У Х В А Л А  

  22 грудня 2010 року                                                                                    місто Рівне  

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:     головуючого Буцяка З.І.  

суддів Ковальчук Н.М., Мельника Ю.М.,  

з участю секретаря судового засідання Сеньків Т.Б.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства „Ей-І-Ес Рівнеенерго”  на ухвалу судді Рівненського міського суду від 2 серпня 2010 року про забезпечення  позову ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „Ей-І-Ес Рівнеенерго” про визнання неправомірними дій, -  

в с т а н о в и л а :  

Ухвалою судді Рівненського міського суду від 2 серпня 2010 року  забезпечено позов ОСОБА_1 до ЗАТ „Ей-І-Ес Рівнеенерго” про визнання неправомірними дій шляхом заборони ЗАТ „Ей-І-Ес Рівнеенерго” проводити відключення від енергопостачання квартири АДРЕСА_1 до завершення розгляду справи по суті.  

В поданій на це судове рішення апеляційній скарзі ЗАТ „Ей-І-Ес Рівнеенерго”   вказувало на її незаконність, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема ст. 153 ЦПК України. Свої доводи обгрунтовувало тим, що забезпечення позову не є співмірним із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами, оскільки заборгованість позивача за спожиту електроенергію, згідно з показниками приладу обліку, значно перевищує встановлені норми споживання електроенергії, встановлені пільговикам.  

Просить скасувати ухвалу місцевого суду  від 2 серпня  2010 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про забезпечення позову.  

Заслухавши суддю–доповідача, пояснення осіб,  які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.  

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.  

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.  

Пленум Верховного Суду України в постанові „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”  № 9 від 22 грудня 2006 року роз”яснив, що питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії  розгляду  справи) в день надходження заяви.  

З оскаржуваної ухвали вбачається,  що заява про забезпечення позову розглядалася одноособово суддею, натомість з цієї ж ухвали вбачається, що на момент її постановлення провадження у справі було відкрите і справа перебувала на розгляді суду першої інстанції.  

Таким чином, вбачається порушення порядку, встановленого для вирішення заяви про забезпечення позову, передбаченого ст. 153 ЦПК України.  

Наведені обставини дають підстави для скасування ухвали, що оскаржується, й передачі питання на новий розгляд.  

Керуючись ст. ст. 152, 153, 303, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -  

  ухвалила:  

  Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Ей-І-Ес Рівнеенерго”  відхилити.  

Ухвалу судді Рівненського міського  суду  від 02 серпня 2010  року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.  

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.  

    Головуючий  

  Судді: