Справа № 22ц-6649/2010 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Категорія – цивільна Доповідач СКРИПКА А.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :
Головуючого-судді ШЕВЧЕНКА В.М.
Суддів: СКРИПКИ А.А., БОБРОВОЇ І.О.
при секретарі Костюк Ю.Г.
за участю: ОСОБА_2, представника позивача Митькевича І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новозаводького районного суду м. Чернігова від 08 листопада 2010 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення , -
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 08 листопада 2010 року позов задоволено. Усунуті перешкоди ВАТ „ Чернігівторгбуд ” в користуванні власністю – кімнатою АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ „Чернігівторгбуд” судові витрати в сумі 45 грн. о0 коп.
Доводи апеляційної скарги зазначають , що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим , його ухвалено без врахування всіх обставин справи. Апелянт вважає, що оскільки її звільнення з роботи було вимушеним у зв’язку з невиплатою заробітної плати, то і відсутні підстави для її виселення з гуртожитку. Крім того, як вказує апелянт, в ордері не було зазначено, що житло надається тимчасово на період роботи, іншого житла вона не має.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду , дослідивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, оскільки воно ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі судом встановлено і це підтверджується її матеріалами , що позивач є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1, який є гуртожитком, що підтверджується довідкою № 93 від 30 вересня 2010 року ( а. с. 7).
Як вбачається із матеріалів справи ( а. с. 8 ) , відповідач ОСОБА_2. ( прізвище до шлюбу ) була прийнята на роботу в ВАТ „Чернігівторгбуд” на посаду бухгалтера з 06 березня 2007 року з окладом згідно штатного розпису відповідно до наказу № 30-к від 06 березня 2007 року.
На підставі ордеру на житлову площу, виданого позивачем 11 травня 2007 року, відповідачка вселилась до гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 ( а. с. 9).
Згідно наказу позивача № 95-к від 25 листопада 2009 року ОСОБА_2 звільнено з роботи на підставі статті 38 КЗпП України, за власним бажанням ( а. с. 14 ) .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано послався на положення ч.1-3 статті 132 Житлового кодексу УРСР, відповідно до яких сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням. Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.
Враховуючи , що ОСОБА_2 була вселена в гуртожиток, а саме в кімнату АДРЕСА_1 , у зв’язку з роботою на підприємстві позивача і звільнена за власним бажанням без поважних причин, доказів про наявність підстав, визначених статтею 125 Житлового кодексу УРСР не надала, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що відповідач звільнилася з роботи у відкритому акціонерному товаристві "Чернігівторгбуд" за власним бажанням, проте, як стверджує апелянт , з поважних причин , оскільки адміністрація позивача порушувала законодавство про працю і тому позовні вимоги задоволенню не підлягають, не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом. Оскільки відповідно до приписів ч.1 статті 60 ЦПК України кожна особа зобов’язана довести ті обставини , на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень . Твердження апеляційної скарги жодним доказом по справі не підтверджені , тому вони не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції.
Таким чином доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції , ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись статтями : 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .
Рішення Новозаводького районного суду м.Чернігова від 08 листопада 2010 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: