Справа №2-259-10р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
13 грудня 2010року Доманiвський районний суд Миколаiвськоi областi
у складi: головуючої суддi Якименко Л.М;
при секретарi Куш О.П;
за участі відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi смт.Доманiвка цивiльну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Миколаївської обласної дирекції до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_5
про відшкодування збитків в порядку регресу,
в с т а н о в и в:
Позивач ВАТ НАСК «Оранта» в особі Миколаївської обласної дирекції звернулося до суду з данним позовом, посилаючись на те, що 01 серпня 2006 р. між товариством та ОСОБА_3 укладено два договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно з якими цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як власника автомобіля КАМАЗ 5300 та причепа НОМЕР_1 застрахована.
24 серпня 2006 р. на 302 км + 950 м автодороги Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода ( далі ДТП) за участю транспортних засобів, належних відповідачу та автомобіля БМВ 523І, належного ОСОБА_5 Внаслідок ДТП автомобілю ОСОБА_5 завдано механічних пошкоджень на суму 14247.45 грн. 13 березня 2007 року ВАТ НАСК «Оранта» сплатило ОСОБА_5 13737.45 грн. страхового відшкодування (з урахуванням 510 грн. франшизи).
Посилаючись на те, що відповідач порушив умови договорів страхування, а саме: своєчасно не повідомив страхову компанію про настання страхового випадку та не надав документів про поважність причин пропущення строку, ДТП сталася з його вини, оскільки він порушив п.31.1 ПДР України, ВАТ НАСК «Оранта» просило стягнути з нього 13737грн.45 коп. в порядку регресу.
У судове засідання представник позивача не з»явився, направив заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність та задовольнити позов.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнали, заперечували проти його задоволення.
ОСОБА_3 суду пояснив, що з поважних прчин в триденний строк не повідомив страховика про настання ДТП: після фіксування ДТП він пізно вночі 25 серпня 2006 р. приїхав до пункту розгрузки - причалу морського порту м.Одеса; через велику чергу на розгрузку зерна він не мав реальної можливості для повідомлення страховика, оскільки не міг залишити завантажений автомобіль без нагляду, мобільного телефону не мав, а у інших водії були розряджені батареї у телефонах. Вантаж він здав лише 1 вересня 2006 р. 2-3 вересня були вихідними днями, 4 вересня 2006 р. він звернувся до завідуючої Доманівським відділенням НАСК «Оранта» та повідомив про ДТП, заяву не написав через відсутність бланку. Довідку про здачу вантажу отримав лише 12 вересня 2006 р. Також зазначав, що постанова судді про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП скасована і провадження по справі закрите через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні, заперечувала проти задоволення позову, зазначаючи, що саме НАСК «Оранта» порушила умови договорів страхування, укладених з ОСОБА_3 Скасована постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, та закриття провадження відносно ОСОБА_3 через відсутність складу адмінправопорушення є доказом відсутності його вини, а тому позивач взагалі не має права регресу до ОСОБА_3
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився.
Заслухавши відповідача, його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що на день виникнення ДТП з участю ОСОБА_3 та ОСОБА_5 між позивачем та відповідачем існували договірні правовідносини, що випливають із двох договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: вантажного автомобіля КАМАЗ 5300 та причепа НОМЕР_1, укладених 01 серпня 2006р. За їх умовами позивач брав на себе обов»язок відшкодувати шкоду, завдану відповідачем, як власником джерела підвищеної небезпеки, третім особам. 24 серпня 2006 р. на 302 км + 950 м автодороги Київ-Одеса сталася ДТП за участю транспортних засобів належних відповідачу та автомобіля БМВ 523І, належного ОСОБА_5 В ДТП було пошкоджено автомобіль ОСОБА_5, позивач цю шкоду покрив, виплативши останньому 13 березня 2007 року - 13737.45 грн. страхового відшкодування (з урахуванням 510 грн. франшизи).
Згідно ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Чатиною 5 ст. 1187 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Частиною 1 ст.1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах , а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Так, в протоколах огляду і перевірки технічного стану - причепу марки ГКБ, та автомобіля КАМАЗ від 24.08.2006 року, належних ОСОБА_3 будь-яких пошкоджень та несправностей інших агрегатів і механізмів не зафіксовано. Вказані протоколи , складені у присутності двох понятих та водіїв, зі сторони яких жодних зауважень не було.
Висновок постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.09.2006 р. суперечить вищевказаним протоколам огляду, де не зазначені будь-які технічні несправності транспортних засобів. Окрім того, вказані протоколи не містять жодних даних щодо пошкодженого колеса.
Постановою Доманівського районного суду 15.01.2008року провадження відносно відповідача закрито через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, тобто суд у своїй постанові зробив висновок про відсутність будь-якої форми вини відовідача в заподіянні шкоди ОСОБА_5 Водій ОСОБА_3 не міг передбачити раптовий розрив однієї із шин, яка до ДТП відповідала вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Таким чином, суддя, що розглядав адміністративний матеріал, не встановив порушення ПДР ОСОБА_3 та вини останнього в скоєні зазначеного ДТП.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
За наявності такого висновку, який має приюдиційний значення, і відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України – у ОСОБА_3 не виникало обов»язку відшкодовувати ОСОБА_5 майнову шкоду, а, відповідно, і у позивача – виплачувати останному страхове відшкодування.
Посилання в позові на те, що незважаючи на закриття адміністративного провадження, відповідачем було допущено порушення ПДР, а саме: перевантаження транспортних засобів, в результаті чого сталася ДТП, суд не може визнати як належний доказ, оскільки, таке стверджування носить характер припущення.
Окрім того, відповідач ОСОБА_3 з поважних причин не повідомив страховика про ДТП в триденний строк, оскільки після фіксування ДТП він пізно вночі 25 серпня 2006 р. приїхав до пункту розгрузки - причалу морського порту м.Одеса; через велику чергу на розгрузку зерна він не мав реальної можливості для повідомлення страховика, оскільки не міг залишити завантажений автомобіль без нагляду, мобільного телефону не мав, а у інших водіїв були розряджені батареї у телефонах, оскільки колона вантажних автомобілів стояла кілька днів. Вантаж він здав лише 1 вересня 2006 р., а 2-3 вересня були вихідними днями. Можливість повідомити про ДТП виникла лише 4 вересня 2006 р., коли він звернувся до завідуючої Доманівським відділенням НАСК «Оранта», але заяву не написав через відсутність бланку. Своєчасно надати довідку про здачу вантажу він не міг, так як отримав її лише 12 вересня 2006 р.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивачем не надані достатні докази в обґрунтування своїх вимог, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.5, 6, 8, 10, 11, 60, 209,212, 214, 215 ЦПК України, суд ,-
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Миколаївської обласної дирекції до ОСОБА_3 про відшкодування завданого збитку в порядку регресу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_5 - - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення, або в порядку, передбаченому ст.294 ЦПК України.
Суддя:
Справа №2-259-10р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
(вступна та резолютивна частини)
13 грудня 2010року Доманiвський районний суд Миколаiвськоi областi
у складi: головуючої суддi Якименко Л.М;
при секретарi Куш О.П;
за участі відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi смт.Доманiвка цивiльну справу за позовом позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Миколаївської обласної дирекції до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_5
про відшкодування збитків в порядку регресу,
Керуючись ст.ст.5, 6, 8, 10, 11, 60, 209,212, 214, 215 ЦПК України, суд ,-
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Миколаївської обласної дирекції до ОСОБА_3 про відшкодування завданого збитку в порядку регресу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_5 - - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Доманівський районний суд протягом десяти днів з дня оголошення , або в порядку, передбаченому ст.294 ЦПК України.
Повний текст рішення буде виготовлено 17.12.2010року
Суддя: