ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" вересня 2006 р. м. Одеса

Справа № 25/66-06-1691А

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                     Суддів:    Мирошниченко М.А., Шевченко В. В.,

 

при секретарі   -   Волощук О.О.,

за участю представників:

Від позивача: Бєлих О.В., Галкін В.К.

Від  1 відповідача: не з’явився

Від  2 відповідача: Вдовиченко Г.М.

Від 3 відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі  

апеляційну скаргу ВАТ „Електронмаш”

на постанову господарського суду Одеської області від 29.06.2006 р.

у справі   № 25/66-06-1691А

за позовом  ВАТ „Електронмаш”

до відповідачів:

1.          Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області;

2.          ТОВ „Виробничо –торгова фірма „ЛОТ”,  Одеська область, Овідіопольській район, с.м.т. Овідіополь;

3.          Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області

про скасування рішення Таїровської селищної ради від 28.12.01 р. № 26, розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 01.02.02року та державного акту на право власності на землю

   ВСТАНОВИЛА:

           У лютому 2006 року ВАТ „Електронмаш” звернулося до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області та  ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” про визнання незаконним та скасування рішення Таїровської селищної ради № 26 від 28.12.2001 року „Про оформлення права користування ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” земельною ділянкою площею 0,396 га у зв’язку з переходом до нього права власності на будівлі та споруди, розташовані на цій ділянці, що раніше перебувала в постійному користуванні ВАТ „Електронмаш”, в порядку ст. 30 Земельного кодексу України.

          В процесі розгляду даної справи позивач 12.05.2006 року подав до господарського суду позовну заяву про збільшення позовних вимог до Таїровської селищної ради Овідіопольського району, Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області та ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” про скасування рішення Таїровської селищної ради № 26 від 28.12.2001 року, про скасування розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 01 лютого 2002 року за № 30 та про скасування державного акту на право власності на землю (серія ОД № 033980) від 03.12.2002 року зареєстрованого в книзі записів  державної реєстрації державних актів на право власності на землю за № Р –53 -18, що був виданий ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 01.02.2002 року за № 30 про передачу у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,395 га, яка знаходиться на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що оскаржувані акти є незаконними, суперечать вимогам діючого законодавства та порушують права позивача, як користувача земельної ділянки, розташованої в м. Одесі, пр. Маршала Жукова, 101.

          ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” заперечувала проти позову посилаючись на те, що ніяких порушень законів та підзаконних нормативних актів в процесі укладення договору оренди, договору купівлі –продажу земельної ділянки та отриманні  державного акту на право власності на земельну ділянку ним допущено не було, крім того, позивачем без поважних причин пропущено строк позовної давності для захисту свого права.

          Постановою господарського суду Одеської області від 29.06.2006 р. у справі (суддя Малярчук  І.А.) в задоволенні позову відмовлено повністю з мотивів недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.

          ВАТ „Електронмаш” у поданій до Одеського апеляційного господарського суду  апеляційній скарзі просить зазначену постанову місцевого господарського суду скасувати повністю та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд неправильно та неповно дослідив докази та встановив обставини в справі, порушив та неправильно застосував норми права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.  

          ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” відзив на апеляційну скаргу  не надіслала, а його представник в усних поясненнях в засіданні суду заперечував проти її задоволення вказуючи на безпідставність викладених у ній доводів і просив оскаржувану постанову місцевого господарського суду залишити без змін, вважаючи її законною  і обґрунтованою.

          Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені належним чином, проте Таїровська селищна рада і Овідіопольська райдержадміністрація не скористалися наданим законом правом на участь в судовому засіданні, а від останньої надійшла заява про здійснення апеляційного перегляду справи за наявними в ній матеріалами без участі представника райдержадміністрації.

          29.08.2006 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява ВАТ „Електронмаш” про відвід колегії суддів від розгляду апеляційної скарги заявника в даній адміністративній справі з посиланням на те, що 15.08.2006 року цією колегією суддів була винесена постанова по господарській справі № 25/164-06-4460, якою в задоволенні апеляційної скарги ВАТ „Електронмаш” на рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2006 року було відмовлено. На думку заявника колегія суддів упереджено відноситься до підприємства і це викликає сумнівів в об’єктивному розгляді даної справи.

          В судовому засіданні 05.09.2006 року представники позивача заявили клопотання про відмову від заяви про відвід колегії суддів і просили її не розглядати. Враховуючи, що повноважні представники позивача згідно наданих довіреностей наділені всіма процесуальними правами наданими законом позивачу то колегією суддів клопотання було задоволено і заява про відвід не розглядалася та не вирішувалася.

           Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає з наступних підстав.  

 Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 02.11.1998 року Овідіопольською райдержадміністрацією було видано ВАТ „Електронмаш” державний акт серії 11-ОД № 002676  реєстраційний № Р- 334-98 на право постійного користування 1026 га землі в межах згідно з планом землекористування для розміщення та обслуговування будівель та споруд підприємства.

25.06.2001 року між ВАТ „Електронмаш” (підприємство) та ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” (товариство) було укладено договір згідно якого підприємство безоплатно передає, а товариство приймає належні підприємству, але не використовувані ним за непотрібністю протягом декількох років, цех по виробництву будівельних матеріалів та складські приміщення, розташовані на  території Таїровської селищної ради, Овідіопольського району Одеської області на земельній ділянці площею 0,45 га, яка складає частину земельної ділянки, що знаходиться в користуванні підприємства на підставі державного акту про право постійного користування, виданого Овідіопольською райдержадміністрацією  відповідно до розпорядження від 14.08.1998 р. № 657.

Зазначене в даному договорі нерухоме майно було передано товариству від підприємства за актом приймання – передачі від 30.07.2001 року.

Листом від 18.05.2001 р. № 22/12 ВАТ „Електронмаш” повідомило Овідіопольську райдержадміністрацію про те, що не заперечує проти відводу із земель ВАТ „Електронмаш” земельної ділянки ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” в розмірі 3950 кв. м. згідно з договором безоплатної передачі нерухомого майна.

Наявними у справі копіями технічного паспорту на виробничі та невиробничі будівлі складеного Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації 22.01.2002 року та довідки останнього № 60 від 23.01.2002 року підтверджується, що на земельній ділянці площею 0,395 га розташованій на території Таїровської селищної ради по проспекту Маршала Жукова, 101 знаходилися будівлі та споруди вартістю 40004 грн., а також  незавершене будівництво готовністю 9% та вартістю 2482 грн., а всього загальною вартістю 42486 грн.

28.12.2001 року Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області  на підставі ст. ст. 7, 8, 9, 24, 30 ЗК України, ст. 15 Закону України „Про оренду землі”, ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” було прийнято рішення № 26 про припинення права постійного користування ВАТ „Електронмаш” земельною ділянкою площею 0,395 га, що знаходиться на території Таїровської селищної ради по проспекту Маршала Жукова, 101 у зв’язку з переходом права на цю земельну ділянку до ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” внаслідок придбання останнім у власність розташованих на цій земельній ділянці будівель і споруд; надання ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот”  зазначеної земельної ділянки площею 0,395 га терміном на 3 роки для експлуатації цеху будівельних матеріалів та складських приміщень; укладення з ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” договору оренди зазначеної земельної ділянки площею 0,395 га та встановлення розміру і порядку сплати орендної плати; зобов’язання інженера –землевпорядника внести відповідні зміни до  державного акту на право постійного користування землею реєстраційний № Р-334-98,  виданого 02.11.1998 року ВАТ „Електронмаш” щодо площі землекористування у зв’язку з переходом права на частину земельної ділянки площею 0,395 га до ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” в порядку ст. 30 Земельного кодексу України, та до земельно - кадастрової документації.

На виконання даного рішення посадовими особами Овідіопольської філії ОЦ ДЗК, Овідіопольського районного відділу земельних ресурсів, Таїровської селищної ради та суміжного землекористувача - ВАТ „Електронмаш” було проведено обстеження та встановлення в натурі меж зазначеної земельної ділянки забудованих земель, наданої в  тимчасове користування на умовах оренди ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” для експлуатації цеху будівельних матеріалів та складських приміщень, про що складено відповідний акт від 29.12.1998 року.

За клопотанням фірми від 21.01.2002 року № 14/1 розпорядженням Овідіопольської райдержадміністрації від 22.01.2002 р. № 17 зазначену земельну ділянку було включено до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягають продажу в 2002 році.

25.01.2002 року Овідіопольська райдержадміністрація на підставі ст. ст. 17, 93, 120, 124, п. 12 розділу Х (Перехідні положення) Земельного кодексу України (що набрав чинності з 01.01.2002 року) та за клопотаннями ВАТ „Електронмаш” і ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” прийняла розпорядження № 20, яким припинила право постійного користування ВАТ „Електронмаш” на частину земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,395 га, що знаходиться на території Таїровської селищної ради по проспекту Маршала Жукова, 101 (за межами населених пунктів); надала  зазначену земельну ділянку ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” в короткострокову оренду терміном на 3 роки для експлуатації цеху будівельних матеріалів та складських приміщень; встановила розмір і  порядок сплати орендної плати  та затвердила  умови договору оренди земельної ділянки;  зобов’язала відділ земельних ресурсів внести відповідні зміни до земельно –кадастрової документації.

31.01.2002 року між Овідіопольською райдержадміністрацією (орендодавець) та ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” (орендар) було укладено і нотаріально посвідчено договір оренди  зазначеної земельної ділянки для експлуатації цеху будівельних матеріалів та складських приміщень, терміном на 3 роки.

01.02.2002 року Овідіопольською райдержадміністрацією на підставі ст. ст. 17, 127, 128, 132 п. 12 розділу Х (Перехідні положення) Земельного кодексу України було прийнято розпорядження № 30 про продаж у власність ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” шляхом викупу земельної ділянки площею 0,395 га, на якій розташований об’єкт нерухомого майна цього товариства і яка знаходиться у його користуванні згідно з договором оренди, на території Таїровської селищної ради, пр. Маршала Жукова, 101, для експлуатації цеху  будівельних матеріалів та складських приміщень, та затвердження ціни продажу цієї ділянки і умов договору купівлі –продажу.

На підставі даного розпорядження між Овідіопольською райдержадміністрацією (продавець) та ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” (покупець) 04.02.2002 року було укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі –продажу зазначеної земельної ділянки.

На підставі даного договору  посадовими особами Одеського центру ДЗК, Овідіопольської райдержадміністрації, Овідіопольського районного відділу земельних ресурсів, Таїровської селищної ради та суміжного  землекористувача -  ВАТ „Електронмаш” було проведено встановлення в натурі меж зазначеної земельної ділянки забудованих земель, про що складено відповідний акт від 19.09.2002 року.

На підставі вищезгаданих розпорядження від 01.02.2002 р. та договору купівлі –продажу від 04.02.2002 р. Овідіопольською райдержадміністрацією 03.12.2002 року було видано ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” державний акт серії ОД№033980 реєстраційний № Р -53-18 на  право власності на зазначену земельну ділянку призначену  для експлуатації цеху будівельних матеріалів та складських приміщень.

Рішенням господарського суду Одеської області  від 09.06.2006 року по справі № 9/171-06-5228, яке набрало законної сили, визнано право власності ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” на об’єкти нерухомого майна –виробничі та невиробничі будівлі і споруди загальною площею 38 кв. м., що  знаходяться на спірній земельній ділянці.

20.06.2006 року Овідіопольським РБТІ здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” на зазначене нерухоме майно, що підтверджується витягом № 10993948.

Звернувшись до господарського суду з цим адміністративним позовом позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ВАТ „Електронмаш” не здійснювало будь –яких дій по відчуженню на користь ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” об’єктів нерухомого майна розташованих в. м. Одесі, проспект Маршала Жукова, 101 і як землекористувач не надавало письмової згоди на вилучення в нього та надання в користування земельної ділянки площею 0,395 га на користь ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот”, крім того проект відведення цієї земельної ділянки не був з ним погоджений  взагалі. А з листів КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” та Овідіопольського РБТІ випливає, що станом на 28.03.2006 року нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 101 за відповідачем не зареєстровані.

Проте, такі твердження позивача спростовуються змістом договору безоплатної передачі цеху по виробництву будівельних матеріалів та складських приміщень від 25.06.2001 р., актом приймання –передачі зазначеного в даному договорі нерухомого майна від 30.07.2001 р., технічним паспортом на виробничі та невиробничі будівлі від 22.01.2002 р. та довідкою № 60 від 23.01.2002 р. Овідіопольською РБТІ з котрих вбачається, що на земельній ділянці площею 0,395 га по проспекту Маршала Жукова, 101 на території Таїровської селищної ради знаходяться будівлі і споруди вартістю 40004 грн., а також незавершене будівництво вартістю 2482 грн., рішенням Таїровської селищної ради № 26 від 28.12.2001 року, розпорядженнями Овідіопольської райдержадміністрації № 20 від 25.01.2002 р. та № 30 від 01.02.2002 року, актами встановлення меж земельної ділянки забудованих земель в натурі від 29.12.2001 р. та від 19.09.2002 р. підписаними в тому числі і керівником ВАТ „Електронмаш” як суміжного землекористувача,  а також листом останнього № 22/12 від18.05.2001 р. та технічною документацією Овідіопольської районної філії ДП „Одеський регіональний центр державного земельного кадастру” за 2001 рік.

Посилання позивача на відсутність в балансах підприємства за 2000-2002 р. р. відомостей щодо нерухомого майна, яке було предметом договору від 25.06.2001 року, обґрунтовано судом першої інстанції не були прийняті до уваги.

          Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов’язань на конкретну дату. Відповідно до п. 2 ст. 8  Закону України „Про бухгалтерський облік та  фінансову звітність в Україні” відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. 

          Отже, відповідачі не можуть нести відповідальність за неналежне ведення  бухгалтерського обліку на ВАТ „Електронмаш” та невідображення в своєму балансі факту здійснення даної господарської операції.

          З цих підстав не може бути прийнята до уваги і довідка ВАТ „Електронмаш”  від 20.03.2006 р. № 42/01-79.

          З наданих позивачем наказу Одеського виробничого об’єднання  „Електронмаш” за квітень 1993 року № 174 „Про створення комісії по інвентаризації майна заводу для приватизації”, інвентаризаційного опису № 51 основних фондів та  довідки від 20.03.2006 р.  не випливає, що ці документи були складені в процесі приватизації підприємства та  формування статутного фонду акціонерного товариства.

          Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що позивач невірно тлумачить та ототожнює деякі правові категорії і поняття, що в свою чергу призводить до невірного встановлення і оцінки юридичних фактів та їх наслідків, оскільки виникнення права власності  на майно та реєстрація цього права – це різні поняття.

          Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України „Про власність” об’єктами права власності господарського товариства є грошові та  майнові внески його членів, а також майно набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

          Відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі , якщо не передбачено законом або договором.

          Статтею 49 Закону України „Про власність” встановлено презумпцію правомірного володіння майном, якщо інше не встановлено судом.

          Щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно –то це внесення  відповідного запису до Реєстру прав  власності на  нерухоме майно у зв’язку з виникненням, існуванням або припиненням  права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об’єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів,  коштом особи, що звернулася до БТІ.

          Отже, відсутність реєстрації права власності на нерухоме майно само по собі не свідчить про відсутність у законного власника  такого права.

          Між тим, як вже було зазначено вище,  право власності відповідача на нерухоме майно розташоване на спірній земельній ділянці 20.06.2006 року було зареєстровано Овідіопольським РБТІ, що підтверджується витягом з Реєстру № 10993948.

          Твердження позивача про те, що ВАТ „Електронмаш” не надавало згоди на вилучення в нього спірної земельної ділянки та надання її в користування фірмі спростовуються листом від 18.05.2001 року № 2/12, актами встановлення меж означеної земельної ділянки в натурі від 29.12.2001 року та від 19.09.2002 року складеними за участю суміжного землекористувача -  ВАТ „Електронмаш”, розпорядженням Овідіопольської райдержадміністрації від 25.01.2002 р. № 20, у якому міститься посилання на зазначений лист.

          Та обставина, що лист від 18.05.2001 р. № 2/12 за твердженням позивача не зареєстрований в журналі вихідної кореспонденції ВАТ „Електронмаш” може свідчити лише про неналежне ведення діловодства на підприємстві, а не про відсутність згоди на вилучення земельної ділянки.

          Посилання в означеному листі на договір про безоплатну передачу нерухомого майна, який було укладено пізніше, свідчить про намір ВАТ „Електронмаш” до укладення такого договору на момент видачі цього листа.

Відповідно до ч.1 ст. 29 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990р.) припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.

Частиною 1 ст. 30 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990р.) передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруди разом з цими об’єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження  будівлі та споруди.

Згідно ст. 141 ЗК України (в редакції від 25.10.2001р.), підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать економічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (п.п. 3, 4 ст. 142 ЗК України).

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок (п.2 ст. 127 ЗК України).

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності для потреб, визначених цим кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради. У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір. Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки. Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню Документ про оплату є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації (п. п. 1, 2, 6, 7 ст. 128 ЗК України).

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (п.1 ст.125 ЗК України).

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (п.2 ст.126 ЗК України).

З урахуванням наявних в справі заяви ВАТ „Електронмаш” від 18.05.2001 р. № 22/12 про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,395 га, договору від 25.06.2001 р. та інших документів, прийняття на їх підставі Таїровською селищною радою оскаржуваного рішення № 26 від 28.12.201 року „Про оформлення права користування ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” земельною ділянкою площею 0,396 га у зв’язку з переходом до нього права власності на будівлі та споруди, розташовані на цій ділянці, яка раніше перебувала в постійному користуванні ВАТ „Електронмаш”, у порядку ст. 30 Земельного кодексу України”, а також Овідіопольською районною державною адміністрацію розпорядження № 30 від 01.02.2002 року „Про продаж земельної ділянки шляхом викупу у  власність ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” та видання останньому державного акту на право власності на землю від 03.12.2002 року реєстраційний номер № Р-334-98 було здійснено з дотриманням чинного законодавства та у межах наданих зазначеним органам повноважень.

Таким чином, у позивача відсутнє суб’єктивне матеріальне право або охоронюваний  законом інтерес , на захист якого ним подано позов.

Разом з тим, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших, встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов’язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов’язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов’язаних осіб. Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом (в інтересах якої звернулись з позовом), суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

За таких обставин, правові підстави для визнання оспорюваних актів недійсними відсутні і місцевий господарський суд прийняв законне та правильне рішення про відмову  в  задоволенні позову в зв’язку з його необґрунтованістю

Викладені в апеляційній скарзі доводи позивача не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду та з урахуванням всіх обставин даної справи встановлених господарським судом, не впливають на правильність вирішення даного спору.

Наданий скаржником в судовому засіданні лист Овідіопольської райдержадміністрації  від 06.07.2006 р., в якому міститься посилання на копію державного акту на право постійного користування землею виданого ВАТ „Електронмаш” № Р-41-18 від 12.06.2001 р., не має значення для даної справи, оскільки такий акт в справі відсутній і позивач на  нього не посилався.

Відповідно до ст. 17 ЗК України розпорядження землями державної власності віднесено до повноважень місцевих державних адміністрацій.

          Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

На момент прийняття Овідіопольською райдержадміністрацією оскаржуваного розпорядження та укладення з ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” договору купівлі –продажу земельної ділянки від 04.02.2002 р. на території міста Одеси не було проведено розмежування земель державної та комунальної власності і державний акт, що посвідчував би право комунальної власності на землю, територіальній громаді міста Одеси не виданий. А тому посилання скаржника на те, що спірна земельна ділянка належить до комунальної власності міста Одеси є безпідставним.

Аналіз наявних у справі документів також дозволяє дійти висновку, що на спірній земельній ділянці не знаходилося об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Одеси .

Посилання скаржника на Постанову  Верховної ради України „Про зміну меж  міста Одеси” від 07.02.2002 року № 3064-111 є помилковим, оскільки зазначена постанова не реалізована в установленому законом порядку, що підтверджується листами  Державного комітету України по земельних ресурсах № 14-17-6/1062 від 07.12.2004 р. та № 14-02-7/821 від 09.02.2005 р. з котрих випливає, що реально передачу земель відповідно до цієї постанови не було здійснено, а тому підстав вважати, що спірна земельна ділянка увійшла до складу земель міста Одеси не має.  З цих підстав листи Одеського міського управління земельних ресурсів від 29.06.2006 року та Овідіопольського районного відділу земельних ресурсів без номера та без дати до уваги прийняті бути не можуть, оскільки містять в собі недостовірні дані.

На момент прийняття Овідіопольською райдержадміністрацією оскаржуваного розпорядження, укладення з ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” договору купівлі –продажу земельної ділянки від 04.02.2002 р. та видачі ТОВ „Виробничо-торгова фірма „Лот” державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку від 03.12.2002 року реєстраційний № Р -53-18 спірна земельна ділянка знаходилася у державній власності і Овідіопольська райдержадміністрація мала  повноваження нею розпоряджатися.

Твердження скаржника про те, що про прийняття Таїровською селищною радою оскаржуваного рішення йому стало відомо в червні 2005 року спростовуються його власним листом від 18.05.2001 р. № 2/12, договором від 25.06.2001 року, актами обстеження та встановлення в натурі меж спірної земельної ділянки від 29.12.2001 р. та від 19.09.2002 року складеними за участю повноважного представника позивача та іншими доказами наявними у справі..

Твердження скаржника про те, що  лист від 18.05.2001 р. № 22/12 колишнім керівником акціонерного товариства не підписувався та  не видавався, оскільки останній в цей час знаходився на лікарняному і його посадові обов’язки у зв’язку з цим виконував інший працівник, спростовуються цим листом засвідченим печаткою підприємства, оригінал якого був оглянутий судом в судовому засіданні, та розпорядженням Овідіопольської райдержадміністрації від 25.01.2002 р. № 20, у якому міститься посилання на зазначений лист.

З огляду на викладене надані позивачем додаткові докази суд оцінює критично.

Інші доводи скаржника не мають відношення до предмету спору у справі, а тому не приймаються судом до уваги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви позивача, з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Керуючись  ст.ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254  КАС  України,

колегія суддів

УХВАЛИЛА:

            

        Постанову господарського суду Одеської області від 29.06.2006 року у справі № 25/66-06-1691А залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ „Електронмаш” - без задоволення.

          Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена

у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий  суддя:                                                Бєляновський В.В.

                                                                                          

 Судді:                                                                       Мирошниченко М.А.

                                                                                   Шевченко В. В.