АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-722/2010 Головуючий по 1 інстанції:
Овсієнко В.В.
Категорія: ч.3 ст.185 КК України Доповідач в апеляційній інстанції:
Єльцов В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“14” грудня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого-судді Єльцова В.О.
суддів Демиденка А.І., Соломки І.А.
за участю прокурора Свищ Л.А.
потерпілого
захисника
представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
ОСОБА_8
ОСОБА_9
ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінальної справи за апеляціями прокурора, який затверджував обвинувальний висновок у справі; захисника засудженого ОСОБА_6 – ОСОБА_10 на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 вересня 2010 року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Шпола Черкаської області, українець, громадянин України, житель АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 19 травня 2010 року Смілянським міськрайсудом Черкаської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування цього покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 рік, -
засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, на 4 роки позбавлення волі.
Вироком визначено виконувати зазначене покарання та вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 травня 2010 року самостійно;
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка та жителька АДРЕСА_2, українка, громадянка України, раніше не судима, -
засуджена за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.104 КК України ОСОБА_11 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку в 1 рік та з покладанням обов’язків, передбачених п.п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту; засудженій ОСОБА_11 запобіжний захід залишений попередній – підписку про невиїзд.
У справі вирішена доля речових доказів, відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Вивчивши матеріали справи, -
в с т а н о в и л а :
Згаданим вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_11 визнані винними та засуджені за те, що вони, 09 травня 2010 року близько 17 години, за попередньою змовою між собою та разом з особами, які не досягли віку кримінальної відповідальності ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_13, з метою викрадення чужого майна, проникли на територію будинковолодіння АДРЕСА_3, де ОСОБА_11 та ОСОБА_11 залишилися біля будинку стежити за тим, щоб ніхто не підійшов до будинку непоміченим, а ОСОБА_6 з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 проникли до будинку, звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 3115 грн.
Не оспорюючи фактичних обставин справи і кваліфікацію дій засудженого, прокурор, який затвердив обвинувальний висновок у справі, просить апеляційний суд скасувати вирок суду першої інстанції, у зв’язку з м’якістю призначеного ОСОБА_6 покарання, і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 за ч.3 ст.185 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі. При цьому він посилається на те, що місцевим судом не взято до уваги те, що ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а скоєний ним злочин відноситься до категорії тяжких.
В апеляції захисника ОСОБА_10 порушується питання про зміну вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_6 покарання та про його звільнення від відбування покарання на підставі ст.104 КК України з випробуванням. При цьому вона посилається на ряд пом’якшуючих покарання обставин: щире каяття, добровільне відшкодування ним завданого збитку, активного сприяння органам досудового слідства у з’ясуванні фактичних обставин справи, незадовільного психічного стану, а також на його позитивні характеристики з навчального закладу та місця проживання.
Заслухавши доповідь судді, захисника засудженого, самого неповнолітнього засудженого та його представника, які підтримала свої апеляційні вимоги; прокурора, який підтримав свою апеляцію та заперечив їх апеляційні вимоги, думку потерпілого ОСОБА_7, яка узгоджується з апеляцією захисника, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги прокурора не підлягають до задоволення, а апеляція захисника ОСОБА_10 в інтересах засудженого ОСОБА_6 підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку і кваліфікацію його дій за ч.3 ст.185 КК України не заперечується учасниками процесу в поданих ними апеляціях.
Розглядаючи справу в межах апеляційних вимог вищезгаданих учасників процесу, колегія суддів звертає увагу на те, що при призначенні покарання засудженому ОСОБА_6 місцевий суд не в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 65, 66 КК України.
Зокрема, місцевий суд не достатньо врахував, крім наведених у вироку обставин, які пом’якшують покарання - щире каяття у вчиненому, активне сприяння органу досудового слідства у розкритті злочину, його молодий вік, добровільне відшкодування заподіяних збитків, - ще й те, що він має незадовільний стан здоров’я і потребує стаціонарного лікування в умовах психіатричного закладу. Виховується у неповній сім’ї, одинокою матір’ю, яка є інвалідом ІІІ групи, і перебуває у тяжкому матеріальному становищі. Врахування зазначених обставин в якості пом’якшуючих покарання, на думку колегії суддів, є обов’язковим.
Окрім того, потерпілий у справі ОСОБА_7 клопоче про залишення ОСОБА_6 на волі. Злочин, за вчинення якого його засуджено, було вчинено ним до постановлення вироку Смілянським міськрайонним судом від 19 травня 2010 року, згідно з яким його було звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням на певний іспитовий строк.
У зв’язку з наведеним та за відсутністю правових перепон, колегія суддів вважає за можливе звільнити ОСОБА_6 від відбування цього покарання з випробуванням на підставі ст. 104 КК України.
Звільняючи засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, колегія суддів також вважає необхідним застосувати до призначеного покарання за оскаржуваним вироком та до покарання призначеного вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 травня 2010 року застосувати вимоги ч.4 ст.70 КК України, визначивши остаточне покарання шляхом поглинення покарання більш суворого покарання менш суворим.
Враховуючи вищенаведене, апеляційні доводи прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, – задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який затверджував обвинувальний висновок по справі залишити без задоволення.
Апеляцію захисника засудженого ОСОБА_6 – ОСОБА_10 задовольнити повністю.
Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 вересня 2010 року щодо ОСОБА_6 змінити в частині призначеного покарання, шляхом його пом’якшення.
Згідно ст.104 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного цим судом покарання у виді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі з випробуванням та з встановленням щодо нього іспитового строку в 2 роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за цим вироком та вироком цього ж суду від 19 травня 2010 року відносно ОСОБА_6, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі, від якого його звільнити на підставі ст. 104 КК України з випробуванням на іспитовий строк у 2 роки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи чи навчання та періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Виключити з вироку посилання «Даний вирок та вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 травня 2010 року щодо ОСОБА_6 виконувати самостійно».
Звільнити засудженого ОСОБА_6 з під варти негайно.
В решті вирок суду залишити без змін.
Головуючий підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно
Суддя Єльцов В.О.