У Х В А Л А  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

18 листопада 2010 року.             м. Івано-Франківськ.  

Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:  

  Головуючого: Проскурніцького П.І.  

  Суддів: Вакарук В.М., Павлишиної А.Т.  

За участю секретаря: Вінтоняк О.І.  

Сторін: позивачки ОСОБА_4, її представника ОСОБА_2, представника відповідача Стефанишина П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Національна страхова компанія «Оранта», про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, на рішення Івано-Франківського міського суду від 20 жовтня 2010 року,-  

В С Т А Н О В И Л А :  

    23 квітня 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 04 червня 2008 року між населеними пунктами Живачів-Озеряни,  Тлумацького району, сталася дорожньо-транспортна пригода  в якій загинув її чоловік ОСОБА_5 та було пошкоджено належний їй автомобіль «Деу». Дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_6, який керував автомобілем «Мазда».  Цивільно- правова відповідальність власника зазначеного транспортного засобу застрахована у НАСК «Оранта». Відшкодувати матеріальну і моральну шкоду страхова компанія відмовляється а тому просила, стягнути на її користь 26484,94 грн. страхового відшкодування у зв’язку із втратою годувальника до досягнення сином повноліття, 4075,50 грн. витрат на поховання та 2550 гривень у відшкодування моральної шкоди. Уточнивши свої позовні вимоги, ОСОБА_4 просила відшкодувати на її користь 22 890,17 грн. у відшкодування матеріальної і моральної шкоди.  

Справа № 22-ц-6173/2010 рік.     Головуючий у 1 інстанції: Томин О.О. Категорія 25         Суддя – доповідач: Проскурніцький П.І.  

  Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 жовтня 2010 року в позові відмовлено.  

  Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій посилається на порушення судом першої інстанції вимог цивільного процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.  

  Суд вважав встановленими, обставини що непідтверджені доказами по справі, вироком та постановою Тлумацького районного суду не встановлено що ОСОБА_6 передав їй 50 000 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, як підтверджено в судовому засіданні ОСОБА_6 передав їй зазначену суму тільки в якості відшкодування моральної шкоди. В розписці наданій нею про отримання відшкодування шкоди мається на увазі що вона не має претензій до особи яка заподіяла шкоду ОСОБА_6, але це не означає що вона немає претензій до страхової компанії відповідача. неправильне застосування норм матеріального права полягає в тому що у неї виникли правовідносини із страховою компанією про виплату страхового відшкодування у зв’язку із заподіянням шкоди третім особам. Закон про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності забезпечує відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вирок суду в частині відшкодування шкоди не має значення для вирішення даної справи оскільки він не підтверджує сплату будь-яких коштів.  

  Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.  

  Колегія суддів, вислухавши доповідача, позивачку та її представника, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.  

  Судом на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, правильно встановлено,  що винною особою ОСОБА_6 у відшкодування шкоди сплачено 50 000 гривень. Відповідно до показів свідка ОСОБА_6 та письмових пояснень він сплатив позивачці у відшкодування  шкоди 50000 гривень. Відшкодування матеріальних і моральних збитків особою, що їх завдала, підтверджено вироком та постановою Тлумацького районного суду та розпискою наданою позивачкою. Позивачка також підтверджує часткове відшкодування шкоди відповідачем, а тому просила стягнути на її користь 22890 грн. 17 коп. при цьому не враховуючи відшкодування в сумі 50 000 гривень сплачених особою, винною в заподіянні шкоди. Відповідачем перераховано позивачці 04.06.2009 року перераховано 6407, грн., що підтверджено доказами у справі, і він також не відмовлявся  сплачувати  компенсацію малолітній дитині щорічно,  з врахуванням рівня інфляції. Відповідно до вимог ч.1, п.4, ст. 991 ЦК України, страховик вправі відмовитись від здійснення страхової виплати у разі одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала.  

  Відповідно до вимог ч.2, ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і задоволення позову.  

  Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

  На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 307; 308; 313-315; 317 ЦПК України, колегія суддів,-  

У Х В А Л И Л А :  

  Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.  

Рішення Івано-Франківського міського суду від 20 жовтня 2010 року, залишити без зміни.  

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку, безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.  

  Головуючий:       П.І. Проскурніцький  

Судді:         В.М. Вакарук  

        А.Т. Павлишина