Справа №1-70/2010р.  

В И Р О К  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

 22 жовтня 2010 року, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:

           головуючого – судді Хорошенка В.М.

      при секретарі – Кіняк Т.Ю.

з участю: прокурора – Вівіча О.Г.

представника цивільного позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовті Води кримінальну справу по обвинуваченню:

 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської області, росіянина, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, військовозобов’язаного, раніше не судимого, працюючого сторожем-двірником у дошкільному закладі №33 „Перлинка” Жовтоводського міського відділу освіти, зареєстрованого проживаючим у АДРЕСА_2 фактично проживаючого у АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, -

  ВСТАНОВИВ :  

 Згідно наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Ібоя” (далі – ТОВ „СП „Ібоя”) №150 від 01 серпня 2007 року підсудний ОСОБА_2 був прийнятий на роботу продавцем у структурний підрозділ цього товариства – магазина „Будапешт-13”, розташований по вул. Петровського, 49-а в м. Жовті Води Дніпропетровської області, який здійснює торгівлю будівельними матеріалами.

Фукціональні обов”язки продавця ОСОБА_2 визначені посадовою Інструкцією продавця №1, затвердженої директором ТОВ „СП „Ібоя” 01 березня 2006 року (яка, зокрема, містить розділ „Правила обслуговування покупців”), а порядок прийому продавцем товару та продажу товару за готівку – Інструкцією №4, затвердженою директором ТОВ „СП „Ібоя” (відповідно – розділом №1 „Прийом товару” та розділом №3 „Продаж товару за готівку”), яких ОСОБА_2 повинен був суворо дотримуватися.  

Зокрема, згідно зазначених вище Інструкцій прийом товару провадиться по накладних старшим продавцем відповідного відділу чи продавцем, що його заміщає. Продаж же товару у магазині повинен провадитися таким чином: продавець на відібраний для покупця товар робить виписку (із зазначенням артикулу товару, його кількості, ціни та загальної вартості покупки); ця виписка видається покупцеві, який сам вносить готівкові кошти за покупку в касу магазину; покупець пред”являє касовий чек продавцеві і той відпускає покупцеві оплачений у касі товар, після чого робить запис про продаж у книзі реалізації відділу.  

За характером своєї роботи і покладених на нього обов”язків, у віданні продавця ОСОБА_2 перебували товари відділу №9 магазину, у якому він працював, й з ним (як і з іншими продавцями) було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Окрім того, розпорядженням директора магазину „Будапешт-13” №1 від 10 березня 2008 року на продавців магазину було покладено обов”язок вести суворий облік товарів по закріпленій групі, а ОСОБА_2 був призначений відповідальним за визначену групу товарів і на нього був покладений контроль за виконанням цього розпорядження.  

Внаслідок цього ОСОБА_2 фактично виконував обов”язки старшого продавця відділу, він був наділений правом прийому, доставки, зберігання та розпорядження і продажу товару, що перебував у його віданні, й до того ж самостійно вів облік товару, його залишків та замовляв товар для відділу. При цьому внаслідок відсутності належного контролю за його роботою ОСОБА_2 мав змогу довільно маніпулювати даними про фактичну наявність товару у відділі й приховувати його нестачу.  

Скориставшись цим та свідомо порушуючи встановлені у магазині правила продажу товарів за готівку, ОСОБА_2 на протязі часу з березня 2008 року по 22 червня 2009 року регулярно здійснював продаж товару покупцям мимо каси, а отримані від покупців ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших не встановлених слідством осіб готівкові кошти у касу магазину не здавав, а привласнював їх.  

Діючи таким чином, підсудний ОСОБА_2 у зазначений період часу у приміщенні магазину „Будапешт-13” ТОВ „СП „Ібоя”, розташованого по вул. Петровського, 49-а в м. Жовті Води Дніпропетровської області, відпустив покупцям без плати через касу такі товари що належали ТОВ „СП „Ібоя”: пластикові панелі (білий лак, артикул 36183) в кількості 12 метрів, вартістю 4490,64 грн.; пластикові панелі (білий лак артикул 23966) в кількості 12 метрів, вартістю 4656,96 гри.; ламінат-підлогу (артикул 53673) в кількості 156 штук, вартістю 3912,48 грн.; панель СВС (артикул 54828) в кількості 98,18 метрів, вартістю 1466,73 грн.; панель СВС (артикул 27464) в кількості 44,63 метрів, вартістю 666,70 грн.; панель СВС (артикул 27462) в кількості 47,60 метрів, вартістю 711,15 грн., панель „Верона” (артикул 27503) в кількості 30 метрів, вартістю 570,60 грн.; панель „Верона” (артикул 27507) в кількості 15 метрів, вартістю 285,30 грн.; броньовані двері (артикул 61697), вартістю 1224 грн., плінтус (артикул 62201) в кількості 32,5 метри, вартістю 92,50 грн.; панель „Фіренз” (артикул 27510) в кількості 39 метрів, вартістю 741,78; три дверні коробки, загальною вартістю 1025 гри.; дверне полотно для міжкімнатних дверей (артикул 51644), вартістю 723 грн., пластикова панель (артикул 27513) в кількості 87 метрів, вартістю 1654,74 грн.; пластикова панель (артикул 27517) в кількості 45 метрів, варнтістю 855,90 грн.; а також фурнітура до міжкімнатних дверей (наличники, вкладиші, пластикові профілі і пластикові панелі), загальною вартістю 7268,74 грн.; а загалом – товарів, загальною вартістю 30546 грн. 22 коп., а отримані від покупців гроші за цей товар в касу магазину „Будапешт-13” не здав, а привласнив.

Окрім того, у той же період часу з березня 2008 року по 22 червня 2009 року у тому ж магазині „Будапешт-13”, розташованому по вул. Петровського, 49-а в м. Жовті Води Дніпропетровської області, продавець ОСОБА_2 особисто привласнив товар, що належав ТОВ „СП „Ібоя” і перебував у його віданні, – броньовані двері, вартістю 711 грн. Не здійснивши оплату за ці двері, ОСОБА_2 втайні доставив їх за місцем свого фактичного проживання – у квартиру АДРЕСА_1, де вони й були встановлені.

Таким чином, внаслідок привласнення ОСОБА_2 чужого майна, яке перебувало в його віданні, власнику майна ТОВ „СП „Ібоя” було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 31 257 грн. 22 коп.

 Підсудний ОСОБА_2 у судовому засіданні винним себе не визнав, заявивши, що ніколи не привласнював готівкові кошти, отримані ним від покупців, а встановлені у нього дома броньовані двері він у квітні 2008 року зі скидкою купив у магазині „Будапешт-13”, однак квитанція про оплату у нього не збереглася.

Даючи показання у суді, ОСОБА_2  визнав, що з березня 2008 року він фактично виконував обов”язки старшого продавця дев”ятого відділу магазину „Будапешт-13”. У зв”язку з цим товар відділу знаходився у його віданні, він вів його облік, робив замовлення товару і приймав його. Він був обізнаний з порядком продажу товарів за готівку, і знав, що оплата за товар може здійснюватися тільки через касу. Продаж товару зі скидкою провадився тільки через адміністратора магазину. Однак він (як і інші продавці відділу) не завжди дотримувався цього порядку. Час від часу, на прохання постійних покупців (які намагалися зекономити свій час), він відбирав та відпускав їм товар за готівку, яку потім сам вносив у касу. Касові чеки такі покупці (у тому числі – й  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.) забирали у нього тоді, коли це їм було потрібно для звітності. Однак отримані від покупців гроші він завжди вносив в касу і не привласнював їх. Про те, що у відділу є нестача товару і якого саме, він знав давно, але приховував її, у тому числі – й при щорічній інвентаризації на початку січня 2009 року).  Так як викрився факт порушення ним 20 червня 2009 року встановлених правил продажу товарів, коли він продав постійному покупцеві товар зі знижкою без узгодження цього з адміністратором магазину, і сам вніс гроші в касу, було проведено перерахунок залишків товару, і виявилася значна недостача. Як на загальних зборах працівників магазину, так і у подальших своїх поясненнях та розписках він визнавав, що нестача трапилася з його вини, бо він відпускав товар мимо каси, за готівку, яку привласнював, але робив він це вимушено, під психологічним тиском, що чинився на нього.  Підсудний ОСОБА_2 також визнав, що на початку 2009 року він потай вивіз з магазину до себе додому 5 упаковок ламінат-підлоги, за яку у касу гроші не вніс, і яку збирався покласти у себе у квартирі. Згодом, коли з”являться гроші, він збирався оплатити у магазині цю ламінат-підлогу. Коли ж у червні 2009 року вииявився і цей факт, він повернув ламінат-підлогу до магазину.

Однак, не дивлячись на заперечення своєї вини підсудним, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину при викладених вище у вироку обставинах підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що працює директором структурного підрозділу ТОВ СП «Ібоя» м.Жовті Води, а саме – магазину «Будапешт-13», який розташований у м. Жовгі Води по вул. Петровського, 49-а. Відповідно до наказу директора ТОВ СП «Ібоя» №150 від 01 серпня 2007 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в магазин «Будапешт-13» на посаду продавця й з ним (як і з іншими продавцями) було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Товар в магазин «Будапешт-13» надходить зі складу ТОВ СП «Ібоя» у м. Дніпропетровську. Відповідно до розділу 1 внутрішньої інструкції №4, затвердженої директором ТОВ СП «Ібоя», прийом товару в мережі магазинів «Стройцентр»  та «Будапешт» проводить старший продавець або продавець, що його заміщає. Прийом товару проводиться відповідно до накладних. При прийомі товар перевіряється по кількості, якості, відповідністю артикулів. У випадках недостачі, зміни або пересортиці товару, продавець доводить це до відома адміністратора або директора, і в їхній  присутності проводиться повторний перерахунок та перевірка товару. При невідповідності з даними, зазначеними у приходній накладній, складається службова записка, яка передається в бухгалтерію підприємства. Товар, що поступає, також перевіряється на наявність браку. Після прийому товару проводиться  його передпродажна підготовка і викладка товару в торгових залах. Усі приходні накладні заносяться бухгалтером або адміністратором в комп”ютер (в програму GROSSBEE), після чого необхідно виконати ще й інші перевірочні дії: звірити суми накладних, перевірити найменування товару, артикули, одиниці виміру, класифікатор, коефіцієнт переводу, країну виробника, провести звірку цін прайс-листа GROSSBEE з файлом ZENA, і при невідповідності перевірити по наказам, й внести відповідні коригування. Після цього роздруковуюгься цінники, які передаються у відповідний відділ.  

Свідок ОСОБА_6 також зазначила, що продаж товару за готівку повинен проводитися лише у порядку, визначеному у розділі 3 внутрішньої Інструкції №4, затвердженої директором ТОВ „СП „Ібоя”. Зокрема, при продажі товару за готівку продавець повинен переконатись в його достатній кількості, і якщо товар зберігається на складі, то винести його зі складу і показати покупцю, щоб той мав змогу переконатися в якості товару, що купується. Після цього продавець робить виписку на товар, що купується, де вказує номер відділу, артикул і ціну товару, ціну та загальну вартість покупки. ОСОБА_2 був добре обізнаний з діючими у магазині правилами прийому, зберігання та продажу товарів. Він проявив себе з хорошої сторони, грамотним продавцем, і тому своїм розпорядженням від 10 березня 2008 року вона визначила його старшим серед продавців відділу №9, і ОСОБА_2 був призначений відповідальним за визначену групу товарів, й саме на нього був покладений контроль за виконанням цього розпорядження. Внаслідок цього ОСОБА_2 був наділений правом прийому, доставки, зберігання та розпорядження і продажу товару, що перебував у його віданні. До того ж він самостійно вів облік товару, його залишків та замовляв товар для відділу. Таким чином, ОСОБА_2 мав змогу довільно маніпулювати даними про фактичну наявність товару у відділі й приховувати його нестачу.  

З приводу виявлення недостачі будівельних матеріалів у відділі №9 магазину «Будапешт-13» свідок ОСОБА_6 пояснила, що 22 червня 2009 року вона отримала від адміністратора магазину «Будапешт-13» ОСОБА_7 службову записку про те, що у суботу, 20 червня 2009 року продавцем ОСОБА_2 було здійснено розрахунок по касі із знижкою за продаж товару постійному покупцеві ОСОБА_8, без обов”язкового підпису адміністратора магазину. В магазині дійсно існує система знижок для постійних клієнтів, і ОСОБА_9 дійсно є постійним клієнтом магазину «Будапешт-13». Така знижка надається адмінстратором магазину в залежності від суми придбаного товару. У даному ж випадку з”ясувалося, що 20 червня 2009 року продавець ОСОБА_2, грубо порушуючи встановлені у магазині правила розрахунків і надання знижок, особисто отримав від постійного покупця ОСОБА_9 гроші за товар, і попросив касира ОСОБА_10 прийняти розрахунок від нього, а не від покупця, який поспішає. Касовий чек та решту (здачу) в сумі 27 грн. ОСОБА_2 взяв собі. Окрім того, на порушення встановлених правил продавець ОСОБА_2 особисто, без погодження з адміністратором магазину, надав покупцеві ОСОБА_8 знижку. ОСОБА_2 був невдоволений тим, що йому пред”являють претензії з цього приводу і 24 червня 2009 року заявив про свій намір звільнитися з роботи. У зв”язку з цим 30 червня 2009 року за участю ОСОБА_2, старшого продавця ОСОБА_11, продавця відділу №9 ОСОБА_12 вона розпочала проводити вибірковий перерахунок товару по відділу №9, але що до цього ОСОБА_11 та ОСОБА_13 повідомили їй про свої підозри щодо можливої недостачі. Кожен з учасників перерахував певний товар, і повідомляв їй дані про його кількість, і тут з”ясувалося, що ОСОБА_2 надає неправдиві дані: вказує на більший залишок товару, ніж це було в дійсності: він добре знав, які ж залишки того чи іншого товару повинні бути за обліковими даними, і називав їй саме такі дані, які насправді виявилася неправдивими. Зокрема, він повідомив такі дані стосовно ламінат-підлоги, а коли вони всі перерахували її справжній залишок, то виявилося, що ОСОБА_2 намагався прихровати недостачу ламінат-підлоги на суму майже в 5000 грн. Навіть при вибірковій перевірці по деяким категоріям товарів виявилася значна недостача, на суму близько 20 000 грн., і тому увечорі того ж дня були проведені загальні збори працівників магазину, на яких були присутніми 18 чоловік. На цих зборах ОСОБА_2 добровільно, і досить несподівано, заявив, що саме він винен у недостачі, й бере на себе обов”язок погасити цю недостачу. Про це він написав розписку.

Свідок ОСОБА_6 показала, що у зв”язку з цим вона вирішила зробити ревізію – повний перерахунок товарів по відділу №9, який провадився до 07 липня 2009 року. При цьому, ще до перерахування того чи іншого товару ОСОБА_2 сам повідомляв, яка ж дійсна кількість цього товару, і скільки його насправді не вистачає, тобто повідомляв такі відомості, які може знати лише особа, яка безпосередньо причетна до утворення недостачі. В результаті проведено перерахнку було виявлено недостачу будівельних товарів на загальну суму понад 28 тисяч гривень. ОСОБА_14 погодився із вказаною сумою, але при цьому свого підпису на відомості ревізії відмовився поставити. При цьому ОСОБА_2 обіцяв повернути вказану суму до 07 липня 2009 року, але цього не зробив, і вона була змушена повідомити про виявлену недостачу керівництво ТОВ СП «Ібоя», яке створило комісію для проведення повної ревізії усього магазину. Така ревізія була проведена 13 липня 2009 року, і під час її проведення по відділу №9 було вияввлено недостачу товарів на загальну суму понад 31 тисяча гривень. Також з”ясувалося, що ОСОБА_2 таємно присвоїв і відвіз додому п”ять упаковок (40 штук) ламінат-підлоги, яку він згодом повернув до магазину. Окрім того, ОСОБА_2 (що він визнав сам, і що дійсно підтвердилося) таємно привласнив, відвіз додому і встановив у себе в квартирі броньовані двері, вартістю 711 грн. ОСОБА_2 визнав, що приймав готівкові кошти безпосередньо від покупців, і в касу їх не вносив, а привласнював. Він надав письмові пояснення про обставини утворення недостачі та написав розписку, у якій зобов”язався погасити виявлену недостачу протягом двох місяців, але це зобов”язання так і не виконав, погасив недостачу лише частково. Тому керівництвом ТОВ СП „Ібоя” матеріали стосовно недостачі було передано до правоохоронних органів.                         У подальшому, 12 жовтня 2009 року у зв”язку з втратою до нього довіри ОСОБА_2 був звільнений з роботи на підставі ч.2 ст. 41 КЗпІІ України.  

Крім того, свідок ОСОБА_6 повідомила, що у робочому столі відділу №9 були виявлені виписки на товар, які були власноручно складені ОСОБА_2 У цих виписках були зазначені товари (в основному для продажу із знижкою для постійних покупців), проте жодна із вказаних виписок не була надана ні до бухгалтерії, ні до каси магазину «Будапешт-13», й гроші, отримані ОСОБА_2 від покупців по зазначених виписках до каси магазину від ОСОБА_2 не поступили, тобто він їх привласнив. У вказаних виписках зазначений товар, відсутність якого саме й була виявлена під час ревізії.  

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що працює адміністратором в магазині «Будапешт-13». В її посадові обов”язки входить: ведення обліку товару, проведення ревізій, викладка товару, контроль за роботою продавців та інше. Відповідно до посадової інструкції продавця магазину «Будапешт-13», затвердженої директором ТОВ СП «Ібоя», продавець в ході продажу будівельних товарів, зобов”язаний запропонувати покупцю магазина «Будапешт-13» товар, підрахувати суму вказаного товару, якщо клієнтом вказано кількість. Далі продавець повинен зробити виписку, у якій вказується найменування, артикул, цього товару, кількість, ціна, сума, дата виписки і підпис. Після цього, продавець надає покупцю вказану виписку, і покупець по ній оплачує відібранийтовар у касі магазину, після чого повертається із чеком без виписки до продавця для того щоб отримати проплачений товар. Продавцю заборонено приймати від покупця задатки, застави та гроші на руки. Виписка залишається на касі. В свою чергу, продавець перевіряє касовий чек та, по вимозі покупця, повинен загрузити проданий товар на транспортний засіб. Після закінчення обслуговування покупця продавець повинен здійснити запис про продаж в книзі реалізації товару. Кожен відділ має свою книгу реалізації товару. Вказані книги заведені для звірки, в кінці дня книга реалізації товару звіряється із касою магазину «Будапешт-13». В магазині існує система знижок для постійних клієнтів. Крім того, в магазині покупцям надається знижка в залежності від суми придбаного товару. При цьому на складених виписках необхідний підпис (тобто погодження) адміністратора або директора магазину. Також відпускається із знижкою товар, який дещо пошкоджений, при цьому складається акт вибраковки, який підписується адміністратором або директором магазину.  

Свідок ОСОБА_7 також пояснила, що 22 червня 2009 року вона подала директору магазину «Будапешт-13» ОСОБА_6 службову записку про те, що у суботу 20 червня 2009 року було здійснено розрахунок по касі із знижкою на ім”я постійного покупця ОСОБА_8 без погодження з нею, як адміністратором. Так, 20.06.2009 року близько 12 год. 00 хв. продавець ОСОБА_2 надав їй (ОСОБА_7) виписку на покупку ОСОБА_8 товару зі знижкою. При цьому ні її (ОСОБА_7) підпису, ні підпису директора магазину не було. Вона пояснила ОСОБА_2, що той не повинен був цього робити, тобто особисто брати від покупця гроші, і це є грубим порушенням інструкції та встановлених правил. ОСОБА_2 відповів, що покупець поспішав, і не хотів стояти в черзі біля каси. Вона заявила,  що ОСОБА_8 з приводу знижок на товар міг підійти звернутися особисто до неї. Від касира магазину ОСОБА_10 вона дізналася, що фактично покупка ОСОБА_8 була зроблена ще близько 10 години ранку. Натомість, з незрозумілих причин касир ОСОБА_10 на порушення встановлених правил провела по касі виписку ОСОБА_2 без її (ОСОБА_7) підпису або підпису директора. ОСОБА_15 20.06.2009 року наполегливо декілька разів просив її, як адміністратора, все-таки підписати вказану виписку.  

Свідок ОСОБА_7 також зазначила, що з 27.06.2009 року по 12.07.2009 року перебувала у відпустці, а коли приступила до роботи, то дізналася, що у відділі №9 виявлена велика недостача, яка утворилася внаслідок того, що продавець ОСОБА_2 безпосередньо відпускав товар покупцям мимо каси, а отримані від них гроші привласнював. Про це ОСОБА_2 заявив на загальних зборах колективу.  13.07.2009 року з м. Дніпропетровська прибули члени комісії, створеної керівництвом ТОВ СП „Ібоя”, які провели повну ревізію всього магазину, в ході якої в магазині «Будапешт-13» виявлено недостачу будівельних товарів на загальну суму понад 31 000 гривень. Також з”ясувалося, що ОСОБА_2 тайком вивіз ламінат-підлогу та броньовані двері до себе додому (де вони й були виявлені). ОСОБА_2 надав письмові пояснення ревізорам із м. Дніпропетровськ а про обставини утворення недостачі та написав розписку про те, що зобов”язується повернути гроші. Будь-якого тиску ніхто на ОСОБА_2 не чинив, і всі пояснення та розписки він писав добровільно й власноруч. У жовтні 2009 року ОСОБА_2 був звільнений з роботи у зв”язку з тим, що колектив магазину висловив йому недовіру.  

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що працює касиром в магазині «Будапешт-13». В її посадові обов”язки входить, окрім іншого, прийом грошей від покупців магазину, видача касових чеків. Відповідно до встановлених у магазині правил, продавець при продажу товарів зобов”язаний запропонувати покупцеві товар, підрахувати суму відібраного покупцем товару. Далі продавець повинен зробити виписку, у якій вказується найменування, артикул, цього товару, кількість, ціна, сума, дата виписки і підпис. Після цього, продавець надає покупцю вказану виписку, і покупець по ній оплачує відібранийтовар у касі магазину, після чого повертається із чеком без виписки до продавця для того щоб отримати проплачений товар. Продавцю заборонено приймати від покупця задатки, застави та гроші на руки. Виписка залишається на касі. В свою чергу, продавець перевіряє касовий чек та, по вимозі покупця, повинен загрузити проданий товар на транспортний засіб. Після закінчення обслуговування покупця продавець повинен здійснити запис про продаж в книзі реалізації товару. Кожен відділ має свою книгу реалізації товару. Вказані книги заведені для звірки, в кінці дня книга реалізації товару звіряється із касою магазину «Будапешт-13». В магазині існує система знижок для постійних клієнтів. Крім того, в магазині покупцям надається знижка в залежності від суми придбаного товару. При цьому на складених виписках необхідний підпис (тобто погодження) адміністратора або директора магазину. Також відпускається із знижкою товар, який дещо пошкоджений, при цьому складається акт вибраковки, який підписується адміністратором або директором магазину. Вона, як касир, дотримувалася встановлених правил продажу товарів, і приймала гроші лише від покупців.

Водночас свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні визнала, що 20 червня 2009 року трапився єдиний випадок, коли вона прийняла гроші за виписаний (зі знижкою) товар не від покупця, а безпосередньо від продавця ОСОБА_2 При цьому надання знижки не було узгоджено ні з адміністратором, ні з директором магазину. Однак вона піддалася на наполегливі умовляння ОСОБА_2 (який посилався, що покупець ОСОБА_8 дуже поспішав), прийняла від продавця гроші, провела платіж по касі, а чек решту (27 грн.) видала безпосередньо продавцеві ОСОБА_2, хоча не мала права так робити. Цей факт викрила адміністратор магазину ОСОБА_7, яка подала з цього приводу службову записку. У зв”язку з цим було проведено вибірковий перерахунок товару по відділу №9, де старшим продавцем був ОСОБА_2 Було виявлено велику, на суму близько 20 тисяч, недостачу, і з цього приводу увечорі 20 червня 2009 року відбулися загальні збори працівників магазину , на яких продавець ОСОБА_2 зізнався, що відпускав товар покупцям мимо каси, а отримані від них гроші привласнював. Він зобов”язався погасити цю недостачу. Після цього було проведено повний перерахунок товарів по відділу №9, і сума недостачі стала ще більшо., а остаточний її розмір, понад 30 тисяч гривень, було встановлено при проведенні 13 липня 2009 року ревізії всього магазину.

Свідки продавці магазину „Будапешт-13” ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_12, а також працівники служби економічної безпеки ТОВ „СП „Ібоя” ОСОБА_20 та ОСОБА_21 у судовому засіданні підтвердили покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 і семешко Т.А., та далі по своїй суті аналогічні покази.

Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили, що являються постійними покупцями товарів у магазині „Будапешт-13” і на протязі часу з березня 2008 року по липень 2009 року їх часто обслуговував продавець ОСОБА_2, з яким у них налагодилмся добрі стосунки і якому вони довіряли, навіть (щоб зекономити власний час) робили йому попередні замовлення необхідних їм товарів по телефону. Неопоодинокими були випадки, коли вони розраховувалися за товар не через касу, а передавали гроші безпосередньо ОСОБА_2 При цьому вони повідомляли йому, чи буде їм потрібен касовий чек чи ні. У тих випадках, коли чек їм потрібен не був, ОСОБА_2 чек їм потім і не видавав. Чи вносив у таких випадках ОСОБА_2 гроші до каси, чи залишав їх собі, їм невідомо.

Викладене підтверджується й дослідженими у судовому засіданні письмовими та речовими доказами, зокрема:

- копією Інструкції №4 про облік та звітність у мережі магазинів „Стройцентр” та „Будапешт” ТОВ СП „Ібоя” (т.2 а.с. 58-62);

- копією  Інструкції №4 про стандарти та принципи обслуговування у мережі магазинів „Стройцентр” та „Будапешт” ТОВ СП „Ібоя” (т.1 а.с. 93-98);

- копією договору про повну матеріальну відповідальність з особистим підписом ОСОБА_2 (т.1 а.с. 57-60);

- повідомленням Криворізького відділу державної служби охорони про те, що не зафіксовано жодного випадку проникнень до приміщення магазину „Будапешт-13” і спрацювань охоронної сигналізації у магазині (т.1 а.с. 90);

- копією інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей у магазині „Будапешт-13” при проведенні ревізії 13 липня 2009 року (т.1 а.с. 5-47);

- аудиторським висновком від 25 серпня 2009 року, згідно якого документальне оформлення інвентаризацій як на 02.01.2009 року, так і на 13.07.2009 року у магазині „Будапешт-13” ТОВ „СА „Ібоя” проведено у відповідності з діючим законодавством, й підтверджено суму нестачі у цьому магазині у розмірі 31 257 грн. 22 коп. (т.1 а.с. 66-69);

- власноручними розписками ОСОБА_2 від 30 червня 2009 року (т.1 а.с. 132) і від 13 липня 2009 року (т.1 а.с. 49), у яких він бере на себе обов”язок погасити недостачу, яка утворилася з його вини;

- протоколом від 11 лютого 2010 року огляду броньованих дверей, привласнених ОСОБА_2 і встановлених за місцем його проживання у квартирі АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 64-66);

- виписками на продаж товарів зі скидкою, виконаними продавцем ОСОБА_2, які не було здано касиру, що свідчить про те, що оплата по ним через касу проведена не була (т.1 а.с. 203-210).    

Тому суд, о цінивши докази по справі у їх сукупності, вважає, що у судовому засіданні встановлено винність підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, як привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні.  

При цьому суд вважає, що органом досудового слідства і прокурором дії ОСОБА_2 без достатніх для того підстав кваліфіковано за ч.3 ст. 191 КК України за ознакою повторності. Як встановлено судовим розглядом справи, ОСОБА_2 вчинив продовжуваємий злочин, і, діючи з єдиним умислом, розкрадав чуже майно впродовж тривалого часу. Це ж фактично зазначено й у тексті пред”явленого ОСОБА_2 обвинувачення. У разі ж, якщо вважати, що кожний випадок привласнення ОСОБА_2 чужого майна є самостійним злочином, а сукупність таких випадків утворює повторність, органу досудового слідства необхідно було б установити, довести та зазначити в обвинуваченні, об”єктивну сторону кожного такого окремого злочину (дату, час, місце, спосіб, найменування привласненого майна та його вартість та ін.).

Тому суд вважає за необхідне виключити кваліфікуючу ознаку повторності злочину, і перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.3 ст. 191 КК України на ч.1 ст. 191 КК України.

При  призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості; дані про особу винного, який вперше притягнутий до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, частково відшкодував заподіяну шкоду, а також конкретні обставини вчинення ним злочину, зокрема те, що цьому в значній мірі сприяли недоліки в організації обліку товарно-матеріальних цінностей та відсутність належного контролю у ТОВ „СП „Ібоя” за діями працівників, зайнятих обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей.

З урахуванням викладеного суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без відбування покарання, і його можна на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням.

Вирішуючи цивільний позов, заявлений по справі ТОВ „СП „Ібоя”, суд враховує, що у відповідності зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх повне відшкодування. Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи, що під час судового розгляду справи цивільним позивачем було зменшено розмір своїх позовних вимог, зокрема було заявлено про відмову від раніше заявленої вимоги про відшкодування витрат на оплату аудиторських послуг, суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню в межах розміру шкоди, заподіяної винними діями ОСОБА_2 і встановленої у цьому вироку вище. При цьому слід врахувати, що ОСОБА_2 на відшкодування збитків було внесено в касу магазину: 23 липня 2009 року – 1081 грн. 08 коп. (т.1 а.с. 215), а 27 липня 2009 року – 720 грн. 72 коп. (т.1 а.с. 214), а загалом – 1801 грн. 80 коп. Тому розмір відшкодування підлягає зменшенню на цю суму, а цивільний позов підлягає частковому задоволенню у сумі: 31257,22 – 1801,80 = 29455,42 (грн.).  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

  ЗАСУДИВ :  

 ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст. 191 КК України і призначити йому покарання за цим законом у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням його на 2 (два) роки права обіймати посади, пов”язані з матеріальною відповідальністю.

На підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання у вигляді обмеження волі ОСОБА_2 звільнити з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки і відповідно до ст. 76 КК України зобов”язати його: періодично з”являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти цю інспекцію про зміну свого місця проживання і роботи; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання цим вироком законної сили залишити без змін – підписку про невиїзд.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Ібоя” про відшкодування збитків, заподіяних злочином, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Ібоя”  29 455 грн. 42 коп.

Речові докази: документи (виписки на продаж товару), що знаходяться в самій справі (т1 а.с. 203-210), – залишити в справі; броньовані двері, що знаходяться у ОСОБА_2 – залишити ОСОБА_2

Строк оскарження вироку 15 діб до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтоводський міський суд.

 Суддя: