Справа № 2-а-431\10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючої – судді Міланіч А.М.
розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в смт.Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов»язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
в с т а н о в и в :
У жовтні 2010 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є пенсіонеркою та проживає в зоні посиленого радіологічного контролю і відповідно до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на щомісячну доплату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, проте вказану доплату вона отримувала в значно меншому розмірі, ніж передбачено зазначеним Законом.
Також, оскільки вона відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, на підставі ст.6 цього Закону з 1 січня 2006 року має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі тридцяти відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, в 2007-2010 роках отримувала у значно меншому розмірі.
Просила зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області здійснити перерахунок її щомісячної грошової доплати як пенсіонеру проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю та щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, стягнути з управління на її користь недоплачену щомісячну грошову доплату за період з 1 жовтня 2007 року по 1 листопада 2010 року та щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни за період з 1 травня 2010 року по 1 листопада 2010 року.
За ухвалою Бородянського районного суду від 29 жовтня 2010 року позовні вимоги за період з 1 жовтня 2007 року по 26 квітня 2010 року залишені без розгляду на підставі ст.99,100 КАС України.
В судове засідання позивачка не з”явилася, просила справу розглядати без її участі.
Відповідач - управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області свого представника в судове засідання не направив, просив справу розглядати без його участі. В своїх письмових поясненнях позов вважав безпідставним, а дії управління правомірними.
Відповідно до вимог ч.3 ст.122 КАС України суд ухвалює рішення в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України у Бородянському районі, отримує пенсію за віком та проживає в с.Нове Залісся Бородянського району Київської області, яке відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до Постанови КМ УРСР «Про організацію виконання Постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію Законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №106 від 23 липня 1991 року, що підтверджується матеріалами справи \а.с.9-10\.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
З 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлювався Законом України «Про Державний бюджет України» \на відповідний рік. Положення Законів «Про Державний бюджет України» не містить обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
В 2008 році частину першу та другу статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було замінено однією частиною такого змісту: «Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України» відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28 грудня 2007 року.
Однак вищезазначені зміни до Закону також рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 були визнані неконституційними.
В 2009-2010 роках статтю 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не було зупинено та змін не було внесено.
Таким чином, Управління Пенсійного Фонду України у Бородянському районі повинно було нарахувати та виплатити позивачці доплату за проживання на території радіоактивного забруднення відповідно до положень ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, в межах позовних вимог - з 27 квітня 2010 року.
Враховуючи наведене, розмір нарахованої щомісячної грошової доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю позивачці за період з 27 квітня по 1 листопада 2010 року, слід вважати таким, що проведений з порушенням норм спеціального закону.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, задовольняючи в цій частині позовні вимоги, зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок та виплату з урахуванням отриманих коштів доплати до пенсії позивачці з 27 квітня по 1 листопада 2010 року відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахувавши щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю – в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Також, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року та є дитиною війни, що підтверджується копіяєю її паспорту \а.с.9\.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В 2008 році статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідно до підпункту 2 пункту 41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28 грудня 2007 року, було викладено в новій редакції відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
В 2009-2010 роках статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не було зупинено та змін не було внесено.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на отримання підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачці застосуванню підлягають норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, Управління Пенсійного Фонду України у Бородянському районі повинно було нарахувати та виплатити позивачці щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до положень ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, в межах позовних вимог - з 27 квітня по 1 листопада 2010 року.
Враховуючи наведене, розмір нарахованого щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни позивачці за період з 27 квітня по 1 листопада 2010 року, слід вважати таким, що проведений з порушенням норм спеціального закону.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, задовольняючи в цій частині позовні вимоги, зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок та виплату з урахуванням отриманих коштів підвищення до пенсії позивачці з 27 квітня по 1 листопада 2010 року відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нарахувавши щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни – в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 86, 122, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про зобов»язання здійснити перерахунок та виплату пенсії задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 з 27 квітня по 1 листопада 2010 року доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення та щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в меншому розмірі, ніж передбачено ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неправомірними.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок та виплату з урахуванням виплачених коштів пенсії ОСОБА_1 з 27 квітня по 1 листопада 2010 року відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нарахувавши щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни – в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю – в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Головуюча-суддя Міланіч А.М.