№ 2-а-1592/10  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                        

13 грудня 2010 р. Малиновський райсуд м.Одеси  

в складі: головуючого судді                     Роїк Д.Я.  

при секретарі         Гриценко А.С.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним  позовом  ОСОБА_1 до молодшого сержанта ІДПС Коблевської Роти Чеверда Віталія Леонідовича, УДАІ м.Миколаїва про скасування постанови ВЕ № 284729 по справі про адміністративне правопорушення,  

  ВСТАНОВИВ:  

  ОСОБА_1   уточнивши свої позовні вимоги,  звернувся в суд з позовом, в якому просить скасувати постанову   ВЕ № 284729   про притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що винесена 20.10.2010р. інспектором ДАІ постанова по ч.1 ст.122 КУпАП за порушення п. 12.4 ПДР є безпідставною та не підтвердженою належними доказами.  

Позивач   ОСОБА_1   у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.  

Представник відповідача   УДАІ м.Миколаїва, молодший сержант ІДПС Коблевської Роти Чеверда Віталій Леонідович   до суду не з'явились, були повідомлені про час та день слухання справи належним чином, поважних причин неявки суду не повідомили  

Відповідно п.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.  

Суд, дослідивши матеріали справи, з урахуванням доводів сторін та допиту свідка, вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.  

В судовому засіданні встановлено, що 20.10.2010р. о 08 годині ранку інспектором ДПС взводу Коблевської роти ДАІ молодшим сержантом Чеверда Віталієм Леонідовичем була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст 122 КУпАП, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 255 грн за те, що позивач, ОСОБА_1 20 жовтня 2010 року біля 08:00 год., керуючи автомобілем PEUGEOT-206 д/н НОМЕР_1, на 71-ому км. автошляху Одеса-Новоазовськ перевищив швидкість, чим порушив п. 12.4 ПДР, що передбачено відповідно ч.1 ст.122 КупАП та на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.  

Після надання позивачем  пояснень з приводу збавлення ним швидкості та невірного показання радалу, інспектор ДПС заповнив бланк протоколу,  та порушуючи порядок розгляду адміністративної справи, інспектор ДПС ухвалив постанову про притягнення до адміністративної відповідальності   ОСОБА_1  

Позивач   ОСОБА_1   безпосередньо в суді пояснив, що 20.10.2010р. він рухався на службовому автомобілі PEUGEOT-206 д/н НОМЕР_1 разом зі своїм колегою ОСОБА_4 по автошляху Одеса-Новоазовськ в напрямку м.Миколїв, рухався я зі швидкістю 90 км/год. Приблизно о 08 годині 00 хвилин на 71-ому км. автошляху попереду автомобіля позивача рухався     автомобіль «MAZDA» та інший транспорт.  В цей час позивача зупинив інспектор ДПС, який тримав в руці прилад для вимірювання швидкості - радар «Іскра», причина зупинки була та, що позивач нібито перевищив швидкість по атошляху Одеса-Новоазовськ, рухався зі швидкістю 90 км/год. Як доказ зазначеного проступку позивача, інспектор пред'явив йому показання радару, на якому можна було побачити число 114, але точний час і транспортний засіб, якому належить ця швидкість прилад не показував. Інспектор ДПС запросив позивача до службового автомобілю для складання матеріалів про вчинення адміністративного проступку, не роз'яснивши права та обов'язки та не запросивши свідка ОСОБА_4, який знаходився поруч та його пояснення не були внесені до адміністративного протоколу.  

На час складання інспектором ДПС протоколу про адміністративне правопорушення, позивач намагався пояснити причини невірного показання радару, але інспектор ДАІ не звернув на це уваги та склав протокол про здійснення правопорушення.  

Допитаний  в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_4 пояснив суду, що він знає позивача по роботі, знаходиться з позивачем у нормальних товариських стосунках, та підтвердив, що 20.10.2010р., вранці,  на трасі Одеса-Миколаїв, в районі населеного пункту с.Федорівка,  під час спілкування позивача з інспектором ДАІ, він знаходився на задньому сидінні автомобіля позивача по діагоналі від водія, та достовірно знає, що в зоні дорожнього знаку населеного пункту, приблизно за 200 м до населеного пункту, позивач знизив швидкість руху з 90 км/год. до 80 км/год., звернувши увагу свідка, що на цій дільниці дороги завжди знаходяться інспектори ДАІ. Після цього позивача зупинили робітники ДАІ та йому показали показання радару, які могли відноситися до автомобілю «MAZDA», який рухався прискорено поперед автомобілю позивача на великій швидкості.  

Тобто під час спілкування з позивачем, учасником дорожнього руху інспектором ДАІ були порушені принципи дотримання законності, передбачений ст.7 КУпАП, а також п. 22.1 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 р.  

Згідно п.22.6 Інструкції роз'яснення порушникові про неправомірність його дій необхідно давати доброзичливо, переконливо і ясно, з посиланням на відповідні вимоги Правил дорожнього руху та інші нормативно-правові акти України у сфері безпеки руху. Інспектором ДАІ цього зроблено не було.  

Зазначену постанову винесено щодо позивача інспектором ДАІ нібито за порушення вимог п. 15.9 Правил дорожнього руху.  

Під час складання постанови інспектор ДАІ припустив наступні порушення законодавства: не виконав вимоги п.1 ст.247 КупАП, згідно якої провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.  

Крім того, він не виконав вимоги ст.280 КУпАП, згідно якої посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, . забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.  

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Таким чином, відсутні докази здійснення позивачем адмінправопорушення.  

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.  

Таким чином, в судовому засіданні не було доведено відповідачем, що показання  приладу вимірювання швидкості зафіксували швидкість руху саме автомобіля позивача, про що також зазначив в поясненнях свідок.  

Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.  

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.  

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.  

Згідно зі ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.  

У зв'язку з тим, що в процесі розгляду справи суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, постанова   ВЕ № 284729   від 20.10.2010 р. про притягнення   ОСОБА_1   до адміністративної відповідальності -підлягає скасуванню, а провадження по справі за адміністративним протоколом - закриттю.  

Керуючись ст.ст.9-12, 19, 70, 71, 99, 158-163 КАС України, ст.ст. 18, 122, 287-289, 293, 251, 294 КУпАП, суд,  

  ПОСТАНОВИВ:  

  Позовні вимоги   ОСОБА_1   задовольнити.  

Скасувати постанову серії   ВЕ № 284729   від 20.10.2010 р. про притягнення   ОСОБА_1   до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, КУпАП, а провадження по адміністративній справі закрити.  

Постанова  оскарженню не підлягає  

  Суддя     Д.Я.Роїк