Справа № 2а-5810/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 року, суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Івасюта Л.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести перерахунок пенсії, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести перерахунок пенсії.
Статтею 49 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії, б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
В ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» чинної з 22 травня 2008 року, передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
В статті 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка також набрала чинності з 22 травня 2008 року, визначено, що особам віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Із змісту ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначені розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 28. 05. 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, на підставі якої здійснювалось нарахування пенсії позивачу, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, чинної з 22.05.2008 року, у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Тому суд вважає незаконною відмову відповідача у перерахунку пенсії позивачу в разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Статтею 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Оскільки до 22.05.2008 року діяли зміни, внесені Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про неправомірність дій УПФ в м. Луцьку та зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату позфвачу державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяної здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 26 травня 2010 року до 26 листопада 2010 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 184506. Позивачу встановлена 2 група інвалідності у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з ліквідацією.
Таким чином суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 183-2 КАС України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
в и р і ш и в :
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку провести перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 основного розміру пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком згідно ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи„ та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 50 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 26 травня 2010 року до 26 листопада 2010 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти з дня отримання копії постанови.
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта