Справа № 22-ц-26519/2010 рік. Головуючий 1-ї інстанції: - Омельченко Н.І.
Категорія: соціальні виплати. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2010 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - Кукліної Н.О.,
суддів: - Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.,
при секретарі: - Назаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 5 жовтня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова - про перерахунок та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2009 року ОСОБА_6 звернулася в суд із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона має статус «дитини війни» та згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на одержання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Проте управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова, де вона перебуває на обліку, не виплачує їй підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_6 просила суд поновити строк для звернення в суд за захистом порушеного права та зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова здійснити їй перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Відповідач, в особі свого представника, позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 5 жовтня 2009 року позов задоволено частково.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова, якому делеговано повноваження щодо призначення та виплати пенсій, повинно було виплачувати позивачці відповідні підвищення до пенсії, однак в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» нарахування підвищення до пенсії та їх виплату проводило не в повному обсязі.
Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку у відповідача як пенсіонер та відноситься до категорії громадян, які мають статус «дитина війни», що стверджується залученою до справи копією пенсійного посвідчення.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулювалися положеннями ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Оскільки відповідач у зазначений період часу не здійснював перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», суд правомірно зобов’язав управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова провести перерахунок пенсії позивачці з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на висновки суду не впливають.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону № 2195-IV застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Безпідставними є посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено, що зазначене вище підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року - 48 грн. 10 коп., з 1 липня 2008 року - 48 грн. 20 коп., з 1 жовтня 2008 року - 49 грн. 80 коп.
Відповідно до положень ст. ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено конкретний розмір державної соціальної гарантії дітям війни у вигляді підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком та передбачено, що соціальні гарантії «дітям війни», встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
З огляду на пріоритетність законів над підзаконними актами, суд правомірно застосував дію Закону № 2195-IV, а не зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України.
Безпідставними є і посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних коштів для реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки реалізація позивачем права на підвищення пенсії, яке базується на чинному законі України, не може бути постановлено у залежність від бюджетних асигнувань. До того ж, це питання виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалось.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Вирішуючи спір, суд з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 304-1, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова - відхилити.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 5 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: