відповідачем процентної ставки до 20 % річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Підтвердженням досягнення згоди з усіх істотних умов договору є підписи представника Банку та позичальника ОСОБА_7
Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з положеннями ст. ст. 207, 640 ЦК України, якщо сторони досягли домовленості та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови підвищення процентної ставки, то вони мають виконуватись і вважатись такими, що момент досягнення домовленості настав.
Якщо кредитний договір був укладений до 10 січня 2009 року та сторони досягли згідно умов договору домовленості про те, що банк має право в односторонньому порядку змінити проценту ставку, то це вже є домовленістю сторін.
Як вбачається із матеріалів справи позивач не лише порушив умови п.4.8. Договору, не уклав із страховиком договору страхування предмету застави після закінчення річного терміну 14.01. 2009 року, а письмово не звернувся та не погодив із Банк заміну страховика, уклавши 05.01. 2010 року договір із Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія група «ТАС» та ОСОБА_7, чим не виконав зобов’язання перед відповідачем.
Одночасно із укладення кредитного договору № 1417 – ЧД від 14.01. 2008 року між ВАТ»БАНК»Фінанси та Кредит» і ОСОБА_7 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1417 –ЧД –КЛ від 14 січня 2008 року, але як встановлено судом коштів ОСОБА_7 по даному договору кредитної лінії не отримував, тому він фактично не виконувався сторонами і посилання на умови договору кредитної лінії є безпідставними.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, визнавши частково недійсним п.7.10 кредитного договору № 1417 - ЧД від 14.01 2008 року в частині здійснення страхування предмету застави відповідно до п. п.5.2., 5. 3 кредитного договору у ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега».
Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними окремих положень кредитного договору, позивач не довів, що без включення до них п.п.5.2, 5, 3 вказаний правочин був би вчинений, бо на момент укладення та підписання кредитного договору він відповідав вимогам діючого законодавства та сторони досягли домовленості, а у позивача ОСОБА_7 не виникало заперечень щодо умов даного пункту кредитного договору щодо його невідповідності діючому законодавству та він мав можливість відкликали свою згоду на укладення договору споживчого кредиту, яким не скористався.
Також суд помилково дійшов до висновку про порушення чинного законодавства України щодо вимоги банку про укладення договору страхування виключно із страховиком на вибір банку.
Позивач не надав доказів та не довів, що звертався до Банку із письмовою заявою про страхування предмету застави у іншого страховика та банк відмовив йому , хоча позичальник зобов’язувався попередньо письмово погодити з банком заміна страховика на іншого.
Суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, зробив невірні висновки, які не відповідають обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, що дає підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.
Виходячи з вищевикладеного, ухвалене по справі рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України , колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу АТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором в односторонньому порядку та зобов'язання банку здійснити перерахунок скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_7 в задоволенні позовних вимог до Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором в односторонньому порядку та зобов'язання банку здійснити перерахунок.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Л.В. Нерушак