№22- ц -31226 /10р.                                                                          Головуючий 1 інстанції –

Категорія:  зміна розміру аліментів                                                Вергун І.В.                

Доповідач –Гальянова І.Г.

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

24 грудня  2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді:       Малінської С.М.

суддів:                            Гальянової І.Г.

Ларенка В.І.

при секретарі:                Григоренко К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_3 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів  та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення розміру аліментів,-

                                                               ВСТАНОВИЛА :  

12 липня 2010 року позивач звернулась у суд з  позовом  в якому просила змінити  розмір стягнутих з відповідача на її користь аліментів на утримання неповнолітньої  дочки ОСОБА_5  ІНФОРМАЦІЯ_1  з 1\6 частини його доходу до 1\4 частини доходу.      

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на підставі рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 серпня 2005 року відповідач сплачував аліменти  на її користь на утримання  2-х неповнолітніх дітей в розмірі  1\3 частинивсіх видів його доходу. Їх сину виповнилось 18 корів та  у зв»язку з цим,  Ізюмським ВДВС  її повідомлено про стягнення на її користь  аліментів в розмірі 1\6 частини доходу відповідача

У зв»язку з чим, як на підставу своїх вимог позивач  зазначає на те, що відповідно до чинного законодавства на одну дитину стягуються  аліменти в розмірі 1\4 частини доходу відповідача.

              В судовому засіданні суду першої інстанції позивач підтримала вказані позовні вимоги з зазначених підстав.

             Відповідач позов не визнав. Звернувся у суд з зустрічним позовом в якому просив встановити розмір аліментів на утримання доньки в розмірі 1\6 частини щомісячно до її повноліття, посилаючись на безпідставність вимог позивача.

             Рішенням Ізюмського міськрайонного суду  Харківської області від 12 серпня 2010 року  позовні вимоги ОСОБА_4 –задоволені. Збільшено розмір аліментів з 1\6 частини доходу ОСОБА_3  на її користь на утримання доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, які стягуються  за рішенням Ізюмського міськрайонного суду від 10.08.2005 року та відізваний раніше виданий виконавчий лист. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3. відмовлено.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_3  просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення. яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та задовольнити його позовні вимоги.    

Доводи апеляційної скарги обгрунтовує неповним з»ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, неправильним застосуванням судом норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам.

            Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з»явились,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

            Задовольняючи позовні вимоги позивача за основним позовом та збільшуючи розмір стягнутих з відповідача аліментів, суд першої інстанції  на підставі ст. 180, ч.3 ст. 181, ч.2 ст. 182 СК  України, виходив з пріоритетних інтересів дитини .

            Однак погодитись з такими висновками суду не можна.

            Згідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

           Матеріали справи свідчать про те, що підставою для звернення ОСОБА_4 з зазначеним позовом слугувало досягнення одною з дітей ,на яких за рішенням суду з відповідача стягувались аліменти,  повноліття у зв»язку з чим на другу дитину з відповідача на її користь продовжують стягуватись аліменти  в розмірі 1\6 частини його доходу  та як на підставу зміни розміру аліментів до 1\4 частини доходу, позивач зазначає на вимоги чинного законодавства щодо розміру стягнення аліментів на одну дитину.

            При цьому судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та сторонами не заперечується, що з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 вже стягнуті аліменти за рішення суду від 10.08.2005 року.

             Згідно до вимог ч.1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров»я когось із них.

           Таким чином, підставою для зміни розміру стягнутих аліментів , є зміна матеріального або сімейного стану, чи стану здоров»я.

             Суд першої інстанції на ці вимоги закону та підстави звернення ОСОБА_4 в суд з вимогою щодо зміни розміру аліментів , уваги не звернув та при відсутності будь яких посилань  позивача за основним позовом  на вказані в ч.1 ст. 192 СК України обставини , а також  відсутність доказів щодо такої зміни, задовольнив її позовні вимоги .

             Вказане свідчить про те, що суд  першої інстанції  невірно застосував до виниклих між сторонами правовідносин норми матеріального права та не застосував закон, який регулює вказані правовідносини.  

            Крім цього, відмовляючи  ОСОБА_3 в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції , в порушення вимог ст. 213 ЦПК України, в рішенні не навів підстав такої відмови .

             З огляду на наведене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке,що ухвалене судом з порушенням норм матеріального і процесуального права з ухваленням судової колегією нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у зв»язку з відсутністю  підстав ,встановлених ч.1 ст. 192 СК України для зміни розміру стягнутих  з ОСОБА_3 аліментів та про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3  з підстав встановлення рішенням  суду від 10.08.2005 року,  яке набрало законної сили та є чинним  на теперішній час, розміру  стягнутих з нього аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5.

Керуючись ст. 303, 304, 309,316, 317,319, 218 ЦПК України , судова колегія ,-

                                                               ВИРІШИЛА:  

             апеляційну  скаргу ОСОБА_3 , задовольнити частково.

             Скасувати  рішення  Ізюмського міськрайонного  суду   Харківської області від   12 серпня 2010.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та в зустрічних позовних вимогах ОСОБА_3, відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів  з дня набрання ним законної сили.

         Головуючий, суддя:  

  Судді :