АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

Справа № 22ц-7376/2010   Головуючий по 1 інстанції  

Категорія: № 51, 52, 53   Смоляр О.А.  

Доповідач в апеляційній інстанції Магда Л.Ф.  

        УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  23 грудня 2010 р.   колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:  

головуючого судді   Магди Л.Ф.  

суддів   Сіренко Ю.В., Бабенка В.М.  

при секретарі   Рогульській М.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий заклад Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, вивчивши матеріали справи, -  

в с т а н о в и л а :  

  ОСОБА_6 31 травня 2010 р. звернулася в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий заклад Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. В позовній заяві вказувала, що з кінця 2003 року вона працювала на керівних посадах спочатку в Лікувально-оздоровчому закладі «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок», а потім і в його правонаступника ТОВ «Лікувально-оздоровчий заклад Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок».  

26 листопада 2007 р. її було призначено на посаду директора товариства. Відповідно до протоколу загальних зборів засновників товариства від 8 лютого 2010 р. її було звільнено з займаної посади за п. 1 ст.41 КЗпП України.  

  Таке рішення позивач вважає незаконним, а відповідно і таким, що підлягає до скасування в судовому порядку з огляду на наступне.  

В період з 2 по 17 лютого 2010 р. позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні третьої міської лікарні м. Черкаси, і в зв’язку з цим, звільняючи її з займаної посади, відповідач грубо порушив вимоги трудового законодавства, а тому таке звільнення є незаконним.  

  Крім того, незаконність звільнення також полягає і в тому, що товариством на момент звернення до суду, не проведено розрахунку по звільненню та не видано копії наказу про звільнення.  

В зв’язку з перебуванням на лікуванні, спочатку з 2 по 17 лютого 2010 року, а потім з 25 лютого по 26 березня 2010 року, що підтверджується листом непрацездатності серії АБВ за №119073, та беручи до уваги, що копію наказу про звільнення позивачка не отримала, тому вважає, що місячний строк на подачу позовної заяви пропущений нею з поважних причин.  

  Тому позивачка просила суд визнати вказану причину пропуску строку на звернення до суду поважною, поновити їй цей строк, визнати рішення про її звільнення із займаної посади від 8 лютого 2010 р. незаконним та скасувати його, поновити її на посаді директора ТОВ «Лікувально-оздоровчий заклад Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок», стягнути з товариства на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі посадового окладу 2500 грн. в місяць, в сумі 20000 грн. та судові витрати по справі.  

  Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2010 р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ТОВ «Лікувально-оздоровчий заклад Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено.  

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну в якій просить про його скасування і ухвалення по справі нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.  

  Заслухавши суддю-доповідача, апелянта та її адвоката, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.  

Судом в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_6 працювала у відповідача з кінця 2003 р.,  з 26 листопада 2007 р. на посаді директора товариства.  

Рішенням загальних зборів засновників товариства від 8 лютого 2010 р. вона була звільнена з займаної посади за п. 1 ст. 41 КЗпП України. На підставі цього рішення було видано наказ № 4а від 8 лютого 2010 р. про її звільнення.  

  З позовом про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного  прогулу  ОСОБА_6  звернулася  до  суду  31  травня  2010 р.,  або  

більш ніж через 3,5 місяці після звільнення, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду з таким позовом, передбаченим ч. 1 ст. 233 КЗпП Ураїни.  

Суд перевіряв доводи позивачки про те, що строк звернення до суду з позовом пропущено нею з поважних причин, зокрема з причин перебування на лікуванні та невручення їй копії наказу про звільнення з роботи, проте такі доводи не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.  

  Так, в матеріалах справи міститься копія акту від 8 лютого 2010 р. про відмову ОСОБА_6 від отримання копії наказу про звільнення (а. с. 64).  

  Під час розгляду справи в апеляційному суді позивачка визнала, що 23 березня 2010 р. вона отримала на руки трудову книжку.  

Не надала позивачка суду жодних доказів про поважність пропуску місячного строку звернення до суду в період з 26 березня по 20 травня 2010 р., за який вона, посилаючись на поганий стан здоров’я, не надала підтверджуючих документів про її хворобу.  

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний     строк з дня вручення копії наказу або з дня видачі трудової книжки.  

Оскільки і з дня видачі ОСОБА_6 трудової книжки 23 березня 2010 р., як визнала позивачка, до її звернення до суду 31 травня 2010 р. з позовом пройшло понад 2 місяці, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд обґрунтовано відмовив їй в задоволенні позову з підстав не дотримання нею строків звернення до суду з позовом про поновлення на роботі.  

  На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,  

  у х в а л и л а :  

  Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий заклад Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу залишити без змін.  

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена  в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.  

  Головуючий     /підпис/  

Судді         /підписи/  

  Згідно з оригіналом  

Суддя                   Л.Ф.Магда