ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"12" вересня 2006 р. | Справа № 6-28-14/121-06-3234А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Жукової А. М.
суддів : Величко Т.А.
Бойко Л.І.
при секретарі : Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача –Нікодим С.В.
від відповідача –Кучін В.В., Тупчій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємства „Нікодім –С”, м. Одеса
на постанову господарського суду Одеської області
від 28.07.2006р.
по справі № 6-28-14/121-06-3234А
за позовом: Приватного підприємства „Нікодім –С”, м. Одеса
до відповідачів : ДПІ у Суворовському районі м. Одеси
Державного казначейства України
Управління Державного казначейства України в Одеській області
про скасування або визнання нечинними рішень ДПІ у Суворовському районі м. Одеси № 23-1/20948409/452 від 23.03.99 р.; №24-0/3607 від 15.09.99 р. та стягнення з Державного бюджету України в особі УДК в Одеській області 1 529,59 грн.
встановив:
Постановою господарського суду Одеської області від 28.07.06 р. яка підписана 2.08.06 р. (суддя Демешин О.А.) у позові відмовлено. ПП „Нікодим –С” не погодившись із постановою господарського суду, звернулось 31.07.06 р. із заявою про апеляційне оскарження, а 4.08.06 р. –із апеляційною скаргою в якій просить цю постанову скасувати, позов задоволити, скасувати рішення ДПІ у Суворовському р-ні № 23-1/20948409/452 від 23.03.99 р.; №24-0/20948409/1616 від 16.09.99 р. та стягнути з УДК в Одеській області 1 529,59 грн. обґрунтувавши свої доводи порушенням судом норм адміністративного судочинства (ст.4-12;41-45; 49,63, 71 КАСУ) що тягне за собою підстави для скасування судового рішення, та притягнення судді до кримінальної відповідальності.
Представник ДПІ у Суворовському р-ні м. Одеси та УДК в Одеській області просить залишити постанову місцевого суду без змін.
Заслухавши пояснення та розглянувши матеріали справи, встановлено таке.
Актом перевірки №23-1/1129 від 23.03.99 р. приватного підприємства „Нікодим-С” щодо дотримання податкового законодавства за період з 1.07.97 р. по 1.01.1999 р. ДПІ у Суворовському р-ні м. Одеси встановила порушення ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” ст.5 п.5.9, а саме, при розрахунках балансової вартості залишків матеріальних запасів не були прийняті вартість матеріалів у незавершеному виробництві на кінець і початок звітного періоду внаслідок чого підприємство збільшило валові витрати у 4 кв.1997 р. на 0,9 тис. грн; у 1 кв.1998 р. на 11,9 тис. грн.; у 2 кв.1998 р. –15,3 тис. грн та зменшило валові витрати у 3 кв.1998 р. на 7,3 тис. грн.; у кв.1998 р. на 8,1 тис. грн. В результаті цих порушень підприємством зменшено об'єкт оподаткування у цьому періоді. На підставі матеріалів перевірки контролюючим органом донараховано податку на прибуток в сумі 8070 грн. застосовано фінансові санкції в сумі 2421 грн. та пеню –4638,42 грн. про що прийнято рішення № 23-1/20948409/452 від 23.03.99 р.; „Про застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування” (а.с.17-25) Інкасовим дорученням №69 від 24.06.99 р. з р/р ПП „Нікодим –С” списано до бюджету 10590,59 грн. в т.ч. податок на прибуток 5647 грн. та меморіальним ордером №6 від 10.06.99 р. –455, 8 грн. податку на прибуток (а.с.34) За порушення п.4 ДКМУ №8-93 від 21.01.93 р. „Про стягнення не внесених в строк податків та неоподатковуваних платежів – за несплату податку до 6.04.99 р. в сумі 5649 грн. складено акт №24-0/3607 від 15.09.99 р. та прийнято рішення №24-0/20948409/1616 „Про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування , яким визначено до сплати фінансові санкції в розмірі 10% від несвоєчасно перерахованої суми податку ( 5649,0х10%) –564,90 грн.(а.с.35)
За результатами попередньої перевірки підприємства щодо дотримання податкового законодавства за період з 1.04.95 р. по 1.07.97 р. ДПІ у Суворовському р-ні склала акт №23-1/7444 від 10.12.97 р. на підставі якого донараховано ПДВ –195,81 грн; податок на прибуток –347,55 грн., та застосовано фінансові санкції. відповідно 695,10 грн. та 391,62 грн., загальна сума нарахувань склала 2106 грн.
Актом від 2.07.98 р. зустрічної перевірки фактичної сплати донарахованих податкових платежів, фінансових санкцій та пені по акту перевірки ПП „Нікодим-С” від 10.12.97 р. встановлено, що заборгованість підприємства станом на 1.08.98 р. склала 507,15 грн. Переплата по ПДВ склала 138,93 грн., по податку на прибуток –2,23 грн. Крім того, ДПІ при сплаті підприємством платежів у сумі 359,55 грн. на підставі інкасових розпоряджень №358 від 31.12.97 р. та №469 від 31.12.97 р. списала до бюджету 354,48 грн. Загальна сума переплати склала 495,64 грн.( 138,93+2,23+222,48+132), яку обліковано в рахунок погашення податкової заборгованості. Це знайшло своє відображення у акті перевірки №23-1/1129 від 23.03.99 р. (п.1.8) про сплату в повному обсязі платежів по акту від 10.12.97 р.
На підставі документальної перевірки прокуратурою в Суворовському р-ні м. Одеси 26.03.99 р. порушено кримінальну справу проти керівника ПП „Нікодим –С” №2109900015 по ст.148-2 ч.2 Карного Кодексу, що у відповідності з п.2 Положення „Про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби” затв. Наказом ДПАУ №93 від 3.03.1998 р. зареєстр. МЮУ 17.03.98 р. за №176/2616 стало підставою для нерозгляду скарги платника на рішення ДПІ від 23.03.99 р.
Слідчим СО ПМ ДПІ в Суворовському р-ні м. Одеси 10.11.2005 р. прийнято подання про направлення карної справи №2109900015 щодо Нікодима С.В. в Суворовський райсуд м. Одеси для його припинення за відсутності в його діях складу злочину. Постановою Суворовського райсуду від 10.02.06 р. карна справа №2109900015 у відношенні фізичної особи Нікодима С.В. припинено (а.с.31,40)
ПП „Нікодим-С” вважаючи, що контролюючим органом порушено права та охоронювані законом інтереси, 15.03.06 р. звернувся із позовом про скасування (або визнання нечинними) рішення № 23-1/20948409/452 від 23.03.99 р.; №24-0/3607 від 15.09.99 р. та стягнення 143 грн.93 коп. –ПДВ; 236,70 грн. –індексація та річні на суму 143,93 грн. за 7 років; 2,23 грн. –податку на прибуток; 455,80 грн. –податок на прибуток; 598,49 грн. –індексація і річні за 7 років; 600 грн. виплачених фірмі „Трансаудит”.
Уточненням до позову (а.с.75,91) позивач уточнив позовні вимоги та просив: - „ встановити строк для звернення з адміністративним позовом”
- стягнути 944,92 грн. –інфляційні та річні нараховані на 455,80 грн. податку на прибуток.
- витрати по сплаті судового збору –105,37 грн., 22,30 грн. за виготовлення копій документів, 60 грн. витрат на сплату фірмі „Агломаш” по рахунку №ІК13-03 від 24.04.06 р.
ДПІ у Суворовському р-ні м. Одеси заперечуючи доводи позивача у запереченнях проти адміністративного позову пояснила, що відлік строку для звернення з позовом про захист порушених прав та законних інтересів починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. загальний строк для захисту права встановлено три роки. Перевірка суб'єкта підприємницької діяльності здійснена у 1999 році і на день звернення з позовом минуло 6 років. Отже, встановлений строк відповідно до ст.71 ЦК УССР сплинув у 2003 році.
Місцевий суд відмовляючи у позові, вмотивував постанову посиланням на матеріали перевірки, Указ Президента України „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” №817 від 12.09.1998 р. та зазначив, що перевірка суб'єкта підприємницької діяльності проведена з порушенням п.2 цього Указу, а відповідач, відповідно до ст.71 ч.2 КАСУ не надав доказів включення до плану роботи податкової інспекції перевірки дотримання податкового законодавства ПП „Нікодим –С”, не надано письмового рішення керівника ДПІ про проведення такої перевірки та доказів письмового повідомлення ПП „Нікодим –С” за 10 днів до початку перевірки. За таких обставин вимоги позивача про скасування рішення № 23-1/20948409/452 від 23.03.99 є обґрунтованим. Щодо вимог про скасування рішення ДПІ №24-0/3607 від 15.09.99 р. то таке рішення ДПІ не приймалося. Однак, вимоги про скасування акту ненормативного характеру та стягнення коштів не можуть бути задоволені з підстав пропуску строку позовної давності, відповідно до ст.99,100 КАСУ, норм цивільного законодавства.
Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.195 п.3 КАСУ –апеляційний суд не може розглядати вимоги , які не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Отже, підстав для розгляду рішення №24-0/20948409/1616 від 16.09.99 р. на предмет його відповідності чинному законодавству немає, а справа переглядається в межах позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ЗУ „Про державну податкову службу в Україні” (ст.10) державні податкові інспекції здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі, шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Відповідно до п.2 Указу Президента №817/98 від 23.07.98 р. –планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу. Право на проведення планової виїзної перевірки СПД надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення. У акті перевірки від 23.03.99 р. зазначено, що ця перевірка проведена з відома та в присутності директора ПП „Нікодим –С”. Суб'єкт підприємницької діяльності жодним чином не оспорює право контролюючого органу щодо проведення цієї перевірки. Підставами для визнання недійсними (не чинними) та такими, що підлягають скасуванню рішення контролюючого органу є невідповідність його чинному законодавству та /або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт нормативного характеру.
Слід зазначити, що відносини, які виникають між підприємствами, установами, організаціями і державною податковою службою у зв'язку із здійсненням нею своїх контрольних функцій відповідно до ЗУ „Про державну податкову службу” не є цивільно-правовими, а є публічно-правовими, тому строки позовної давності, встановлені ст.71 ЦК УРСР до них не застосовуються. ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (із змінами) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов"язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетом. Підпунктом п.5.2.5 п.5.2 ст.5 цього закону встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. Статтею 15 цього закону встановлені строки давності –1095 днів, які застосовуються у тому числі щодо вимог про оскарження рішення податкового органу. Відповідно до п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 цього закону –заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів ( обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати, або отримання права на таке відшкодування. Відновлення цього строку законом не передбачено.
Позивач звернувся з позовом про скасування акту ненормативного характеру та стягненням із державного бюджету суми переплати поза межами 1095 днів з моменту виникнення підстав для такого звернення.
Також, вимоги про стягнення сум індексації та річних, що є похідними від сум сплачених податків, заявлені з порушенням строку давності.
Приймаючи до уваги, що резолютивна частина постанови відповідає фактичним обставинам справи –підстави для його скасування –відсутні.
Керуючись ст. ст.198,200,205,206,254 КАС України, суд
ухвалив:
Постанову господарського суду Одеської області від 28.07.2006р. у справі №6-28-14/121-06-3234А- залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у місячний термін до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Жукова
Суддя Т.А. Величко
Суддя Л.І. Бойко