Справа  №2а-320/10  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  15 листопада 2010 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:  

  головуючого: судді     -     Попова В.В.,  

  при секретарі       -     Ладухіній І.С.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1     до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецького районі м. Кривого Рогу, донарахування сум підвищення до пенсій дітям війни та виплату недоотриманої суми, -  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просить суд відновити йому пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав і інтересів, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати протягом періоду часу з 01 січня 2007 року по 01 жовтня 2010 року державної соціальної підтримки дітей війни у вигляді підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, у відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язати відповідача донарахувати та виплатити на його користь недоотриману внаслідок невиконання вимог Конституції України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  суму підвищення до пенсії дітей війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період часу з 01.01.2007 року по 01.10.2010 року суму підвищення до пенсії дітей війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у розмірі – 5217,75 грн. (за 2007 рік – 1201,05 грн., за 2008 рік – 1158,60 грн., за 2009 рік – 1240,20 грн. за 2010 рік – 1617, 90 грн.) В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що він відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІУ від 18 листопада 2004 року має статус «дитина війни», а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» його пенсія підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та виплату несплаченої йому соціальної державної допомоги за вищезазначений період часу, однак своїм Листом від 16.09.2010 року відповідач фактично відмовив йому у такому перерахунку, посилаючись на правомірність своїх дій. Оскільки позивач не згоден з такою відповіддю, а також із розміром підвищення до пенсії, який нараховується та виплачується йому відповідачем, то вважає його дії протиправними та такими, що порушують його права та інтереси, гарантовані Конституцією України. Позивач також зазначає, що термін позовної давності повинен рахуватись від 16.09.2010 року, з дня, коли він отримав офіційну відмову відповідача. Таким чином позивач вважає, що строк звернення до адміністративного суду ним пропущений з поважних причин і повинен бути поновлений судом.  

У судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.  

Представник відповідача – управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте від нього до суду надійшло заперечення на позов, в якій відповідач просить розглядати справу за відсутності його представника, позовні вимоги не визнає у повному обсязі, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.  

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача в порядку ст. 122 КАС України.  

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що пред’явлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.  

Відповідно до ухвали Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позовні вимоги ОСОБА_1 у частині визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу щодо не проведення нарахування та виплати йому протягом періоду з 01.01.2007 року по 01.04.2010 року державної соціальної підтримки дітей війни у вигляді підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та у частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу донарахувати та виплатити на його користь недоотриману суму підвищення до пенсії дітей війни за період з 01.01.2007 року по 01.04.2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - залишені без розгляду у зв`язку з пропущенням строків звернення до адміністративного суду, встановлених ч.2 ст.99 КАС України.  

Таким чином судом при вирішенні питання стосовно пред’явлених позовних вимог беруться до уваги вимоги позивача за період часу з 01.04.2010 року по 01.10.2010 року.  

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року і на нього поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі положення ст. 6 цього Закону, а тому останній має право на отримання  щомісячної  соціальної допомоги. Вказані обставини підтверджені копією паспорту та пенсійного посвідчення (а.а.с.7,8).  

Враховуючи зазначений статус позивача, він, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 01.01.2006 року.  

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з проханням здійснити йому виплату соціальної допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та отримав відповідь, в якій відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно з якою «дітям війни» до пенсії встановлюються підвищення в таких розмірах: з 22 травня – 48, 10 грн., з 01 липня – 48, 20 грн., з 01 жовтня – 49, 80 грн., який виплачується позивачу по теперішній час (а.а.с.9,10).  

В письмову запереченні відповідач зазначив, що у 2008 році ст.6 змінено підпунктом 2 п.41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» за № 107-VІ від 28.12.2007 року (виплачується надбавка, встановлена для учасників війни, яка складає 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – ч.4 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»). Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» затверджено на 2008 рік рівень прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у наступних розмірах: з 1 січня 2008 року – 470 грн., з 1 квітня 2008 року – 481 грн., з 1 липня 2008 року – 482 грн., з 1 жовтня 2008 року – 498 грн., а тому підвищення встановлене в наступних розмірах: з січня 2008 року – 47 грн., з квітня 2008 року – 48, 10 грн., з липня 2008 року – 48, 20 грн., з жовтня 2008 року – 49, 80 грн.  

В обґрунтування зазначеного відповідач також зазначає, що виплата допомоги особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється на підставі п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно з яким дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48, 10 грн., з 01 липня – 48, 20 грн., з 01 жовтня – 49, 80 грн.  

Таким чином, відповідач за період часу з 01.04.2010 року по 01.10.2010 року виплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» з 01 жовтня 2008 року, який складав 49, 80 грн. без застосування положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.а.с.18-19).  

Проте з висновками відповідача суд не може погодитись з наступних підстав.  

Так, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  

Отже, дію статті 6 Закону України №2195-IV було відновлено.  

Таким чином, суд вважає, що відповідач, починаючи з 22.05.2008 року, неправомірно застосовує п.8 Постанови Кабінету Міністрів України №530     від 28.2008 року, якою встановлено, що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 22 травня – 48 грн. 10 коп., з 01 липня – 48 грн. 20 коп., з 01 жовтня – 49 грн. 80 коп., бо ці положення протирічать Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.  

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку,  що з 22.05.2008 року і по цей час Управління Пенсійного Фонду України в Інгулецькому районі повинно було нараховувати і сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.  

Вищенаведені висновки свідчать про те, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.  

Відповідно до ч.2 ст. 52 ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік» від  27 квітня 2010 року N 2154-VI  розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.  

Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 та 2010 році розміру підвищення до пенсії особам віднесеним до категорії «Дитина війни». Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 01 липня – 48,2 гривні та з 01 жовтня 49,8 гривень. Розмір підвищення до пенсії з 01 січня 2010 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2010 році в вищезазначену постанову не вносилось.  

Ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з 01.04.2010 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком».  

Таким чином, позивач з 01.04.2010 року і по день, що зазначений у позовній заяві - по 01.10.2010 року має право на здійснення перерахунку підвищення пенсії «дитини війни» згідно з положенням статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Щодо твердження відповідача в запереченні стосовно того, що забезпечення фінансування з Державного бюджету України державних соціальних гарантій передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не входить до компетенції Пенсійного фонду України та його територіальних органів суд приходить до наступного.  

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження па підставі п.15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.  

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону, покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.  

Разом з тим, на підставі ч.1 ст.94 КАС України підлягають стягненню на користь позивача з місцевого бюджету судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.  

Керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 46, 64, 92, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 5, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішеннями Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ч.2 ст. 52 ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст.ст.2, 6, 10, 11, 18, 71, 72, 86, 94, 99, 100, 104, 105, 158-163, 167 КАС України, суд, -   

  ПОСТАНОВИВ:  

  Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Визнати протиправною бездіяльність управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо не нарахування та не виплати щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_1, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 квітня 2010 року по 01 жовтня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу здійснити перерахунок та виплатити   ОСОБА_1   підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період   з 01 квітня 2010 року по 01 жовтня 2010 року   в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

Судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.  

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

  Суддя (підпис)  

З оригіналом згідно  

Суддя                   В.В. Попов.