Справа № 1-267/ 2007 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі головуючого - судді Прудніка О.А.
при секретарі Сторожу к В. А.
з участю прокурора Онуфрієвої Ю.В.
потерпілого ОСОБА_2
захисника - адвоката ОСОБА_3
законних представників підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, неодруженого, раніше не судимого, який не працює, не навчається, має н/середню освіту, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця смт. Побужжя, Голованіського району, Кіровоградської області, громадянина України, українця, неодруженого, який не працює, не навчається, має н/середню освіту, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого: АДРЕСА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України;
ВСТАНОВИВ:
11.01.2007 року, близько 3 години, неповнолітній ОСОБА_1 та невстановлена досудовим слідством особа, проходячи повз АДРЕСА_4 побачили автомобіль ВАЗ-21011 білого кольору д\нНОМЕР_1, який належав ОСОБА_6 В подальшому невстановлена слідством особа з метою незаконного заволодіння транспортним засобом вступила в злочинний зговір з ОСОБА_1 Реалізовуючи свої злочинні наміри, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи згідно розподілених ролей, ОСОБА_1 разом з невстановленою слідством особою, підійшли до автомобіля ВАЗ-21011, д\н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6, оглянув салон автомобіля та замки дверей.
Продовжуючи свої злочинні дії, невстановлена слідством особа, діючи спільно з ОСОБА_1 впевнившись в тому, що автомобіль не обладнаний системою сигналізації, дочекавшись доки поблизу автомобіля, який знаходився АДРЕСА_4, нікого не буде і автомобіль ВАЗ-21011 д\н НОМЕР_1, залишиться без нагляду, та за ним ніхто не спостерігатиме, шляхом вільного доступу, за допомогою ключа, який тримав в кишені своїх штанів, відімкнув передні двері з боку водія, а ОСОБА_1, проник до салону автомобіля ВАЗ-21011 д\н НОМЕР_1. Проникнувши до салону автомобілю, ОСОБА_1 сівши за кермо та завівши двигун даного автомобілю, отримавши можливість керувати транспортним засобом і здійснювати рух на ньому, без дозволу власника, заволоділи транспортним засобом ВАЗ-21011 д\н НОМЕР_1, який належав ОСОБА_6, заподіявши останньому матеріальну шкоду на суму 5000 гривень.
Крім того, 15.01.2007 p., близько 4 год., ОСОБА_1 проходячи повз буд.31, по пр.Оболонському, в м. Київ, разом з ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою, побачили автомобіль ВАЗ-21011, білого кольору д\н НОМЕР_2, який належав ОСОБА_2 При цьому у ОСОБА_1 виник злочинний намір спрямований на повторне незаконне заволодіння транспортним засобом, про що вони домовились з ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою.
Реалізовуючи свої злочинні наміри, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи згідно розподілених ролей, ОСОБА_2 стояв осторонь спостерігаючи за оточуючою обстановкою, а ОСОБА_1 в цей час разом з невстановленою слідством особою, підійшовши до автомобілю ВАЗ-21011, д\н НОМЕР_2, та оглянули його салон. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, діючи, повторною, згідно відведеної йому ролі, впевнившись в тому, що автомобіль не обладнаний системою сигналізації, дочекавшись доки поблизу автомобілю, який знаходився по пр. Оболонському, 31 в м. Києві, нікого не буде і автомобіль залишиться без нагляду та за ним ніхто не спостерігатиме, за допомогою перочинного ножа, який тримав в кишені своїх штанів, відімкнув передні двері з боку водія та проник до салону автомобілю ВАЗ-21011 д\н НОМЕР_2. Проникнувши до салону автомобілю, ОСОБА_1 сів за кермо та не заводячи двигун за допомогою невстановленої слідством особи відштовхав автомобіль ВАЗ 21011 д\н НОМЕР_2 на проїжджу частину дороги. Після того як невстановлена слідством особа та ОСОБА_2 також проникли до салону автомобіля, ОСОБА_1 завівши двигун даного автомобіля, разом з ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою поїхали на вказаному автомобілі з місця пригоди, незаконно заволодівши таким чином, за попередньою змовою групою осіб, автомобілем ВАЗ 21011 д\н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_7 заподіявши останньому матеріальну шкоду на суму 8000 гривень.
Крім того, 17.01.2007 p., близько 8 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_1, проходячи АДРЕСА_5, побачивши автомобіль ВАЗ-2101, білого кольору д\н НОМЕР_3 який належав ОСОБА_8, вступили у злочинний зговір з метою, повторного, незаконного заволодіння транспортним засобом. При цьому домовившись про повторне, незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи згідно розподілених ролей, ОСОБА_2 став осторонь, спостерігати за оточуючою обстановкою, а ОСОБА_1, підійшов до автомобілю ВАЗ-2101, д\н НОМЕР_3 оглянув салон
2
автомобілю та замки, після чого діючи узгоджено з ОСОБА_2, впевнившись в тому, що автомобіль не обладнаний системою сигналізації, дочекавшись доки поблизу автомобілю, який знаходився АДРЕСА_6, нікого не буде та автомобіль залишиться без нагляду та за ним ніхто не спостерігатиме, за допомогою перочинного ножа, який тримав в кишені своїх штанів, відімкнув передні двері з боку водія та проник до салону автомобілю ВАЗ-2101 д\н НОМЕР_4. Після того як ОСОБА_1 і ОСОБА_2 діючи узгоджено, проникли до салону автомобіля, вони завели двигун даного автомобіля та поїхали на вказаному автомобілі з місця пригоди, таким чином незаконно заволодівши, за попередньою змовою групою осіб, автомобілем ВАЗ-2101 д\н НОМЕР_3 який належить ОСОБА_8, заподіявши останньому матеріальну шкоду на суму 5000 гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України визнав повністю, щиро покаявся і дав суду показання, які повністю відповідають встановленим та викладеним вище обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному висновку, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують, не обдумавши їх наслідки та на теперішній час шкодує за свій вчинок та те, що сталося, у вчиненому кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття та те, що він активно сприяв розкриттю злочину, обіцяючи більш злочинів не вчиняти. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що 11.01.2007 року, близько 3 години, він та наглядно знайомий хлопець, проходячи повз АДРЕСА_7, побачили автомобіль ВАЗ-21011 білого кольору. В подальшому діючи згідно розподілених ролей він разом з іншим хлопцем підійшли до автомобіля ВАЗ-21011, д\н НОМЕР_1 та оглянули салон автомобіля та замки дверей. Далі коли наглядно знайомий хлопець відімкнув замок двері автомобіля вони проникли до його салону. Тоді ж, він сівши за кермо та завівши двигун даного автомобіля, разом з іншим хлопцем поїхали на цьому автомобілі з місця пригоди. Крім того, 15.01.2007 p., близько 4 год., він разом з ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою, по пр. Оболонському, 31, в м. Києві, побачили автомобіль ВАЗ-21011, білого кольору д\нНОМЕР_2. При цьому вони вирішили заволодіти цим автомобілем, про шо вони домовились з ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою. В подальшому вони аналогічним чином заволоділи цим автомобілем та поїхали на ньому з місця пригоди.
Крім того, 17.01.2007 p., близько 8 год., він разом з ОСОБА_2, знаходячись біля АДРЕСА_6, аналогічним шляхом, повторно, заволоділи автомобілем ВАЗ-2101, білого кольору, д\н НОМЕР_3 на якому уїхали з місця події.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України визнав повністю, щиро покаявся і дав суду показання, які повністю відповідають встановленим та викладеним вище обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному висновку, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують, не обдумавши їх наслідки та на теперішній час шкодує за свій вчинок та те, що сталося, у вчиненому кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття та те, що він активно сприяв розкриттю злочину, обіцяючи більш злочинів не вчиняти. При цьому підсудний ОСОБА_2 зазначив, що 15.01.2007 p., близько 4 год., він разом з ОСОБА_1 та невстановленою слідством особою, по пр. Оболонському, 31, в м. Києві, побачили автомобіль ВАЗ-21011, білого кольору д\нНОМЕР_2. При цьому вони вирішили заволодіти цим автомобілем, про що вони домовились з ОСОБА_1 та невстановленою слідством особою. В подальшому вони заволоділи цим автомобілем та поїхали на ньому з місця пригоди.
Крім того, 17.01.2007 p., близько 8 год., він разом з ОСОБА_1, знаходячись біля АДРЕСА_6, аналогічним шляхом, повторно, заволоділи автомобілем ВАЗ-2101, білого кольору, д\н НОМЕР_3 на якому уїхали з місця події.
Крім повного визнання своєї вини підсудними у вчиненні інкримінованих їм діянь, кваліфікованих за ч. 2 ст. 289 КК України, їх винність повністю підтверджена та доведена зібраними по кримінальній справі доказами, дослідження яких відповідно до ст.ст.299, 301-1 КПК України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним та обмежено, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином суд вважає, що підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом з будь-якою метою, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинили злочин, передбачений ч.2 ст. 289 КК України.
Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадився тільки відносно підсудних в межах пред'явленого їм обвинувачення.
При призначенні виду та міри покарання підсудним у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, тяжкість вчиненого злочину, особу винних та дані, що їх характеризують, повне визнання своєї вини, щиро каяття, активне сприяння розслідуванню справи та розкриттю злочину, їх відношення до подій, що відбулися, їх наслідкам, часткове відшкодування заподіяної шкоди, неповнолітній вік підсудних, вчинення злочину у неповнолітньому віці, умови їх життя та виховання, вплив дорослих та оточуючих, стан здоров'я, матеріальне становище, рівень загального розвитку та їх розумових здібностей, що раніше вони до кримінальної відповідальності не притягувались, а також обставини, які негативно впливали на виховання неповнолітніх, й інші особливості осіб неповнолітніх.
Враховуючи, що по справі встановлено декілька обставин, що пом'якшують покарання підсудних і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, з урахуванням осіб винних, часу який вони перебували під вартою - з 17.01.2007 року, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання згідно ст. 98 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції визначеної статті кримінального закону з застосуванням ст. 75, 104 КК України, звільнення від
3
відбування покарання з випробуванням, оскільки на думку суду їх виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства в умовах нагляду за ними батьків, без призначення громадського вихователя.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 299,301-1, 323, 324,433,445,446 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на два роки, якщо вони протягом іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
·не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
·повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
·періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:
·не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
·повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - тримання під вартою в Київському СТЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань змінити на підписку про невиїзд до вступу вироку у законну силу, звільнивши їх з під варти із залу суду.
Речові докази передані на зберігання потерпілим - залишити в їх розпорядженні.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.