ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" вересня 2006 р.

Справа № 22/120-06-2651А

м. Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                     суддів Таценко Н. Б.

                                 Сидоренко М. В.

при секретарі судового засідання Кійко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Лисаковський В. І., Донченко І.С. –по довіреності

від відповідача: Горголюк-Місюра О. С. –по довіреності

від третьої особи: Ющенко О. П. –по довіреності

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства „Одесатеплоенерго” та Виконавчого комітету Одеської міської ради

на постанову господарського суду Одеської області від 17.04.2006р.

по справі № 22/120-06-2651А

за позовом ВАТ „Одеська ТЕЦ”

до Виконавчого комітету Одеської міської ради

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство „Одесатеплоенерго”

про визнання частково недійсним рішення №14 від 26.01.2006 р.

(сторони зазначаються згідно ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2006 р. про залучення КП „Одесатеплоенерго” в якості третьої особи до участі у справі; предмет спору –згідно оскаржуваної постанови господарського суду Одеської області від 17.04.2006 р.)

У березні 2006 р. ВАТ „Одеська ТЕЦ” звернулось до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом про визнання недійсними  пунктів 3-5 рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради  від 26.01.2006 р. №14 „Про тарифи на теплову енергію і послуги теплоспоживання для споживачів м. Одеси”.

Заявою від 24.03.2006 р. позивач уточнив позовні вимоги і просив скасувати пункти 3-5 рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради  від 26.01.2006 р. №14 „Про тарифи на теплову енергію і послуги теплоспоживання для споживачів м. Одеси” та встановити відсутність повноважень Виконавчого комітету Одеської міської ради на регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, що виробляється суб’єктами господарювання, які здійснюють  комбіноване виробництво теплової і електричної енергії (ВАТ „Одеська ТЕЦ”).

Постановою господарського суду Одеської області від 17.04.2006 р. (суддя Торчинська Л. О.) позовні вимоги задоволено частково. Скасовано пункти 3-5 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.01.2006 р. №14 „Про тарифи на теплову енергію і послуги теплоспоживання для споживачів м. Одеси”; визнано недійсними пункти 3-5 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.01.2006 р. №14 „Про тарифи на теплову енергію і послуги теплоспоживання для споживачів м. Одеси”.

Постанова суду вмотивована наступним: відповідно до ст. 15 Закону України „Про теплопостачання” державне регулювання у сфері теплопостачання здійснюється Національною комісією регулювання електроенергетики України для суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії; відповідно до ст. 20 ЗУ „Про теплопостачання” тарифи на виробництво, транспортування та постачання  теплової енергії  затверджуються  органами місцевого  самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб’єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювальні джерела енергії,  на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання; ВАТ „Одеська ТЕЦ” здійснює комбіноване виробництво електричної та теплової енергії, тобто здійснює одночасно виробництво електричної та теплової енергії в межах одного технологічного процесу в результаті спалення палива; таким чином, виконавчий комітет Одеської міської ради перевищив свої повноваження щодо регулювання тарифів для суб’єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії.

Не погоджуючись з зазначеною постановою місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Комунальне підприємство „Одесатеплоенерго”, яке не приймало участь під час розгляду справи господарським судом першої інстанції, проте вважає, що постанова суду безпосередньо торкається його прав і обов’язків, в зв’язку з чим КП „Одесатеплоенрго” набуває право його апеляційного оскарження відповідно до ст. 185 КАС України.

Комунальне підприємство „Одесатеплоенерго” просить змінити постанову господарського суду Одеської області від 17.04.2006 р., відмовивши ВАТ „Одеська ТЕЦ” в задоволенні позову в частині  скасування п. 4 та п. 5 рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.01.2006 р. №14 „Про тарифи на теплову енергію і послуги теплоспоживання для споживачів м. Одеси”.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник наводить наступні доводи:

- п.п. 4, 5 оскаржуваного рішення тариф на транспортування встановлений не для ТЕЦ, а для КП „Одесатеплоенерго” (що згадується в самій постанові суду), однак КП „Одесатеплоенерго” до участі у справі залучено не було, хоча було вирішено питання про його права та обов’язки;

- оскільки  КП „Одесатеплоенерго” є виробником та постачальником теплової енергії, комбіноване виробництво теплової та електричної енергії не провадить, та з врахуванням положень ст. 13 , абз. 3 ст. 20 ЗУ  „Про теплопостачання” тариф на послугу, що надається комунальним підприємством по транспортуванню теплової енергії,  встановлений правомірно та в межах повноважень виконавчого комітету Одеської міської ради;

- пункти 4 та 5 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради зачіпають тільки інтереси КП „Одесатеплоенерго” і не торкаються прав та обов’язків ВАТ „Одеська ТЕЦ”, тому за вимогами в даній частині останнє є неналежним позивачем.

Виконавчий комітет Одеської міської ради, не погодившись з судовим рішенням, також звернувся з апеляційною скаргою, вимагаючи  постановити ухвалу, якою постанову господарського суду Одеської області від 17.04.2006 р. скасувати, а позовну заяву ВАТ „Одеська ТЕЦ” залишити без задоволення, посилаючись на порушення  судом норм матеріального і процесуального права з огляду наступного:

-          всупереч ЗУ „Про теплопостачання”  ВАТ „Одеська ТЕЦ” тричі зверталась до виконавчих органів з проханням погодження тарифу на виробництво теплоенергії на 2006 рік;

-          листом №01-39-23/3841 від 22.08.2005 р. НКРЕ України повідомила облдержадміністрації, міські ради, підприємства теплопостачання, що у зв’язку з набранням чинності ЗУ „Про теплопостачання” до опрацювання та затвердження нормативно-правових та метрологічних документів з питань  формування тарифів на теплову енергію, яка виробляється ТЕЦ, ТЕС. АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних та поновлювальних  джерел енергії  для цих виробників теплової енергії діють  тарифи на теплову енергію, що були затверджені місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування до прийняття цього Закону;

-          судом не було прийнято до уваги, що тариф на виробництво  електроенергії для позивача було затверджено Виконавчим комітетом тимчасово у зв’язку з відсутністю затвердженого НКРЕ тарифу;

-          на момент затвердження тарифу для позивача оскаржуваним рішенням Виконавчого комітету ВАТ „Одеська ТЕЦ” не надало  належним чином узгоджені  з Управлінням паливно-енергетичного комплексу  Одеської міської ради планові обсяги  теплопостачання   за групами споживачів, а також розрахункові  об’єми використання палива, електричної енергії та води, про що позивач був належним чином повідомлений Управлінням;

-          в разі скасування п. 3 зазначеного рішення ВАТ „Одеська ТЕЦ” втрачає право на отримання дотації з бюджету міста і у підприємства виникає дебіторська заборгованість перед бюджетом у сумі 4338,677 тис. грн.;

-          при погодженні тарифів на 2006 рік виконкомом дотримано вимог Порядку розрахунку тарифів на електричну та теплову енергію, що  виробляється ТЕЦ, ТЕС, АЕС, затвердженого Постановою НКРЕ від 12.10.2005 р. №896, яким передбачено, що витрати пов’язані з транспортуванням та постачанням теплової енергії до розрахунків тарифів  на виробництво електричної та теплової енергії не включаються, тому тариф для ВАТ „Одеська ТЕЦ” вірно встановлено без урахування транспортування.

В доповненнях до апеляційної скарги Виконавчий комітет Одеської міської ради послався на порушення судом норм процесуального права, зокрема, в супереч вимогам ст. ст. 9, 159 КАС України суд визнав оспорюване рішення недійсним, що не передбачено КАС України. Крім того в порушення вимог ст. ст.  10, 11, п. 3 ч. 1, ч. 5 ст. 107, ст. 159 КАС України судом було вирішено питання щодо  прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка не приймала участь у справі (КП „Одесатеплоенерго”), та неправомірно відхилено відповідне клопотання відповідача.

В запереченнях на апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради  ВАТ „Одеська ТЕЦ” не погоджується з її доводами та зазначає наступне:

- при прийнятті оскаржуваного рішення Виконавчого комітету грубо порушено вимоги ст. 20 ЗУ „Про теплопостачання”;

- вказаним рішенням встановлено тариф  нижче рівня раніше встановленого тарифу, розмір якого згідно рішення Одеського міськвиконкому від 04.08.2005 р. №405  становив 78,47 грн. за 1 Гкал без ПДВ, нижче рівня поданого за розрахунками  тарифу у розмірі 82,22 грн. за 1 Гкал без ПДВ та нижче  фактичної собівартості у 2005 році, яка склала 90,96 грн. за 1 Гкал без ПДВ, про що листом  від 16.11.2005 р. №04/26-2174 було проінформовано відповідача; викладене є порушенням вимог ч. 1 ст. 20 ЗУ „Про теплопостачання”, яка встановлює, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії;

- зазначені висновки підтверджуються експертним висновком з питання обґрунтованості тарифу на теплову енергію ВАТ „Одеська ТЕЦ” на 2006 рік від 18.04.2006 р., зробленим акредитованим при НКРЕ експертом, згідно якого рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради  прийнято з перевищенням  повноважень, є економічно необґрунтованим, суперечить ст. 20 ЗУ „Про теплопостачання”, не відповідає прийнятій термінології в законодавстві про ціноутворення;

- твердження скаржника про відсутність погодження тарифів з Управлінням ПЕК Одеської міської ради не відповідає дійсності, оскільки таке погодження було надано позивачем 18.01.2006 р., тобто до прийняття вказаного рішення;

- ВАТ „Одеська ТЕЦ” є теплопостачальною організацією для споживачів, яким постачається енергія виробництва ТЕЦ, з якими укладено договори на постачання теплової енергії, тому здійснення оплати окремо за тепло та окремо за транспортування тепла суперечить ст. 19 ЗУ „Про теплопостачання”, здоровому глузду та прийнятій практиці.

У запереченнях на апеляційну скаргу КП „Одесатеплоенерго” позивач зазначає, що рішення Виконкому в частині  встановлення тарифу для КП „Одесатеплоенерго” ВАТ „Одеська ТЕЦ” не оскаржувало, цей тариф встановлений п. 2, а не п.п. 3-5 оскаржуваного за позовом рішення №14 від 26.01.2006 р., які стосуються тільки ВАТ „Одеська ТЕЦ”, у зв’язку з чим апеляційна скарга КП „Одесатеплоенерго” не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що постановлене судом першої інстанції рішення  у справі безпосередньо стосується прав та обов’язків КП „Одесатеплоенерго”, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2006р. КП „Одесатеплоенерго” залучено до участі у справі в якості третьої особи  без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного провадження, що 26.01.2006 р. Виконавчим комітетом  Одеської міської ради  прийнято рішення  №14 „Про тарифи на теплову енергію і послуги теплоспоживання для споживачів м. Одеси”, п. 3 погоджено тимчасово планово-нормативний тариф на виробництво теплової енергії ВАТ „Одеська ТЕЦ” у розмірі 67, 32 грн.  (без ПДВ) за 1 Гкал, а п.п. 4, 5 встановлено тариф на транспортування теплової енергії виробництва ВАТ „Одеська ТЕЦ” по мережах КП „Одесатеплоенерго” у розмірі 10,13 грн.  (без ПДВ) за 1 Гкал та доручено управлінню паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради (Вівчарюк А. В.) відшкодувати КП „Одесатеплоенерго” вартість послуг з транспортування  теплової енергії ВАТ „Одеська ТЕЦ” за тарифом, зазначеним у п. 4 цього рішення, за рахунок дотації на різницю в тарифах на теплову енергію для населення.

ВАТ „Одеська ТЕЦ”, вважаючи рішення №14 від 26.01.2006 р. неправомірним  в частині п.п. 3-5, вимагає визнати недійсним п.п. 3-5 цього рішення та встановити відсутність повноважень у Виконкому Одеської міської ради на регулювання тарифів на виробництво та транспортування теплової енергії для ВАТ „Одеська ТЕЦ”.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом норм процесуального права, заслухавши  пояснення  представників осіб, які беруть участь у справі, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційних скарг виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 п. 6 розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згадана норма процесуального законодавства, таким чином, визначає критерій підвідомчості адміністративних спорів господарським судам та наявність повноважень у господарського суду  щодо їх вирішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних адміністративних судів.

Таким критерієм виступає підвідомчість спору господарському суду відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України Господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство;3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваного за адміністративним позовом ВАТ „Одеська ТЕЦ” рішення Виконкому Одеської міської ради №14 від 26.01.2006 р. (в частині п.п. 3-5) позивач оскаржує рішення суб’єкта владних повноважень про встановлення для ВАТ „Одеська ТЕЦ” та КП „Одесатеплоенерго” тарифів на теплову енергію і послуги теплопостачання,  не погодившись з розміром затвердженого Виконкомом тарифу.

Згідно зі ст. 20 ЗУ „Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на   підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Регулювання тарифів  на  теплову  енергію,  що   виробляється теплоелектроцентралями, іншими установками з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії, здійснюється Національною комісією регулювання електроенергетики України з урахуванням того, що ціни на теплову енергію від теплоелектроцентралей, установок з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії не повинні перевищувати ціни на теплову енергію від інших теплогенеруючих об'єктів на відповідній території.

За змістом наведеного, ціна (тариф) на теплову енергію не могла бути встановлена за угодою сторін (виробника і споживача теплової енергії).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ „Про теплопостачання” від 02.06.2005 р. №2633-IV тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий  вираз  витрат  на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та   інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Отже тариф на теплову енергію є ціною на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії як продукції ВАТ „Одеська ТЕЦ”, відповідно, спір щодо встановлення цих тарифів за приписами  ч. 1 ст. 12 ГПК України непідвідомчий господарському суду і має розглядатись в місцевому загальному суді як адміністративному з врахуванням положень ст. ст. 18-20 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин справу, що розглянута  місцевим господарським судом  по суті спору з прийняттям оскаржуваної постанови  від 17.04.2006 р., не належало розглядати в порядку адміністративного судочинства в господарському суді, а провадження у такій справі підлягало закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157, п. 6 розділу 7 КАС України.

Суд першої інстанції не врахував наведеного і в порушення норм процесуального законодавства вирішив непідвідомчий  господарському суду спір про встановлення тарифів (ціни), розмір яких не може бути узгоджений на розсуд виробника і споживачів теплової енергії, формування та затвердження (регулювання) котрих віднесено Законом України „Про теплопостачання” до повноважень певних органів (ст. 20 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції скасовує оскаржувану постанову від 17.04.2006 р. та закриває провадження у справі, частково задовольнивши скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради та КП „Одесатеплоенерго”.

Керуючись ст. ст. 157 ч.1 п. 1, 160 ч. 3, 167 ч. 4, 185,195, 196, 198,

203 ч.1, 205 ч. 1 п. 4. 206, п. 6 розділу 7 „Прикінцеві та перехідні

положення” Кодексу адміністративного судочинства України,

колегія суддів –

                                                   УХВАЛИЛА:

1.          Апеляційні скарги КП „Одесатеплоенерго” та Виконавчого комітету Одеської міської ради задовольнити частково.

2.          Постанову господарського суду Одеської області від 17.04.2006 р. скасувати.

3.          Провадження у справі №20/120-06-2651А закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України з моменту проголошення.

Право, порядок та строк касаційного оскарження визначаються згідно зі ст. ст. 13, 211, 212 КАС України.

           Ухвала у повному обсязі складена 08.09.2006 р.

Головуючий суддя:                                                                                         Мишкіна М. А.

Судді:                                                                                                                 Таценко Н. Б.

                                                                                                                            

                                                                                                                            Сидоренко М. В.