Справа № 22-ц-28238/2010 рік.                                    Головуючий 1-ї інстанції: - Жорняк О.М.  

Категорія: соціальні виплати.                                                    Суддя-доповідач:  -  Кокоша В.В.  

У Х В А Л А  

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И  

  8 вересня 2010 року.   Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:  

  головуючого - судді:  - Кукліної Н.О.,  

суддів: - Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.,  

при секретарі: - Назаренко О.О.,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 21 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області - про перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги особі, яка має правовий статус дитини війни,  

  в с т а н о в и л а:  

           У січні 2009  року ОСОБА_6 звернувся в суд із вказаним позовом.  

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він має статус дитини війни та згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної  соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.          

Проте управління Пенсійного фонду України   в   Дергачівському районі Харківської області де він перебуває на обліку, не здійснює йому доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.  

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_6 просив суд зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області здійснити йому перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком  за період  з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.  

Відповідач, в особі свого представника, позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.  

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 21 травня 2010 року позов задоволено частково.  

Визнано противоправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України   в   Дергачівському районі Харківської області.  

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України   в   Дергачівському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.  

В іншій частині позову відмовлено.  

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.  

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.  

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що  управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області, мало нараховувати та виплачувати позивачу доплати до пенсії, однак в порушення  вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» такі нарахування та виплати не проводило.  

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.  

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку у відповідача як пенсіонер та відноситься до категорії громадян, які мають статус дитини війни.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.  

Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (далі – Закон № 489-V) дію ст. 6 Закону № 2195-IV зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 цього Закону.  

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону № 489-V визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).  

Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року спірні відносини регулювалися  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Оскільки відповідач в зазначений період часу не здійснював перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», суд правомірно  зобов’язав управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області провести перерахунок пенсії позивачу з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.  

Судова колегія погоджується з висновком суду в частині відмови позивачу у задоволенні  вимог про перерахунок та виплату пенсії з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком  за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року.  

При цьому судова колегія виходить з того, що Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік було зупинено.  

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19 січня 2006 року до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.  

Проте у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджені не були.  

Закони України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19 січня 2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом всього 2006 року.  

З огляду на це, в управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області не було правових підстав нараховувати та виплачувати позивачу доплати до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  оскільки до 19 січня 2006 року її дію було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.  

Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни» на висновки суду не впливають.  

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.  

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.  

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Безпідставними є  посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».  

Відповідно до положень ст. ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено конкретний розмір державної соціальної гарантії дітям війни у вигляді підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком та передбачено, що соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

З огляду на пріоритетність законів над підзаконними актами, суд правомірно застосував дію Закону № 2195-IV, а не зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України.  

Безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних коштів для реалізації положень ст. 6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни , оскільки реалізація позивачем права на підвищення пенсії, яке базується на чинному законі України, не може бути постановлено у залежність від бюджетних асигнувань.  

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.  

Вирішуючи спір, суд з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін,  дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення.  

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.  

Керуючись  ст. ст.  303, 304, 304-1, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,  

    у х в а л и л а:  

  Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області - відхилити.  

Постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 21 травня 2010 року залишити без змін.  

Ухвала суду апеляційної інстанції   є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.  

Головуючий:  

  Судді: