Справа № 33-442/200 р. Головуючий у І інстанції – Гумен В.М.
Категорія – ч. 1 ст. 130 КУпАП
П ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2010 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
судді Борисенка І.П.,
з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1,
представника – ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 вересня 2010 року.
в с т а н о в и в :
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_2 не працюючий, одружений, маючий на утримані одну малолітню дитину,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у вигляді позбавлення права керувати всіма транспортними засобами строком на 1 рік.
Судом ОСОБА_1 було визнано винуватим в тому, що він, 18.08.2010 року о 10 год. 40 хв. в м. Армянськ на 119 км автомобільної дороги Херсон-Керч, всупереч вимогам п. 2.5 ПДР України, керував транспортним засобом – автомобілем GEELY д.н.з. НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей) і відмовився від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп’яніння в установленому законом порядку в присутності двох свідків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову змінити та постановити нове рішення та призначити йому адміністративне стягнення не пов’язане з позбавленням спеціального права на керування транспортними засобами. Зазначає про те, що суд розглянув справу у його відсутності, що є грубим порушенням законодавства, оскільки безпосередньо сам він не отримував виклику до суду і підпис, який стоїть на судовій повістці не його. Також вказує про те, що при призначенні йому стягнення судом була не врахована його особа, як така що раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, позитивно характеризується за місцем проживання, є пенсіонером та сімейний стан, щиро кається у скоєному, а тому вважає за можливе призначити йому стягнення у вигляді громадських робіт.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити з вказаних в ній підстав та призначити йому стягнення не пов’язане з позбавлення права керувати транспортними засобами, а громадські роботи з тих підстав, що у нього на утриманні знаходиться малолітня дитина, його робота, на якій він працює без оформлення трудовї книжки також пов’язана з пересуванням на траспортному засобі. Зазначив, що судову повістку про виклик його до суду він та його дружина не отримували. Щодо обставин скоєння ним адміністративного правопорушення пояснив, що в дійсності у вечірній час 17 серпня вживав спиртні напої, а 18 керував автомобілем і був зупинений працівниками державтоінспекції і боячись того, що у його могли тимчасово відсторони від керування транспортним засобом та затримати автомобль, він у протоколі та в поясненні зазначив, що відмовляється від проходження медичного огляду для визначення стану сп’яніння. Також ОСОБА_1 вказав про те, що в апеляційній скарзі є описка і він не являється пенсіонером.
Представник правопорушника ОСОБА_2, підтримав подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи скарги, вважаю, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п. 2.5, 2.9 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного чи іншого сп’яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп’яніння.
З протоколу № 058696 про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп’яніння та від проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився в присутності двох свідків. Даний протокол був складений в присутності двох свідків (а.с. 2).
З пояснень, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та на окремому аркуші (а.с. 2-3) написаних власноруч ОСОБА_1 вбачається, що останній 17 серпня 2010 року у вечірній час вживав спиртні напої, а наступного дня керував автомобілем, від проходження медичного огляд для встановлення стану сп’яніння відмовився.
Матеріали справи містять пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.4-5), які вказують на те, що 18 серпня 2010 року ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння та який зазначив, що напередодні вживав спиртні напої допізна.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що розгляд справи відбувся 21 вересня поточного року, а судову повістку про виклик до суду (а.с. 6) направлену за адресою вказаною самим порушником було отримано 11 вересня 2010 року та вказано прізвище отримувача ОСОБА_1, про що свідчить його підпис в поштовому повідомленні.
Отже, розглянувши справу за відсутності ОСОБА_1, суд жодним чином не порушив його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки від останнього до суду заява або клопотання про відкладення розгляду справи не надходили.
Суд обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті 130 ч.1 КУпАП і підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення не вбачається.
Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння ставить під загрозу безпеку дорожнього руху і наносить шкоду інтересам держави та громадян.
У вступній та резолютивній частині ім’я скаржника зазначено як ОСОБА_1, однак згідно паспорта наданого в засіданні апеляційного суду вбачається що правильне ім’я ОСОБА_1, тому слід вважати що до адміністративної відповідальності судом притягнуто саме ОСОБА_1.
За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.П. Борисенко