У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Демянчук С.В.
суддів: Василевича В.С., Шимківа С.С.
при секретарі: Приходько Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та закритого акціонерного товариства «Промбуд-11» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Промбуд-11» про стягнення розрахункових виплат та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 листопада 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ЗАТ «Промбуд-11» на користь ОСОБА_1 11449 грн., в тому числі 9542 грн. заборгованості по невиплаченій заробітній платі, 1907 грн. компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Стягнуто з ЗАТ «Промбуд-11» на користь держави судовий збір в розмірі 114,49 грн. та на користь ТУ ДСА в Рівненській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 та ЗАТ «Промбуд-11» подали апеляційні скарги. ОСОБА_1 вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахункових таким, що не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону та відповідач не довів відсутності своєї вини в порушенні строків розрахунків з нею.
Вказує, що ніде у чинному законодавстві не зазначено, що середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати є штрафною санкцією. Несприятливі майнові наслідки, що визначені в ст. 117 КЗпП, за своєю природою є матеріальною відповідальністю підприємства перед працівниками.
__________________________________________________________________
Справа № 22-2172/2010 Головуючий в 1 інстанції: Рогозін С.В.
Категорія: 51 Доповідач: Демянчук С.В.
Тому просила скасувати рішення Рівненського міського суду в частині відмови в задоволенні її позовних вимог на стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахункових за роботу в ЗАТ «Промбуд-11» в сумі 19981 грн..
ЗАТ «Промбуд-11» вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що 28 травня 2009 року ухвалою господарського суду Рівненської області порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Промбуд-11», заборгованість по заробітній платі в сумі 9542 грн. ОСОБА_1 була включена до реєстру вимог кредиторів боржника затвердженого господарським судом Рівненської області № 8/11 від 05 листопада 2009 року.
24 червня 2010 року господарським судом Рівненської області ухвалою у справі № 8/11 затверджено план санації ЗАТ «Промбуд-11».
Зазначає, що згідно вище перелічених документів заборгованість по заробітній платі погашається в першу чергу.
Крім того вказує, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та задовольнив вимогу, яка не була заявлена у позовній заяві, а саме: однією з позовних вимог ОСОБА_1 є стягнення суми заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції в розмірі 11449 грн., а рішенням суду стягнуто з відповідача 1907 грн. компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати.
Також звертає увагу на те, що виплата громадянам суми компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Заборгованість по заробітній платі позивачу сплачена не була, а тому у відповідача не настав обов’язок по нарахуванню та виплаті компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати.
Тому просив рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 листопада 2010 року в частині стягнення 11449 грн. в тому числі 9542 грн. заборгованості по невиплаченій заробітній платі, 1907 грн. компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати скасувати та закрити провадження у справі в частині стягнення сум заборгованості по заробітній платі в сумі 9542 грн. у зв’язку з набранням законної сили рішення суду щодо того ж предмету та тих самих підстав, відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1907 грн. інфляційних збитків у зв’язку з безпідставністю та необґрунтованістю. В іншій частині рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 листопада 2010 року залишити без змін.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримала свою апеляційну скаргу в повному обсязі, а апеляційну скаргу ЗАТ «Промбуд-11» не визнала, вважає висновки суду першої інстанції в цій частині правильними. Просила апеляційну скаргу ЗАТ «Промбуд-11» відхилити, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати залишити без змін.
Представник ЗАТ «Промбуд-11» підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 не визнав, вважає висновки суду першої інстанції в цій частині правильними. Просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахункових залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтованоно виходив зі встановлених обставин того, що відповідач має перед позивачкою заборгованість по невиплаченій заробітній платі, в сумі 9542 грн., тому вимоги про її стягнення підлягають до задоволення.
З матеріалів справи вбачається, і це встановлено судом, що з1968 року ОСОБА_1 працювала в відповідача.
08 вересня 2009 року остання звільнилась з роботи з ЗАТ «Промбуд-11», згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням в зв’язку з виходом на пенсію. На момент звільнення заборгованість ОСОБА_1 по заробітній платі за період з вересня 2008 року по квітень 2009 року становила в сумі 9542 грн.
Окрім того, в зв"язку з затримкою виплати ОСОБА_1 заробітної плати, судом обгрунтовано стягнуто 1907 грн. компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати. Сума компенсації позивачкою підставно обраховано відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року за № 1427 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплат», як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін і останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін в тому місяці, на який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1.
Також правильною вважає колегія суддів і відмову в вимогах про стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку, оскільки в зв"язку з проведенням ліквідаційної процедури / при цьому встановлено, що сума боргу підприємства перед позивачкою внесена до реєстру вимог кредиторів/ , оскільки відсутня вина відповідача в невиплаті вчасно заробітної плати через порушення справи про банкрутство ЗАТ «Промбуд-11».
На підтвердження зазначених висновків в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, зокрема стю.116, 117 КЗпП України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці", Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року за № 1427.
Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства / ст.11 ЦПК України/ суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до норм ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обов'язок доказування і подання доказів процесуальним Законом / ст.60 ЦПК/, покладено на сторони.
Однак, будь-яких належних та заслуговуючих на увагу і спростовуючих висновки суду доказів , сторони суду не надали.
Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
Відповідачем не спростовано проведені розрахунки позивачкою.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, ЦПК України колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та закритого акціонерного товариства «Промбуд-11» відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 листопада 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя: Демянчук С.В.
Судді : Василевич В.С.
Шимків С.С.