АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4063/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 30, 32 Харченко Л.Г.
Доповідач в апеляційній інстанції Магда Л.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого судді Магди Л.Ф.
суддів Трюхана Г.М., Бабенка В.М.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6, в інтересах малолітнього ОСОБА_7, та ОСОБА_8 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 5 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9, ОСОБА_8 до Відкритого акціонерного товариства «Смілянське АТП 17128» м. Сміла, Черкаської філії Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» м. Черкаси, Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» м. Київ, 3-тя особа – ОСОБА_10, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, вивчивши матеріали справи, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9, ОСОБА_8 12 листопада 2009 р. звернулися в суд із позовами до Відкритого акціонерного товариства «Смілянське АТП 17128» м. Сміла, Черкаської філії Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» м. Черкаси, Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» м. Київ, 3-тя особа – ОСОБА_10, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 2 грудня 2009 р. цивільні справи за позовами ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9, та ОСОБА_8 об’єднано для спільного розгляду в одне провадження.
Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що 2 квітня 2009 р. близько 20 год. 10 хв. ОСОБА_10, який перебував у трудових відносинах з ВАТ «Смілянське АПТ 17128», керуючи належним підприємству автомобілем ГАЗ 32213 , рухаючись по вул. Мазура в м. Сміла, порушив правила дорожнього руху та вчинив наїзд на їх доньку ОСОБА_11, яка в результаті цього отримала тілесні ушкодження від яких померла.
Згідно вироку Смілянського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_10 визнано винним та призначено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на два роки.
ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього внука ОСОБА_9 просить стягнути з відповідача ВАТ «Смілянського АТП 17128» моральну шкоду, яка полягає в нервовому напруженні внаслідок стресової ситуації, душевних стражданнях, яких дитина зазнала внаслідок смерті матері, на його користь в розмірі 100 000 грн. та призначити виплати неповнолітньому ОСОБА_9 на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого у розмірі мінімальної заробітної плати до досягнення ним 23-х років, щомісячними платежами та стягнути з відповідача одноразово наперед за три роки 23 400 грн.
ОСОБА_8 просив стягнути з відповідача ВАТ «Смілянського АТП 17128» витрати на спорудження надмогильного пам’ятника в розмірі 20000 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_9 збільшила позовні вимоги і просила при визначені розміру втраченого заробітку в зв’язку зі смертю ОСОБА_8, вираховувати його відповідно до вимог ч. 1 ст. 1197 ЦК України, яка передбачає п’ятикратний розмір мінімальної зарплати. Тобто просила стягувати солідарно з відповідачів ВАТ «Смілянського АТП 17128» та СК «Універсальна» м. Київ по 1600 грн. щомісячно на користь неповнолітнього ОСОБА_9 до досягнення ним 18 років, та стягнути одноразово, за три роки наперед, 58 500 грн. від загальної суми відшкодування, та 100 000 грн. моральної шкоди.
Ухвалами Смілянського міськрайонного суду від 24 грудня 2009 р. та 18 січня 2010 р. були залучені до участі в розгляді справив якості співвідповідачів Черкаська філія СК «Універсальна» м. Черкаси та СК «Універсальна» м. Київ.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 5 травня 2010 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ВАТ СК «Універсальна» м. Київ на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 48450 грн. шкоди, завданої втратою годувальника, 2550 грн. моральної шкоди, а всього - 51000 грн., на користь держави - 493 грн. судового збору та на користь Смілянського УДК – 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнуто з ВАТ «Смілянське АТП 17128» на користь ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, по 650 грн. щомісячними платежами, починаючи з 5 травня 2010 року до досягнення ним 18 років, тобто до 5 січня 2018 року та моральну шкоду в розмірі - 17450 грн.
Стягнуто з ВАТ «Смілянське АТП 17128», розрахунковий рахунок 26008300373 в Ощадбанку 3276, МФО 354659, код 03115436 на користь ОСОБА_8 3500 грн. витрат на спорудження надгробного пам’ятника; на користь держави - 158 грн. судового збору та на користь Смілянського УДК - 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись з рішенням ОСОБА_6, в інтересах малолітнього ОСОБА_7, та ОСОБА_8 подали апеляційну скаргу, в якій просять про зміну рішення у частині збільшення моральної шкоди на користь ОСОБА_9 в розмірі 100 000 грн. та витрат на встановлення надгробного пам’ятника на користь ОСОБА_8 в розмірі 14 780,80 грн., посилаючись на те, що судом неналежно оцінено докази у справі.
Подала апеляційну скаргу на рішення суду і СК «Універсальна», в якій просила про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги тим, що суд невірно застосував норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_6, ОСОБА_8, який підтримав апеляційну скаргу та заперечував проти доводів апеляційної скарги представника СК «Універсальна», представника СК «Універсальна», який частково підтримав свою апеляційну скаргу, не заперечував проти стягнення із страхової компанії моральної шкоди в розмірі 2550 грн. та заперечував проти доводів представника позивачів, заперечення проти доводів апеляційної скарги СК «Універсальна» представника ВАТ «Смілянське АТП-17128», перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги повинна бути відхилені виходячи з наступного.
Судом в ході розгляду справи було встановлено, що 2 квітня 2009 р. ОСОБА_10, який перебував у трудових відносинах з ВАТ «Смілянське АПТ 17128», керуючи належним підприємству автомобілем ГАЗ 32213 , рухаючись по вул. Мазура в м. Сміла, порушив правила дорожнього руху та вчинив наїзд на доньку позивачів ОСОБА_11, яка в результаті цього отримала тілесні ушкодження від яких померла.
Вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_10 визнано винним у скоєнні злочину та призначено йому покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на два роки.
Цим же вироком з ВАТ «Смілянське АТП-17128» на користь ОСОБА_6 (матері загиблої) стягнуто 6089 грн. 84 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, з яких 4545 грн. на поховання, 623 грн. 94 коп. витрат на проведення експертизи, 890 грн. 90 коп. витрат на лікування потерпілої, та 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди. З підприємства на користь ОСОБА_8 (батька загиблої) стягнуто 10 тис. грн. та на користь ОСОБА_12 (чоловік загиблої) стягнуто 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою судової колегії в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 29 вересня 2009 р. вирок суду в частині відшкодування моральної шкоди змінено, стягнуто з ВАТ «Смілянське АТП-17128» на користь ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_12 по 20 тис. на відшкодування моральної шкоди кожному. При цьому в ухвалі колегії було зазначено, що підставою збільшення розміру моральної шкоди, що стягується на користь цих осіб, є й те, що на їх утриманні перебуває неповнолітній син загиблої.
У справі, що розглядається, ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього сина загиблої ОСОБА_8 просила стягнути з відповідачів матеріальну та моральну шкоду, заподіяну йому втратою годувальника.
Погоджуючись з рішенням суду в частині визначення розміру та стягнення з відповідачів на користь неповнолітнього матеріальної шкоди, вона не погодилася з розміром моральної шкоди, визначеної судом у 20 тис. грн., зазначаючи що такий розмір моральної шкоди не відповідає обсягу моральних страждань неповнолітнього.
З такими доводами апеляції колегія суддів не погоджується.
Відповідно до роз’яснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи вказані роз’яснення та встановлені судом обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд, визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь неповнолітнього ОСОБА_8, врахував характер та обсяг душевних страждань неповнолітнього, тяжкість вимушених змін у його житті та виходив з засад розумності та справедливості, тому підстав для зміни рішення в цій частині вимог ОСОБА_6 не вбачається.
Не підлягає до задоволення апеляційна скарга ОСОБА_6 і ОСОБА_8 і в частині вимог про зміну рішення суду в частині визначення розміру витрат на встановлення надгробного пам’ятника.
Згідно з роз’ясненнями, що містяться у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож в даній місцевості.
З матеріалів справи, зокрема з довідок: ПП ОСОБА_13 (а. с. 60) та ПП «Тендер ЮГ» (а. с. 61) вбачається, що на час розгляду справи середня вартість стандартного пам’ятника із граніту із художнім оформленням в м. Смілі Черкаської області становить 2500 грн. та 3500 грн. відповідно.
Тому суд на законних підставах стягнув з ВАТ «Смілянське АТП-17128» на користь ОСОБА_8 3500 грн. витрат на спорудження надгробного пам’ятника.
Не підлягає до задоволення і апеляційна скарга СК «Універсальна».
З матеріалів справи вбачається, що 29 грудня 2008 р. між ВАТ «Смілянське АТП-17128» та ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» був укладений договір про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за яким підприємство застрахувало свою цивільно-правову відповідальність, зокрема стосовно автомобіля, яким керував під час дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_10
За вказаним договором ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю потерпілих становить 51 тис. грн. на одного потерпілого.
Саме в зазначених межах суд стягнув із страхової компанії на користь неповнолітнього ОСОБА_8 матеріальну та моральну шкоду, заподіяну втратою годувальника.
Під час розгляду справи в апеляційному суді представник СК «Універсальна» погодився з рішення суду в частині стягнення з компанії на користь неповнолітнього 2550 грн. моральної шкоди.
Судова колегія вважає, що рішення суду і в частині стягнення із страхової компанії 48450 грн. на користь неповнолітнього ОСОБА_8 страхового відшкодування у зв’язку з втратою годувальника відповідає вимогам закону та встановленим по справі доказам.
Доводи апелянта про те, що в задоволенні позову до страхової компанії в частині стягнення відшкодування у зв’язку з втратою годувальника слід відмовити з тих підстав, що загибла на час дорожньо-транспортної пригоди не працювала та не мала прибутку не можуть бути прийняті до уваги.
З матеріалів справи вбачається, що загибла ОСОБА_8 була зареєстрована як фізична особа-підприємець і останнім часом не отримувала доходи від своєї діяльності, тому суд обґрунтовано, відповідно до вимог ст. 1195 ЦК України, провів розрахунок сум відшкодування, що підлягає стягненню, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляції СК «Універсальна» про те, що суд повинен був врахувати при проведенні розрахунку відшкодування шкоди пенсію, яку отримує неповнолітній ОСОБА_8 у зв’язку з втратою годувальника, зважаючи на те, що ч. 3 ст. 1200 ЦК України передбачено, що особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без врахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника та інших доходів.
В іншій частині рішення суду не оскаржується.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
А тому керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_6, в інтересах малолітнього ОСОБА_7, ОСОБА_8, СК «Універсальна» відхилити, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 5 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9, ОСОБА_8 до Відкритого акціонерного товариства «Смілянське АТП 17128» м. Сміла, Черкаської філії Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» м. Черкаси, Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» м. Київ, 3-тя особа – ОСОБА_10, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без змін.
Ухвала судової колегії набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Л.Ф.Магда