АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-6865/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: № 20, 27 Савранський О.А.
Доповідач в апеляційній інстанції Магда Л.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого судді Магди Л.Ф.
суддів Трюхана Г.М., Бабенка В.М.
при секретарі Макарчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" на заочне рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Корсунь-Шевченківського відділення Черкаського головного регіонального управління, Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі Корсунь-Шевченківського відділення про розірвання кредитного договору, вивчивши матеріали справи, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 7 квітня 2010 р. звернулася в суд із позовом до Корсунь-Шевченківського відділення Черкаського головного регіонального управління, Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі Корсунь-Шевченківського відділення про розірвання кредитного договору. В позовній заяві зазначалося, що відповідно до договору кредиту № CSKOGA0000000091 від 22 липня 2008 р. їй банком було надано кредитні кошти у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 40 350 грн., строком на 20 років, тобто до 22 липня 2028 р.
Позивачка зобов’язувалася надавати банку кошти у сумі 641,71 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.
З метою дострокового погашення кредиту, вона здійснювала платежі в більшому ніж належало розмірі (копії квитанцій додаються) на загальну суму 12 257 грн.
Зі свого боку банк не виконав умови договору про надання детальної інформації розрахунку залишку суми заборгованості і вона була позбавлена можливості здійснити дострокове виконання зобов’язання, тому просила суд розірвати з 30 січня 2010 р. укладений кредитний договір № CSKOGA0000000091 від 22 липня 2008 р. між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк" в особі Корсунь-Шевченківського відділення.
Заочним рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 травня 2010 р. позов задоволено, розірвано кредитний договір від 22 липня 2008 р. між ОСОБА_6 та ПАТ КБ "ПриватБанк", згідно якого позивачу був наданий споживчий кредит в розмірі 40 350 грн. на строк до 22 липня 2028 р.
Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ "ПриватБанк" подало апеляційну в якій просить про його скасування і ухвалення по справі нового рішення про відмову позивачці в задоволенні позову про розірвання кредитного договору посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
ОСОБА_6 в засідання колегії суддів не з’явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку, про що свідчить поштове повідомлення про вручення їй повістки 13 листопада 2010 р.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду повинно бути скасовано і по справі ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак заочне рішення суду вказаним вимогам закону в повній мірі не відповідає.
Задовольняючи позов ОСОБА_6 про розірвання кредитного договору, укладеного з ПАТ КБ «ПриватБанк», суд виходив з того, що позивачка виконала умови кредитного договору і повернула кредитні кошти, а банком були істотно порушені умови кредитного договору.
Проте з такими висновками суду колегія суддів не погоджується, оскільки ці висновки не ґрунтуються на належних доказах по справі.
Так, з позовної заяви ОСОБА_6 та матеріалів справи вбачається, що вона отримала в банку кредит в розмірі 40350 грн., а сплатила банку кошти в сумі 12257 грн.
Отже висновок суду про повернення позивачкою кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору не ґрунтується на відповідних доказах по справі.
З наданої банком до заяви про перегляд заочного рішення довідки вбачається, що станом на 8 червня 2010 р. за нею рахується заборгованість за кредитним договором в розмірі 41881 грн. 77 коп.
Розриваючи кредитний договір, суд послався на ст. 651 ЦК України, мотивуючи своє рішення тим, що банком на звернення позивачки не було надано розрахунку залишку суми заборгованості за кредитом і таке порушення умов договору суд вважав істотним.
Між тим, згідно з ч. ч. 1, 2 зазначеної вище норми закону встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Кредитним договором, укладеним між сторонами 22 липня 2008 р., не передбачено розірвання цього договору у разі ненадання банком позичальнику інформації з приводу залишку суми боргу позичальника перед банком.
Як пояснив представник банку під час розгляду справи в апеляційному суді, ОСОБА_6 мала можливість отримати таку інформацію при зверненні до відділення банку, що знаходиться в м. К-Шевченківський, тобто за місцем оформлення і виконання укладеного договору. ЇЇ письмові звернення, які вона направила поштою, згідно з порядком документообігу, визначеним банком, були направлені по місцю знаходження банку в м. Дніпропетровськ.
Ст. 651 ЦК України також не передбачено зазначених у позові підстав для розірвання договору.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_6 та її представник не довели, що порушенням умов договору з боку банку, на яке посилалася позивачка, їй завдано шкоди та вона значною мірою була позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до вимог п. п. 2, 3, ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду повинно бути скасовано і по справі ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову про розірвання кредитного договору.
А тому керуючись ст. 651 ЦК України, ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задовольнити, заочне рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Корсунь-Шевченківського відділення Черкаського головного регіонального управління, Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі Корсунь-Шевченківського відділення про розірвання кредитного договору скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_6 до Корсунь-Шевченківського відділення Черкаського головного регіонального управління, Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі Корсунь-Шевченківського відділення про розірвання кредитного договору відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Л.Ф. Магда