Справа № 22-ц-26475/2010 рік. Головуючий 1-ї інстанції: - Юр’єва А.М.
Категорія: соціальні виплати. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 серпня 2010 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - Кукліної Н.О.,
суддів: - Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.,
при секретарі: - Назаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова - про покладання обов’язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії,
в с т а н о в и л а :
У травні 2010 року ОСОБА_6 звернулася в суд із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона має статус дитини війни та згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Проте управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, де вона перебуває на обліку, не виплачує їй підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_6 просила суд зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити їй перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Відповідач, в особі свого представника, позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.
Рішенням Комінтернівському районного суду м. Харкова від 29 червня 2010 року позов задоволено.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично виплачених в цей період часу сум.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрати на судовий збір 37 грн. та 8 грн. 50 коп. відповідно.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, якому делеговано повноваження щодо призначення та виплати пенсій, повинно було нараховувати та виплачувати позивачці підвищення до пенсії, однак в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» нарахування та виплату підвищення до пенсії проводило не в повному обсязі.
Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6, 1938 року народження, перебуває на обліку у відповідача як пенсіонерка та відноситься до категорії громадян, які мають статус дитина війни, що стверджується залученою до справи копією пенсійного посвідчення.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідним Законом України, який встановлює доплату до пенсії «дітям війни», є Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року спірні відносини регулювалися ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки відповідач у зазначений період часу здійснював перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_6 у меншому розмірі ніж 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», суд правомірно зобов’язав управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова провести перерахунок пенсії позивачці з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на висновки суду не впливають.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Безпідставними є посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Відповідно до положень ст. ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено конкретний розмір державної соціальної гарантії дітям війни у вигляді підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком та передбачено, що соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
З огляду на пріоритетність законів над підзаконними актами, суд правомірно застосував дію Закону № 2195-IV, а не зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України.
Безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних коштів для реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни , оскільки реалізація позивачем права на підвищення пенсії, яке базується на чинному законі України, не може бути постановлено у залежність від бюджетних асигнувань. До того ж, це питання виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалось.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Вирішуючи спір, суд з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 304-1, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова - відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: