Справа № 1-114-2010р.    

                                                             В  И  Р  О  К    

                                                    І м е н е м     У к р а ї н и    

                27 грудня 2010р. Доманівський  районний суд Миколаївської  області  у  складі:  головуючої  судді  Якименко Л.М.,    

при секретарі  Куш О.П.,    

за участі прокурора Домущея І.В., ст.. пом.прокурора  Бороженка С.А.,

підсудної ОСОБА_1,    

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка  кримінальну справу за обвинуваченням:      

                  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Василівка, Вознесенського району, Миколаївської області,  українки, громадянки України, не одруженої,  не судимої,   пенсіонерки, проживаючої по АДРЕСА_1    

у вчиненні злочину,  передбаченого  ст. 185  ч. 3  КК України,    

                                                             В С Т А Н О В И В :    

                  Підсудна  ОСОБА_1,  близько 16-00год 07.05.2010року, проходячи повз будинку ОСОБА_2, по АДРЕСА_2 зайшла до нього, з метою пообідати, пройшовши веранду будинку, покликала його, не почувши відповіді зрозуміла, що його немає в домі. Виходячи з веранди побачила на столі у веранді гроші,  які вирішила викрасти, тому взяла їх поклала у кишеню  халату і  пішла додому, спричинивши потерпілому матеріальні збитки на суму 850 грн., які були відшкодовані в період досудового слідства.  

                  Допитана в судовому засіданні підсудна  визнала себе винною у вчиненні крадіжки,  показала суду,  що з потерпілим перебуває у дружніх стосунках, часто  приходить у  гості,  07.05.2010року зайшла  з метою пообідати, коли побачила гроші на столі взяла їх, не може пояснити чому,  щиро покаялася   у скоєному, просила суд суворо її не карати, врахувати всі обставини, які пом»якшують її покарання.

                  Вислухавши думку прокурора, який звернувся до суду з клопотанням про обмеження дослідження доказів допитом підсудної та оголошенням  даних, характеризуючи її особу, суд визнав можливим обмежити дослідження  доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким  не  оспорюються, роз»яснивши  учасникам судового розгляду наслідки, передбачені ст.299 ч.3 КПК України.    

               Потерпілий в судовому засіданні показав, що перебуває з ОСОБА_1 у дружніх стосунках, вони часто спілкуються, 07.05.2010 року підсудна також мала зайти  до нього, просив  суворо її не карати,  вона гроші повернула.

             Так, з показань підсудної та потерпілого в суді вбачається, що вини перебувають у дружніх стосунках, часто спілкуються та заходять один до одного, як і 07.05.10р., коли підсудна зайшла до веранди, щоб зустрітися з потерпілим і лише, коли виходила, побачила гроші, які вирішила викрасти.

            За встановлених обставин,  суд приходить до висновку, що дії  підсудної  ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч.3 ст. 185 на ч.1 на ст.185  КК України,    оскільки органами досудового слідства невірно обрана  кваліфікуюча ознака - проникнення у житло з метою крадіжки, що  не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

            Вирішуючи питання про покарання, суд відповідно до ч.1 ст.66 КК України враховує всі обставини, які пом"якшують покарання підсудної:  її  щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину,  повне і добровільне відшкодування збитків, примирення з потерпілим, збіг тяжкого матеріального становища у її сім»ї,  а  також  відповідно  до                ч.2  цієї статті,  суд  визнає  такими  обставинами:  повне  визнання  вини,  пенсійний  вік, стан здоров»я - хворіє,  та  позитивну  характеристику  з  місця   проживання.

             Враховуючи всі обставини справи,  особу  підсудної ОСОБА_1, суд  вважає   можливим  призначити їй покарання з застосуванням  ст.69 КК України.  

               Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд –    

                                                           З А С У Д И В:    

                  ОСОБА_1 визнати винною  у вчиненні  злочину, передбаченого  ст.185 ч.1 КК України і призначити їй  покарання  і  з  застосуванням  ст.69КК України у виді штрафу в сумі 510 (п»ятсот десять) гривень на користь держави.  

                До набрання вироком  законної сили, міру запобіжного заходу  засудженій  залишити без змін – підписку про невиїзд.    

                   На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Доманівський районний суд  протягом 15 діб  з  моменту його проголошення.    

                  Суддя -