ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"31" серпня 2006 р. | Справа № 6/163-06-4512 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: Маньковський П.І., довіреність № 48, від 22.12.05;
від відповідача: Богач М.М., довіреність № 17/01-25/3797, від 30.06.06;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Отрадівська птахофабрика”, с. Болгарка
на рішення господарського суду Одеської області від 12.07.2006 року
по справі № 6/163-06-4512
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Отрадівська птахофабрика”, с. Болгарка
до Котовської митниці, м. Котовськ
про стягнення 20 500 грн.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2006 року ВАТ „Отрадівська птахофабрика” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Котовської митниці про стягнення з останньої безпідставно стягнутого з позивача ПДВ у розмірі 20 500 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що вимоги митниці щодо сплати ПДВ є неправомірними з приводу того, що поставлений товар було повернуто у зв’язку з невчиненою угодою, тому застосування митницею режиму реімпорту є безпідставним.
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.07.06 року у справі № 6/163-06-4512 (суддя Демешин О.А.) у позові ВАТ „Отрадівська птахофабрика” відмовлено.
Судове рішення мотивоване правомірністю застосування відповідачем режиму реімпорту при оформленні повернення вантажу. При винесенні рішення суд першої інстанції керувався приписами п. 2.4 ст. 2 Закону України „Про податок на додану вартість” та ст. 190 Митного кодексу України.
Не погодившись з рішенням господарського суду від 12.07.06 року, ВАТ „Отрадівська птахофабрика” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що судом не в повному обсязі досліджені матеріали справи та обставини повернення товару через митний кордон України. Скаржник вважає, що взаємовідносини між сторонами у справі не врегульовані діючим законодавством, а тому суд першої інстанції повинен був, приймаючи рішення, виходити з аналогії права. З викладених підстав скаржник просить оскаржене рішення суду від 12.07.2006 року скасувати, винести нове рішення, яким стягнути з Котовської митниці безпідставно стягнутий ПДВ в сумі 20 500,00 грн.
Відповідач заперечення на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і оцінивши всі фактичні обставини справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 25.11.05 року між ВАТ „Отрадівська птахофабрика” та GEORGIA „KVATRO” LTD (республіка Грузія) укладено контракт на продаж № 105, предметом якого є відвантаження позивачем на адресу покупця GEORGIA „KVATRO” LTD (республіка Грузія) партії столового яйця першої категорії на умовах поставки автомобільним транспортом EXW с. Болгарка Роздільнянського району Одеської області (Incoterms 2000) відповідно до умов, визначених даним контрактом.
Відповідно до ст. 1-2 контракту право власності на товар переходить від Продавця до Покупця після виконання ВАТ „Отрадівська птахофабрика” умов поставки товару.
Загальна сума контракту складає 19 684,00 доларів США, валюта платежу-долари США (ст. 2.1 контракту). Ціни за окремими позиціями вказані в узгоджених сторонами специфікаціях.
21.12.2005 року між ВАТ „Отрадівська птахофабрика” та GEORGIA „KVATRO” LTD укладено додаток № 1 до контракту на продаж № 105 від 25.11.05 року, згідно якого сторони дійшли згоди про доповнення розділу 10 „Інші умови” статтею 5 наступного змісту: „В разі повернення (реімпорту) товару, вказаного в ст. 1.3, всі збитки, пов’язані з настанням негідності товару, сторони несуть відповідальність в рівній мірі –50% на 50%. Всі витрати, пов’язанні з митним оформленням, транспортуванням товару, сплатою Продавцем ПДВ, що пов’язаний з реімпортом, в повному обсязі несе Покупець”.
Вказане доповнення № 1 до Контракту є його невід’ємною частиною.
28.11.05 року, відповідної до вантажно митної декларації № 503000003/5/000073, Котовською митницею було здійснено митне оформлення партії товару –яйця курині столові 1-ої категорії (код УКТЗЕД 0407003000) в режимі експорту (ЕК-10) в Республіку Грузія, одержувач GEORGIA „KVATRO” LTD.
Зазначений вантаж перетнув митний кордон України в зоні діяльності Одеської митниці, митний пост „Іллічівськ”, що підтверджується копією листа Одеської митниці від 02.06.06 року № 22/26-05/4836 (а.с.42).
Листом від 21.12.05 року Покупець повідомив позивача про відмову Департаменту ветеринарії Грузії надати дозвіл на імпортування продовольчих яєць, в зв’язку з чим Покупець відмовився від прийому вантажу та відправив його позивачу.
25.12.2005 року ВАТ „Отрадівська птахофабрика” було ввезено до України по вантажній митній декларації № 503000003/5/000104 партію вантажу, що був відправлений до Республіки Грузія 28.11.2005 року по вантажній митній декларації № 503000003/5/000073.
Платіжним дорученням № 142 від 23.12.2005 року позивач перерахував Котовській митниці 20 500,00 грн. як передплату ПДВ, однак позивач вважає, що вимога відповідача про сплату ПДВ є неправомірною, оскільки реімпорту не відбулося, а мале місце повернення товару без перетину останнім митної території Республіки Грузія.
Суд першої інстанції, відмовляючи позивачу в позові про стягнення з Котовської митниці безпідставно отриманого ПДВ в сумі 20 500 грн., правильно встановив обставини справи і дійшов правомірного висновку відносно митного режиму вантажу, який було повернуто позивачу за вантажною митною декларацією № 503000003/5/000104 від 25.12.2005 року, вказавши, що зазначена партія товару надійшла в режимі реімпорту.
Так, відповідно до ст. 190 Митного кодексу України реімпорт це митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.
Судова колегія вважає за необхідне додатково зазначити також наступне.
Справляння митних зборів за митне оформлення товарів та інших предметів передбачено главою 2 „Митні збори” розділу V „Мито та митні збори” Митного кодексу України. Розмір ставок митних зборів установлено постановою Кабінету Міністрів України „Про ставки митних зборів” від 27.01.97 року № 65.
Згідно п.п. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 року (зі змінами) об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з: ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, вимог ст. 190 Митного кодексу України та вказаної норми Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 року (зі змінами), відповідач правомірно нарахував позивачу ПДВ, який складає згідно наявного в матеріалах справи (а.с. 32) обігового листу належних до перерахування митних платежів 19 981,84 грн.
Заявивши вимогу про стягнення з відповідача 20 500,00 грн. як безпідставно стягнутого ПДВ, позивач не врахував, що з перерахованої суми 20 500 грн. ПДВ складає тільки 19 981,84 грн., крім цієї суми позивачу також нараховано митні збори в сумі 401,82 грн. а суму 116,34 грн. йому повернуто платіжним дорученням № 680 від 10.04.06 року (20500 –(19981,84+401,82)=116,34).
Наразі, будь-яке обґрунтування позивачем підстав повернення йому сплаченого митного збору в сумі 401,82 грн. в матеріалах справи відсутнє.
Крім того, відповідно до Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.91 року (зі змінами) ПДВ є загальнодержавним податком, який сплачується до Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 50 Бюджетного кодексу України, Порядку повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого наказом Держказначейства України від 10.12.02 року № 226, зареєстрованого в Мінюсті України 25.12.02 року за № 1000/7288, повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків здійснюється органами Державного казначейства.
Викладене не враховано позивачем, що, однак, не позбавляє його права на звернення до суду з позовом з наведених підстав в окремому позовному провадженні.
Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу ВАТ „Отрадівська птахофабрика” слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 12.07.2006 року –без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101,103,105 ГПК України колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА :
Рішення господарського суду Одеської області від 12.07.2006 року по справі № 6/163-06-4512 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Отрадівська птахофабрика” –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк