Справа № 1-794\10
В И Р О К
І МЕНЕ М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі :
головуючого – судді Білоцерківця О.А.,
при секретарі Вершняку В.М.,
за участю прокурора Яценка В.І.,
захисника - адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого приватним підприємцем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2, 02.08.2010 р., приблизно о 01 годині 40 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем ,,КІА Cerato", д.н.з. НОМЕР_1, рухався у правій крайній смузі проїзної частини мосту ім. Патона зі сторони бульвару Дружби Народів в напрямку пр-ту Возз'єднання в м. Києві.
В цей час попереду вказаного автомобіля в правій крайній смузі на
велосипеді рухався велосипедист ОСОБА_3
Під час руху ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3
підпункту «б», 12.1, 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху
України:
- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 2.3: для забе зпечення безпеки дорожнього руху, водій зобов’язани й:
-підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою,
відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного
засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
• - п. 12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій
повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що
перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно
контролювати його рух та безпечно керувати ним;
- п. 12.3: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій
об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для
інших учасників руху об'їзду перешкоди;
- п. 13.1: водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки,
особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу, повинен
дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія
ОСОБА_2 виявились в тім, що він, керуючи технічно справним автомобілем „КІA Cerato", д.н.з. НОМЕР_1, рухався по проїзній частині мосту ім. Патона зі сторони бульвару Дружби народів в напрямку пр-ту Возз'єднання в м. Києві, проявив неуважність до дорожньої обстановки, під час руху не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та не обрав безпечної дистанції до велосипедиста ОСОБА_3, який рухався попереду нього. При виникненні небезпеки для руху, чим для водія ОСОБА_2, при обраній ним дистанції до велосипедиста, що рухався попереду, якого він об'єктивно спроможний був виявити, ОСОБА_2 не вжив заходів до
зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля, а продовжив
рух далі та на рівні електроопори № 18 скоїв зіткнення з велосипедом, яким керував велосипедист ОСОБА_3
У результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедистові
ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження, від яких він помер на місці
пригоди.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 105/2492 від 23.08.2010
ОСОБА_3 отримав наступні тілесні ушкодження: садна і забійна рана в
потиличній ділянці справа, крововилив в м'які покриви голови в правій
потилично-скроневій ділянці з переходом на тім'яну; переломи основи і
склепіння черепа справа; крововиливи під і над оболонки, в речовину і
шлуночки головного мозку; численні садна на обличчі, тулубі і кінцівках, крововиливи у м’які тканини шиї, спини, сідничної ділянки справа, забійна рана в проекції зовнішньої щиколотки правої гомілки; перелом остистого відростка 7-го грудного хребця, переломи правих 1-9 ребер і лівих 4-7 ребер; забої легень, розриви печінки, селезінки; переломи куприка, правої сідничної лобкової, плечової кісток, переломи малогомілкових кісток, розриви гомілково-ступневих суглобів. Смерть ОСОБА_3 настала від черепно-мозкової травми з переломом основи і склепіння черепа і крововиливами під і над оболонки, в речовину і шлуночки мозку.
Порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункт «б», 12.1, 12.3
та 13.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 знаходяться
в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожно - транспортної
пригоди і її наслідків.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, фактично визнав повністю, підтвердив показання, надані під час досудового слідства, та пояснив, що 02.08.2010 р., приблизно о 01 годині 40 хвилин, він керував автомобілем «КІА Черато», д.н.з. НОМЕР_1. В районі станції метро «Гідропарк», він вирішив підвезти незнайому жінку, яка сіла па переднє пасажирське сидіння. Після цього, прямуючи зі сторони Набережного шосе в м. Києві, він виїхав на проїзну частину мосту ім. Патона. Проїзна частина мала по три смуги для руху в кожному напрямку, розділених між собою реверсивною смугою, добре освітлювалась ліхтарями вуличного освітлення та була сухою. Видимість елементів проїзної частини попереду нього становила приблизно 100-150 метрів, на його автомобілі було ввімкнене ближнє світло фар та протитуманні фари. Інтенсивність руху автомобілів була невеликою і попереду, на відстані приблизно 100 метрів, також у крайній правій смузі, рухався якийсь легковий автомобіль, марки та моделі якого він не запам'ятав. У середній та крайній правій смугах, на відстані приблизно 100 метрів, рухалися інші автомобілі. Рухаючись у крайній правій смузі мосту зі швидкістю приблизно 60 км/год, дистанція до автомобіля, який рухався попереду, становила 30-40 метрів. В один момент зазначений автомобіль плавно перестроївся з правої у середню смугу і тоді, попереду себе, він побачив велосипедиста, який рухався в попутному напрямку. Він помітив контур тіла людини, одягненої у верхній одяг світлого кольору, яка крутила педалі. Швидкість руху велосипеда була значно меншою, аніж керованого ним автомобіль та чи були на ньому які-небудь світловідбиваючі пристрої і ліхтарі, він не бачив.
Після цього, не змінюючи напрямку свого руху та, не знижуючи швидкості, він продовжив рух далі, у правій смузі. Коли до задньої частини велосипеда залишалося приблизно 3-4 метри, велосипедист різко змістився у лівий бік, приблизно на 60 сантиметрів, відразу після чого відбувся наїзд. До моменту зіткнення він не встиг застосувати екстрене гальмування та відвернути рульове колесо вліво та після удару змістився у третю смугу, де й зупинився. Відразу після зіткнення він вийшов з автомобіля та підбіг до велосипедиста, який лежав на проїзній частині. Після перевірки пульсу останнього він зрозумів, що чоловік помер, він викликав працівників міліції. Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стала його неуважність і невірна оцінка дорожньої обстановки перед моментом наїзду. Що завадило своєчасно перестроїтися в сусідню смугу та безпечно об'їхати велосипедиста. У вчиненні ДТП свою вину він визнав повністю та щиро розкаявся. Разом з тим, категорично заперечив вживання алкогольних напоїв в день, коли сталася ДТП, зазначив, що після ДПТ був в шоковому стані, однак не в стані алкогольного сп’яніння. Огляд його лікарем на вул.Сім’ї Хохлових фактично не проводився, йому взагалі не пропонували здати кров на наявність алкоголю, на що він би безумовно погодився. До і після вчинення наїзду жодна людина не говорила, що від нього чути запах вживання спиртного чи вказувала на інші відповідні ознаки. Взагалі він алкоголю не вживає, оскільки постійно і напружено працює. Він щиро та глибоко кається, однак не хоче погоджуватись з такою неправдою.
Зазначив, що зробив для себе відповідні висновки, шкоду потерпілим відшкодував, також в подальшому збирається допомагати родичам загиблого. Просив суворо не карати та не позбавляти волі, пояснив, що й так несе покарання, знаючи, що по його вині загинула людина, в нього на утриманні двоє малолітніх дітей, дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, допомагає батькам пенсіонерам, він єдиний годувальник для сім’ї.
Окрім того, що вину у скоєнні ДТП ОСОБА_2 визнав повністю, його вина також доведена забраними у справі доказами.
Оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_4, неявка якого в судове засідання визнана такою, що з поважних причин, відповідно до яких ОСОБА_3, 1979 р.н., є його рідним сином, він останнім часом проживав в районі Дарницького залізничного вокзалу та працював художником на пр-ту Перемоги. На роботу він їздив велосипедом, так як назад повертатися доводилось пізно, коли вже не працював громадський транспорт. По дорозі з роботи він проїжджав мостом ім. Патона. 02.08.2010 приблизно о 04 годині на мобільний телефон його дружини зателефонував чоловік, який представився працівником міліції, та повідомив про те, що син помер в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась на мосту ім. Патона. Про обставини ДТП та її причини йому нічого не відомо, а зі слів працівника міліції йому стало відомо, що на сина здійснив наїзд автомобіль «КІА Черато».
Оголошеними в судовому засіданні показаннями ОСОБА_11, неявка якої в судове засідання визнана поважною, відповідно до яких 02.08.2010 року, приблизно о 01 годині 20 хвилин, вона знаходилася в районі станції метрополітену «Гідропарк», коли вона стояла на тротуарі, біля неї зупинився автомобіль «КІА Черато» синього кольору, водій запропонував підвезти. Під час руху вона сиділа па передньому пасажирському сидінні та дивилась на дорогу. В салоні автомобіля запаху спиртного або алкогольного перегару не відчувалося.
Проїзна частина була сухою, добре освітлювалась ліхтарями вуличного
освітлення, в автомобілі було ввімкнене світло фар. Під час руху Набережним
шосе водій керував автомобілем нормально, не робив різких маневрів та не
перевищував швидкості. Виїхавши на міст ім. Патона, автомобіль зайняв
крайню праву смугу та з якою саме швидкістю при цьому рухався, вона не
пам'ятає, так як зазвичай користується громадським транспортом. В один момент, несподівано попереду себе на рівні правої фари вона побачила велосипедиста, зіткнення з ним відбулося моментально. Коли вона вийшла з автомобіля то позаду, в крайній правій смузі, вона побачила труп молодого хлопця та пошкоджений велосипед. На проїзній частині залишилися подряпини і сліди волочіння. Ознайомившись з протоколом огляду місця пригоди та схемою до нього, вона зазначила, що усі записи і позначення в них відповідають дійсності.
Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_5, неявка якого визнана судом поважною, відповідно до яких, 02.08.2010, приблизно о 01 годині 55 хвилин, він керував автомобілем «КІА Черато», д.н.з. НОМЕР_2, рухаючись по проїзній частині мосту ім. Патона в м. Києві, зі сторони Набережного шосе в напрямку пл. Ленінградської. На той час проїзна частина була сухою, як і завжди, добре освітлювалась ліхтарями вуличного освітлення - видимість у напрямку руху становила не менш ніж 200-250 метрів. Інтенсивність руху транспорту в обох напрямках була мінімальною. Виїхавши на сам міст, приблизно через 200-300 метрів побачив автомобіль «КІА Черато» темно-синього кольору із ввімкненим аварійним сигналом, який стояв у третій (крайній лівій) смузі. На рівні даного автомобіля, у крайній правій смузі, лежав пошкоджений велосипед темного кольору та тіло чоловіка. На місці пригоди він бачив жінку невисокого зросту, яка сильно хвилювалась, на той момент інших людей на місці пригоди він не бачив. Проїхавши далі, він відразу зателефонував диспетчеру підприємства-перевізника на номер НОМЕР_3, де іноді виконує замовлення на перевезення пасажирів, та повідомив про пригоду з метою виклику на місце карети швидкої допомоги та працівників міліції. Після цього, не зупиняючись, він поїхав далі, так як поспішав у справах. Автомобіль «КІА» мав пошкодження передньої частини кузова справа та розбите лобове скло. Самого моменту наїзду на велосипедиста він не бачив.
Оголошеним в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6, неявка якого визнана судом такою, що з поважних причин, відповідно до яких, він працює інспектором ДПС ВДАІ Печерського району м. Києва. 02.08.2010 р. він знаходився на чергуванні, приблизно о 01 годині 50 хвилин, від чергового по УДАІ, отримав вказівку про виїзд на місце дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась на проїзній частині мосту ім. Патона, де стався наїзд на велосипедиста. Через деякий час, разом з напарником, він прибув в район електроопори освітлення № 18, де побачив, що у напрямку просп. Возз'єднання стояв автомобіль «КІА», а ближче до правого краю проїзної частини - лежав пошкоджений велосипед і тіло молодого чоловіка. На проїзній частині, у крайній правій смузі, неподалік вказаної електроопори.
знаходилися характерні подряпини на потертості асфальтного покриття, від
яких ним і були виставлені сигнальні фішки. Також на місці пригоди
знаходилася сумка потерпілого, його капелюх, сидіння від велосипеда
Автомобіль «КІА» мав пошкодження передньої частини з правого боку, а
велосипед - переважно пошкодження задньої частини. Конкретні заміри
відстаней та фіксацію усією слідової інформації проводили інспектори групи
оформлення матеріалів ДТП УДАІ, які згодом прибули на місце пригоди. На
місці події був водій автомобіля «КІА», який представився ОСОБА_2 та
жінка на вигляд близько 35 років, яка пояснила, що в момент наїзду сиділа в
автомобілі «КІА». Водій надав документи на автомобіль і на право керування.
Вів був схвильований, про обставини наїзду на велосипедиста з ним він не
спілкувався, вказати, що останній перебував у стані сп'яніння, він не зміг, так
як чітко нього видно не було. Склавши рапорт, він дочекався групи УДАІ, яким допоміг в оформлення матеріалів. Після цього, за вказівкою слідчого, автомобіль «КІА» та велосипед були доставлені ними на штрафмайданчик по вул. Залізничне шосе, 9.
Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7, неявка якого визнана судом такою, що з поважних причин, відповідно до яких з 01 по 02 серпня 2010 року він знаходився на добовому чергуванні у складі групи по оформленню матеріалів дорожньо-транспортних пригод УДАІ ГУМВС України в м. Києві. Його обов'язком був виїзд на місце ДТП, організація і проведення огляду місця пригоди та належне оформлення відповідних документів. Приблизно о 01.45-02.00 02.08.2010 р. від чергового по УДАІ вони отримали вказівку про виїзд на місце дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася на проїзній частині мосту ім. Патона в м. Києві. Після цього, разом з інспекторами ДАІ ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та спеціалістом-автотехніком ОСОБА_8 вони прибули на місце пригоди, яке знаходилося в районі електроопори № 18, за напрямком руху транспорту вбік просп. Возз'єднання. На місці він побачив огороджену працівниками ДАІ ділянку проїзної частини, яка займала усі три смуги попутного напрямку. У крайній правій смузі була наявна подряпина на асфальті, за якою лежав капелюх. Далі у правій смузі, на деякій відстані за напрямком руху автомобіля, були наявні подряпини на асфальті довжиною приблизно 10 метрів, за якими лежав пошкоджений велосипед невідомої марки. За ним, також у крайній правій смузі, лежало тіло велосипедиста без ознак життя. Приблизно на тому ж рівні, частково займаючи другу і третю смуги, стояв автомобіль «КІА Черато» синього кольору, який мав пошкодження передньої частини кузова з правого боку. Хід проведення огляду фіксувався на відеозйомку, проведену спеціалістом-автотехніком. На місці він бачив водія автомобіля «КІА» - чоловіка 25-28 років, який поводив себе дещо неадекватно і ходив, то в один то в інший бік. Від даного хлопця ним було прийнято пояснення з приводу механізму наїзду на велосипедиста, долучене до матеріалів оформленої пригоди. Потім він відвіз його до лікаря, той склав акт про стан сп’яніння.
Аналогічними показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 під час досудового слідства, неявка яких визнана судом поважною.
Зазначені показання потерпілого та свідків є допустимими, узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, показаннями підсудного.
Суд бере до уваги показання вказаних свідків як об’єктивні, оскільки вони безпосередньо не зацікавлені у певному вирішенні справи, не суперечать один одному та вказують на вину ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної події, в результаті якої загинув ОСОБА_3
Також вина ОСОБА_2 підтверджується письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи:
- протоколом відтворенням обстановки та обставин події за участю
підозрюваного ОСОБА_2 від 17.08.2010 р., під час якого ОСОБА_2 вказав положення керованого ним автомобіля перед моментом наїзду на велосипедиста, положення на проїзній частині у вказаний момент самого велосипедиста, приблизну швидкість велосипедиста перед моментом наїзду, а також їх взаєморозташування у вказаний момент.
- висновком судово-медичної експертизи № 105/2492 від 23.08.2010 р. згідно якого ОСОБА_3 отримав наступні тілесні ушкодження: садна і забійна рана в потиличній ділянці справа, крововилив в м'які покриви голови в правій потилично-скроневій ділянці з переходом на тім'яну; переломи основи і склепіння черепа справа; крововиливи під і над оболонки, в речовину і шлуночки головного мозку; численні садна на обличчі, тулубі і кінцівках,
крововиливи у м'які тканини шиї, спини, сідничної ділянки справа, забійна
рана в проекції зовнішньої щиколотки правої гомілки; перелом остистого
відростка 7-го грудного хребця, переломи правих 1-9 ребер і лівих 4-7 ребер;
забої легень; розриви печінки і селезінки; переломи куприка, правих сідничної,
лобкової, плечової кісток, переломи малогомілкових кісток, розриви гомілково-ступневих суглобів. Смерть ОСОБА_3 настала від черепно-мозкової травми з переломом основи і склепіння черепа і крововиливами під і над оболонки, в речовину і шлуночки мозку.
Висновком транспортно - трасологічної експертизи № 398 ат від
31.08.2010, відповідно до якого:
• - в момент первинного контакту повздовжні вісі автомобіля «КІА Cerato», д.н.з. НОМЕР_1 та велосипеда розташовувалися під кутом приблизно 5°. Встановити яким було розташування автомобіля „КІА Cerato", д.н.з. НОМЕР_1 та велосипеда відносно елементів проїзної частини в момент
первинного контакту не виявилось можливим;
• - в момент первинного контакту транспортні засоби взаємодіяли між
собою такими частинами: автомобіль „КІА Cerato", д.н.з. НОМЕР_1
контактував передньою частиною (правою частиною переднього бампера та
передньою частиною критики капоту) з задньою частиною велосипеда (заднім
колесом та багажником), при цьому по механізму скоєння зіткнення було:
поздовжнє, попутне, паралельне.
Висновком автотехнічної експертизи № 429 ат від 13.09.2010, згідно якого:
• - в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, дії водія автомобіля „КІА Cerato", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 регламентуються вимогами пунктів 12.2, 13.1 ПДР України;
• - в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-
транспортною пригодою, дії велосипедиста ОСОБА_3 регламентуються вимогами пункту 11.14 ПДР України;
• - в даній дорожній ситуації водій автомобіля „КІА Cerato", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти наїзду на велосипедиста шляхом виконання вимог пункту 13.1 ПДР України;
• - в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля „КІА Cerato",
д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2. з технічної точки зору, експертом
вбачаються невідповідності вимогам пункту 13.1 ПДР України. В даній
дорожній ситуації в діях велосипедиста ОСОБА_3 експертом
невідповідностей вимогам пункту 11.14 ПДР України не вбачається;
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.08.2010 р. з фототаблицею до нього та схемою ДТП, в яких зафіксовано сліди подряпин асфальтного покриття у крайній правій смузі проїзної частини мосту
ім. Патона, за напрямком руху в бік пр-ту Возз'єднання, сліди волочіння,
пошкоджені велосипед та автомобіль „КІА Cerato", д.н.з. НОМЕР_1, інша слідова інформація.
Зазначені письмові докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально – процесуального закону, є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення підсудним діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення, відповідають показанням свідків по справі.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про повну доведеність вини підсудного у вчиненні злочину на підставі наведених допустимих, об’єктивних та достатніх доказів у справі.
Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_2, є суспільно небезпечним та підлягає кваліфікації за ч. 2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
При призначенні покарання суд керується вимогами ст.ст.50,65 КК України.
При призначенні виду та міри покарання, виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення підсудного, запобігання вчинення інших злочинів, суд враховує тяжкість скоєного, особу винного, який раніше не судимий, вчинив злочин з необережності, виключно позитивно характеризується, має на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючу дружину.
Окрім цього, суд бере до уваги позицію потерпілих у справі з приводу призначення ОСОБА_2 покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, а також ставлення до вчиненого самого ОСОБА_2, його поведінку під час і після скоєння ДТП, повне відшкодування шкоди потерпілим та намір допомагати їм в подальшому.
У відповідності до ст. 66 обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки підсудний надавав послідовні показання, які лягли в основу обвинувачення у справі, а також відшкодування завданої шкоди.
Суд вважає, що стосовно підсудного відсутня така обтяжуюча покарання обставина, як вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, виходячи з наступного.
ОСОБА_2, протягом досудового слідства та в суді, визнаючи свою вину у вчиненні ДТП та щиро каючись, послідовно заперечував вживання будь-яких спиртних напоїв напередодні та безпосередньо перед наїздом на велосипедиста.
Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які контактували з підсудним до і після ДТП, не заявляли про будь-які ознаки вживання спиртного.
Свідок ОСОБА_13, лікар, яким складений акт про перебування ОСОБА_2 у стані сп’яніння, показав, що такий висновок ним зроблений на підставі зовнішнього вигляду підсудного після ДТП:порушення поведінки, неадекватність, не точне виконання вказівок, підвищений тиск, тахікардія, тощо.
У відповідності до положень ст.67 КПК України ніякі докази для суду не мають наперед встановленої сили.
Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_13 та зміст відповідного акту, оскільки його висновки здійснені на підставі ознак зовнішнього вигляду людини, її фізичного стану ( підвищений тиск і т.д.), які за своїм характером є суб’єктивними. Такі ознаки могли бути наслідками шоку спричинення ДТП з тяжкими наслідками, що передували огляду.
Забір же біологічних речовин для аналізу на вміст алкоголю не проводився, що свідчить про відсутність об’єктивних критеріїв для спростування показань підсудного та інших свідків у справі.
У всякому разі, згідно ст.62 Конституції України всі сумніви щодо вини підсудного мають тлумачитись на його користь.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обставин, які обтяжують покарання підсудного згідно ст. 67 КК України, немає.
Враховуючи викладене, суд вважає, що немає підстав стверджувати, що виправлення підсудного неможливе без ізоляції від суспільства, адже покарання згідно ст.50 КК України має на меті не лише кару.
З урахуванням наведеного, покарання підсудному необхідно призначити у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статті зі звільненням від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з випробовуванням у відповідності до ст.75 КК України та з покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.
Питання речових доказів вирішується судом у відповідності до ст.81 КПК України.
Судові витрати підлягають стягненню з підсудного.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321, 322, 323, 324 КПК України, суд,
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним в вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням – з іспитовим строком на 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_2 в період іспитового строку зобов’язати:
- - періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінальної виконавчої інспекції;
- - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції;
- - повідомляти органи кримінальної виконавчої інспекції про зміну місця проживання або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (рр 31253272210699, ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, Код 25575285) 2266 грн. 38 коп.- вартість проведених по справі експертиз.
Речові докази:
- велосипед, мобільний телефон «Siemens SL 55» та сумку, що знаходяться на зберіганні в потерпілого ОСОБА_4, залишити останньому;
- CD-диск із маркуванням «Kaktuz» СВ-К 700 MB 80 min, що знаходиться в матеріалах справи, залишити в ній.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через районний суд.
СУДДЯ О.А. Білоцерківець