Справа № 22ц-6712/2010 Головуючий у першій інстанції – Білокур В.І.
Категорія – цивільна Доповідач – Скрипка А.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Головуючого-судді Шевченка В.М.
Суддів: Скрипки А.А., Бобрової І.О.
при секретарі Костюк Ю.Г.
за участю: представника відповідача Новикова Ю.М.,
ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до виконавчого комітету Прилуцької міської ради про скасування дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди ,-
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі виконавчий комітет Прилуцької міської ради Чернігівської області ставить питання про скасування оскаржуване рішення суду першої інстанції.
Оскаржуваним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконними та скасовані розпорядження Прилуцького міського голови № 92-в від 20 серпня 2010 року „Про оголошення догани” та розпорядження Прилуцького міського голови № 136 від 18 жовтня 2010 року про розірвання контракту та звільнення із займаної посади. ОСОБА_7 поновлено на попередньому місці роботи на посаді головного лікаря комунального підприємства лікувально-профілактичного закладу Прилуцької центральної міської лікарні згідно контракту від 05 червня 2006 року та звернуто до негайного виконання рішення суду в цій частині. Стягнуто з виконавчого комітету Прилуцької міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 68 грн. та витрати на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 75 грн. Стягнуто з виконавчого комітету Прилуцької міської ради на користь ОСОБА_7 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 4722 грн. 48 коп., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 1814 грн., а всього – 7536 грн. 48 коп. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено за їх необґрунтованістю.
Доводи апеляційної скарги зазначають , що рішення суду першої інстанції є безпідставним. Апелянт не погоджується зі стягненням грошових коштів з відповідача на користь ОСОБА_7, оскільки виконавчий комітет Прилуцької міської ради рішень щодо про прийняття та звільнення позивача з посади не приймав. Також апелянт вважає, що судом першої інстанції невірно встановлено ту обставину, що два дисциплінарні стягнення застосовано до позивача за одні і ті ж порушення, виявлені в ході ревізії.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду , дослідивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку , що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В ході судового розгляду даної справи встановлено, що позивача ОСОБА_7 призначено на посаду головного лікаря Прилуцької центральної міської лікарні на термін з 05 червня 2006 року по 04 червня 2011 року , що підтверджується контрактом ( а. с. 19 - 24).
Контрольно-ревізійним управлінням в Чернігівській області плановою ревізією фінансово-господарської діяльності КЛПЗ „Прилуцька центральна міська лікарня” за період з 01 січня 2007 року по 31 березня 2010 року виявлено ряд недоліків та порушень, які викладені в акті ревізії від 02 липня 2010 року, а тому, КРУ в Чернігівській області та Прилуцьким міжрайонним прокурором було запропоновано головному лікарю Прилуцької центральної міської лікарні ОСОБА_7 та Прилуцькому міському голові вжити заходів щодо усунення виявлених недоліків та вирішити питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності чотирьох винних службових осіб : голову тендерного комітету ЦМЛ ОСОБА_8, головного лікаря міської стоматологічної поліклініки ОСОБА_9, головного бухгалтера централізованої бухгалтерії ОСОБА_10 та головного лікаря ЦМЛ ОСОБА_7 ( а. с. 45 – 46, 47 – 48).
Відповідно до розпорядження Прилуцького міського голови від 20 серпня 2010 року № 92-в ОСОБА_7 притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану за неналежне виконання посадових обов’язків ( а. с. 9).
Розпорядженням Прилуцького міського голови від 18 жовтня 2010 року № 136 розірвано контракт та звільнено із займаної посади ОСОБА_7 на підставі п.8 статті 36 КЗпП України із зазначенням підстави для звільнення: розпорядження міського голови № 92-в від 20 серпня 2010 року, рішення сесії міської ради (92 позачергова сесія 5 скликання) №6 від 15 вересня 2010 року „Про звіт головного лікаря КЛПЗ „Прилуцька центральна міська лікарня” ( а. с. 17).
Відповідно до приписів ч.1 статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення , передбачених вказаною нормою права.
Статтею 148 КЗпП України передбачено , що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Доводи апеляційної скарги не спростовують вірного по суті висновку суду першої інстанції відносно того, що до позивача було безпідставно застосовано два заходи стягнення – догана і звільнення за одне порушення трудової дисципліни – неналежне виконання посадових обов’язків , встановлених актом ревізії КРУ від 02 липня 2010 року.
В ході судового розгляду даної справи суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що з часу складення акту КРУ від 02 липня 2010 року було виявлено недоліки та порушення в роботі вказаних в акті службових осіб, в тому числі , і позивача. І відповідач незаконно застосував до позивача ОСОБА_7 два види дисциплінарних стягнень – догану та звільнення , відповідно 20 серпня та 18 жовтня 2010 року, тобто після закінчення строку в один місяць , встановленого приписами ч. 1 статті 148 КЗпП України, порушивши таким чином порушив вказані норми трудового законодавства.
Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено , що при звільненні позивача відповідач не зазначив жодної із передбаченої п. 5.2 укладеного з позивачем контракту підстави для дострокового припинення контракту чи підстав, передбачених п. 5.3 контракту для його розірвання та, відповідно , звільнення головного лікаря з ініціативи виконавчого комітету ( а. с. 22 ).
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність поновлення позивача на попередній роботі, як це регламентовано ч. 1 статті 235 КЗпП України, оскільки звільнення позивача було проведено з порушенням норм трудового законодавства. Відповідно до приписів ч.2 ст.235 КЗпП України судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_7 середній заробіток за час вимушеного прогулу .
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди відповідно до статті 237-1 КЗпП України, апеляційний суд приходить до висновку, що порушення законних прав позивача з вини відповідача внаслідок незаконного звільнення з роботи призвели до моральних страждань ОСОБА_7, необхідності змінювати звичні умови життя та докладати зусилля для поновлення порушеного права. Таким чином, позивачу була заподіяна моральна шкода, і виходячи з принципу розумності, виваженості і справедливості апеляційний суд вважає, що розмір морального відшкодування позивачу судом першої інстанції визначено вірно.
Таким чином доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування вірного по суті оскаржуваного рішення суду першої інстанції , ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись статтями : 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області відхилити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: