Справа № 10-311/2010 р. Головуючий у І інстанції – Бездідько В.М.
Категорія – ст. 190 ч. 3 КК України. Доповідач – Сердюк О.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді – Сердюка О.Г.
суддів – Антипець В.М., Григор’євої В.Ф.
з участю прокурора – Мельниченка В.В.
потерпілого - ОСОБА_1
представника потерпілого – ОСОБА_2
слідчого - Халдея Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією скаржника ОСОБА_3 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 листопада 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Слідчим СВ Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області 28 жовтня 2010 року було винесено постанову про порушення кримінальної справи за фактом шахрайства, за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_3. звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 236-7 КПК України, в якій просив постанову про порушення кримінальної справи скасувати, оскільки на його думку вона була винесена без достатніх на те приводів і підстав.
Розглядаючи скаргу, Прилуцький міськрайонний суд своєю постановою від 29 листопада 2010 року залишив її без задоволення, посилаючись на те, що приводом до порушення справи є заява потерпілого, а підставою розписка, яка свідчить про наявність істотного боргу і відсутність доказів його повернення.
В апеляції, скаржник ОСОБА_3. просить скасувати постанову суду через незаконність, необґрунтованість та винести нове судове рішення, яким скасувати постанову про порушення кримінальної справи. Доводи апеляції зводяться до того, що приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України до порушення кримінальної справи не було, оскільки в його діях відсутні ознаки злочину, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України.
Заслухавши доповідача, пояснення потерпілого та його представника, які заперечували проти апеляції, слідчого та думку прокурора, які також заперечували проти задоволення апеляції вважаючи постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти лише наявність передбачених ст. 94 КПК України, приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Дані вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Так, в своєму рішенні суд вірно вказав, що приводом до порушення даної справи стала заява потерпілого ОСОБА_1
Із матеріалів перевірки, проведеної по заяві ОСОБА_1, вбачається, що є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, тобто є підстави до порушення кримінальної справи, а тому на думку колегії суддів підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію скаржника ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 листопада 2010 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області від 28 жовтня 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом шахрайства, за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України – без змін.
Судді:
О.Г. Сердюк В.М.Антипець В.Ф.Григор’єва